Вмѣстѣ съ общимъ обзоромъ головного мозга нужно имѣть въ виду еще одно важное обстоятельство, а именно, что головной мозгъ не составляетъ сплошной массы; онъ состоитъ изъ нѣсколькихъ послѣдовательныхъ отдѣловъ, хотя и соединяющихся между собою, но отличающихся каждый своими особенностями. Отдѣлы эти не соотвѣтствуютъ невральнымъ сегментамъ, а обязаны своимъ развитіемъ другимъ структурнымъ принципамъ. На основаніи исторіи развитія, различаютъ шесть отдѣловъ, что подтверждается и сравнительноанатомическими данными. Такими отдѣлами (см. фиг. 87) являются: I, конечный мозгъ,или полушарія его, telencepha Ion; II, промежуточный, diencephalon; III, средній,mesencephalon; IV, перешеекъ, isthmus; V, задній мозгъ, или мостъ вмѣстѣ съ мозжечкомъ, metencephalon; VI, продолговатый мозгъ, medulla oblongata, myelencephalon. I и II вмѣстѣ саставляютъ передній мозгъ, prosencephalon; IV, V и VI составляютъ rhombencephalon; I, II и III вмѣстѣ называются cerebrum, большимъ мозгомъ. (На ряду съ означенной классификаціей (Базельской анатомической номенклатуры, В. N. А.) существуетъ и распространена другая, основанная также на эмбріологическихъ данныхъ. ) Всѣ части головного мозга возникаютъ еще въ раннемъ эмбріональномъ періодѣ изъ трехъ первичныхъ расширеній мозговой трубки, трехъ первичныхъ мозговыхъ пузырей: передняго, средняго и задняго. Передній пузырь вторичнымъ путемъ распадается на два или на три отдѣла. На фиг. 87 изъ шести отдѣловъ замѣтны лить пять; II отдѣлъ закрытъ конечнымъ отдѣломъ. Если же разсматривать весь мозгъ сверху, то виденъ лишь конечный отдѣлъ (фиг. 92). Съ вентральной стороны открыты болѣе или менѣе значительные участки всѣхъ отдѣловъ. Фиг. 96. | |
| |
Переглядів: 179 | | |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |