Rami communicantes

Rami communicantes, фиг. 370, 371.

Rami communicantes въ области грудныхъ нервовъ отличаются сравнительно простыми отношеніями. Ramus communicans оставляетъ n. thoracalis или противъ мѣста отхожденія ramus posterior, или же непосредственно вентрально около него, затѣмъ подъ острымъ угломъ направляется въ медіальную сторону, внизъ и впередъ, а на латеральномъ краѣ сосѣдняго узла симпатическаго ствола проникаетъ въ послѣдній, или въ очень рѣдкихъ случаяхъ — въ ramus superior или inferior узла.

Соединительная вѣтвь бываетъ или простой или раздѣленной на двѣ, иногда на три нити, которыя лежатъ параллельно одна другой, или же возникаютъ на извѣстныхъ разстояніяхъ другъ отъ друга въ спинномозговомъ стволѣ и сходятся къ ганглію пограничнаго ствола. Обратное явленіе, расхожденіе нитей, наступаетъ въ томъ случаѣ, когда нити ramus communicans направляются къ двумъ различнымъ гангліямъ пограничнаго ствола.

Rami communicantes шейныхъ нервовъ обнаруживаютъ нѣсколько большую измѣнчивость.

Послѣдняя основывается, главнымъ образомъ, на различной длинѣ ganglion cervicale superius n. sympathici, или же является результатомъ отсутствія ganglion cervicale medium. Въ связи съ этимъ rami communicantes обоихъ верхнихъ и обоихъ нижнихъ шейныхъ нервовъ обнаруживаютъ правильное расположеніе.

Ramus communicans перваго шейнаго нерва отходитъ непосредственно отъ ramus anterior или отъ ansa cervicalis prima, или же отъ петли, образуемой переднею вѣтвью къ n. hypoglossus.

Ramus communicans второго шейнаго нерва обыкновенно отходитъ отъ его ramus anterior. Rami communicantes обоихъ первыхъ шейныхъ нервовъ направляются къ ganglion cervicale superius.    

Rami communicantes третьяго и четвертаго шейныхъ нервовъ возникаютъ то непосредственно изъ rami anteriores, то изъ ansae. Впереди отъ глубокихъ мышцъ, или же сзади отъ нихъ rami communicantes достигаютъ пограничнаго ствола.

Третья ramus communicans присоединяется также къ ganglion cervicale superius, происходящему путемъ сліянія нѣсколькихъ, по меньшей мѣрѣ, четырехъ узловъ. Точно также проходитъ четвертая соединительная вѣтвь, или же она, подобно пятой и шестой, присоединяется къ ganglion cervicale medium, когда таковой узелъ имѣется. Иногда же четвертая вѣтвь такъ же, какъ пятая и шестая, когда ganglion medium отсутствуетъ, прилегаетъ къ находящемуся между верхнимъ и нижнимъ симпатическими шейными узлами соединительному пучку обоихъ узловъ.

Спинной мозг, вверху в соединении с medulla oblongata и мостом

Седьмая и восьмая соединительныя вѣтви подходятъ къ нижнему шейному узлу. То же самое наблюдается относительно шестого нерва.    

Rami communicantes поясничныхъ нервовъ отличаются своею значительною длиною; имъ приходится пройти длинный путь — отъ foramina intervertebralia до передней поверхности поясничныхъ позвонковъ.

Идя такимъ путемъ въ поперечномъ или слегка восходящемъ направленіи, подъ или между пучками m. psoas, rami comm, проникаютъ въ вертикальныя щели, которыя открываются между переднею поверхностью тѣлъ позвонковъ и медіальными сухожильными дугами psoas. Rami communicantes здѣсь обыкновенно двойныя и расположены часто такъ, что одинъ и тотъ же узелъ соединяется съ двумя различными поясничными нервами; встрѣчается еще другой случай, когда нити ramus communicans распредѣляются между двумя сосѣдними узлами.

Схема типичного спинномозгового нерва.

То же самое справедливо по отношенію къ rami communicantes крестцовыхъ нервовъ. Эти вѣтви часто оказываются двойными; онѣ всегда коротки, возникаютъ непосредственно на мѣстѣ выхода rami anteriores изъ foramina sacralia anteriora и загибаются въ медіальную сторону къ сосѣднимъ узламъ пограничнаго ствола, при чемъ онѣ перекрещиваются съ а. sacralis lateralis.

Rami communicantes вообще соединяютъ спинномозговую систему съ симпатической и у головныхъ нервовъ имѣются также въ достаточномъ количествѣ. Rami communicantes называются обыкновенно корешками симпатическаго нерва, чтобы такимъ образомъ точнѣе опредѣлить способъ соединенія обѣихъ системъ. Это названіе выражаетъ прежде всего то, что rami communicantes доставляютъ въ пограничный стволъ спинномозговыя волокна. Дѣйствительно, благодаря rami communicantes, пограничный стволъ получаетъ какъ двигательныя, такъ и чувствительныя волокна. Тѣ и другія волокна выходятъ изъ корешковъ спинно-мозговыхъ нервовъ.

Но этимъ не ограничивается значеніе rami communicantes, которое заключается еще въ томъ, чтобы доставлять спинномозговой системѣ симпатическія волокна. Соотвѣтственно своей двойной задачѣ, ramus communicans представляетъ собою отчасти спинномозговую вѣтвь, отчасти вѣтвь sympathicus, и въ послѣднемъ случаѣ центромъ ramus comm, является ganglion sympathicum. Волокна симпатической вѣтви переходятъ въ периферическій отдѣлъ спинномозгового нерва, главнымъ образомъ въ ramus anterior, самую крупную изъ четырехъ вѣтвей, завѣдующую обширною областью. Симпатическія волокна достигаютъ также ramus posterior и ramus meningeus; въ большемъ количествѣ они присоединяются еще ко всѣмъ периферическимъ развѣтвленіямъ ramus communicans во внутренностяхъ и сосудахъ.

Въ простѣйшемъ случаѣ, оба вида волоконъ, fibrae cerebrospinales и fibrae sympathicae, заключены въ одномъ и томъ же ramus communicans, какъ это доказали Биддеръ и Фолькманнъ относительно передняго отдѣла симпатической системы лягушки. Ramus communicans бываетъ тѣмъ бѣлѣе, чѣмъ больше въ немъ мякотныхъ спинномозговыхъ волоконъ.

Во многихъ мѣстахъ тѣла имѣются, какъ выше упомянуто, для каждаго спинномозгового нерва два или три rami communicantes. Изъ нихъ одна вѣтвь представляетъ собою пучекъ мякотныхъ спинномозговыхъ волоконъ, другая же заключаетъ въ себѣ сѣрыя волокна изъ sympathicus. Первая вѣтвь кажется по виду бѣлой, другая сѣрой — r. communicans albus и ramus communicans griseus. Большею частью въ обоихъ пучкахъ смѣшиваются волокна того и другого рода.

Hasse, С., Handatlas sens, und mot. Gebiete der Hirn- und Riickenmarknerven. Wiesbaden. 2. Auflage.
 

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 169 | Теги: Rami communicantes | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close