Пять отдѣловъ спинномозговыхъ нервовъ

1. Шейные нервы, n n. сегѵісаles, составляютъ восемь паръ.

Первая шейная пара выходитъ изъ позвоночнаго канала между затылочною костью и атлантомъ, слѣдующія — между каждыми двумя шейными позвонками, восьмая — между послѣднимъ шейнымъ и первымъ груднымъ позвонками. Шейные нервы утолщаются до шестой пары включительно; шестая пара крупнѣе прочихъ; нервы слѣдующихъ паръ становятся тоньше, что происходитъ и съ большинствомъ грудныхъ нервовъ.

2. Грудные нервы, nn. thoracales, составляютъ двѣнадцать паръ; за исключеніемъ первой пары, грудные нервы, сравнительно съ нервами нижней половины шеи, отличаются незначительнымъ калибромъ. Нижніе грудные нервы постепенно опять утолщаются.

Легко понять, почему грудные нервы такъ тонки, если обратить вниманіе на тѣ условія, которымъ нижніе шейные нервы обязаны своей исключительной толщиной. Толща мышцъ плечевого пояса и свободныхъ конечностей, большая поверхность кожи въ зависимости отъ присутствія конечностей, являются двумя причинами, которыя преимущественно обусловливаютъ толщину нижнихъ шейныхъ нервовъ. Но, помимо того, сюда присоединяется еще одно обстоятельство, благодаря которому значительно увеличивается разница въ толщинѣ между нижними шейными и грудными нервами. Грудная коробка покрыта отчасти мышцами, получающими свои нервы не отъ грудныхъ, а отъ шейныхъ и головныхъ нервовъ, и, именно, не зависятъ отъ грудныхъ нервовъ тѣ грудныя и широкія спинныя мышцы, которыя принадлежатъ верхней конечности; вслѣдствіе этого грудные нервы уменьшаются въ такой же степени, въ какой утолщаются шейные нервы. Первый грудной нервъ выходитъ между первымъ и вторымъ грудными позвонками, послѣдній же — между послѣднимъ груднымъ и первымъ поясничнымъ позвонками.

3. Поясничные нервы, nn. lumbales, составляютъ пять паръ и, какъ это уже замѣтно выше, начиная съ нижнихъ грудныхъ нервовъ, продолжаютъ увеличиваться въ толщину.
Утолщается исключительно ramus anterior; rami posteriores поясничныхъ нервовъ не особенно толсты и, по направленію внизъ, даже становятся тоньше. Первый поясничный нервъ выходитъ между первымъ и вторымъ поясничными позвонками, послѣдній же — между послѣднимъ поясничнымъ и первымъ крестцовымъ позвонками.

4. Пять крестцовыхъ нервовъ, nn. sacrales, и примыкающіе къ нимъ копчиковые нервы продолжаютъ уменьшаться въ толщину; первый крестцовый нервъ — самый толстый изъ всѣхъ сегментальныхъ нервовъ.

5. Копчиковые нервы, nn. coccygei.

Макроскопически замѣтенъ лишь первый копчиковый нервъ, элементы же второго и третьяго нервовъ заключаются въ тонкихъ, обыкновенно микроскопическихъ пучкахъ, спускающихся въ filum terminale; однако, въ нихъ имѣются еще мелкія группы вполнѣ развитыхъ спинномозговыхъ клѣтокъ (Рауберъ). Иногда второй n. coccygeus развитъ сильнѣе, чѣмъ обыкновенно, отдѣляется отъ filum terminale и въ такомъ случаѣ во всѣхъ отношеніяхъ похожъ на остальные спинномозговые нервы. Число нервныхъ волоконъ, заключающихся въ filum terminale человѣка, составляетъ въ среднемъ около 100.

Четыре верхнихъ крестцовыхъ нерва выходятъ изъ позвоночнаго канала черезъ canales intersacrales; ихъ rami posteriores проходятъ черезъ foramina sacralia posteriora назадъ, rami anteriores — черезъ foramina sacralia anteriora впередъ.

Пятый крестцовый нервъ выходитъ изъ позвоночнаго канала между послѣднимъ крестцовымъ и первымъ копчиковымъ позвонками, первый кончиковый нервъ — между первымъ и вторымъ копчиковыми позвонками (см. фиг. 309).

Нижняя часть спинного мозга, cauda equina и покрывающая ихъ твердая оболочка; задняя поверхность.

Мы изучимъ сначала rami posteriores, затѣмъ rami meningei, а въ заключеніе — rami anteriores спинномозговыхъ нервовъ; кромѣ того, нужно еще принять во вниманіе rami communicantes, ведущія уже въ область n. sympathicus; онѣ соединяютъ спинной мозгъ съ симпатической нервной системой и проводятъ, съ одной стороны, спинномозговыя волокна въ симпатическую систему, а, съ другой стороны, симпатическія — въ спинномозговую.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 22 | Теги: отдѣловъ спинномозговыхъ нервов, Спинномозговые нервы, отделы спинномозговых нервов | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close