Общій обзоръ головного мозга

Съ дорзальной поверхности головной мозгъ дѣлится глубокою среднею продольною щелью, fissura longitudinalis cerebri, на двѣ симметричныхъ половины, полушарія конечнаго мозга; каждое полушаріе покрыто многочисленными бороздами, sulci, и соотвѣтствующими имъ извилинами, gyri, фиг. 87.

Схематическое изображение головного мозга с правой стороны

Поверхность основанія мозга, basis encephali, отличается еще болѣе сложнымъ рельефомъ.

При осмотрѣ головного мозга съ его дорзальной поверхности (фиг. 92) совершенно незамѣтно мѣсто его перехода въ спинной мозгъ, тогда какъ съ вентральной стороны (фиг. 96) эта часть мозга выступаетъ въ видѣ коническаго тѣла, длиною около 25 милл., возникающаго безъ рѣзкой границы изъ спинного мозга; его называютъ продолговатымъ мозгомъ, medulla oblongata, часто просто oblongata. Продолговатый мозгъ рѣзко отдѣляется отъ лежащихъ впереди его частей мозга; впослѣдствіи мы подробнѣе познакомимся со многими особенностями его строенія. На переднемъ концѣ продолговатаго мозга помѣщается широкій поперечный выступъ, бѣлаго цвѣта, рѣзко ограниченный на переднемъ и на заднемъ краяхъ, (Вароліевъ) мостъ, pons; съ правой и съ лѣвой стороны онъ продолжается въ мозжечекъ.

Основание головного мозга

Борозды и извилины полушарий большого мозга

Что касается мозжечка, cerebellum, то въ немъ замѣтна лишь нижняя поверхность обѣихъ его половинъ, такъ называемыхъ полушарій; средняя часть мозжечка закрыта продолговатымъ мозгомъ. Вся поверхность полушарій мозжечка отличается сѣрою окраскою и раздѣлена на массу узкихъ извилинъ.

На переднемъ краѣ моста, по обѣ стороны средней линіи, выдаются ножки мозга, pedunculi cerebri, два бѣлыхъ тяжа, составляющіе какъ бы утолщенныя продолженія продолговатаго мозга. Они вступаютъ въ головной мозгъ, при чемъ расходятся въ противоположныя стороны и скоро скрываются изъ вида. На мѣстѣ перехода ихъ въ мозгъ на нихъ налегаетъ узкая поперечная бѣлая полоска, зрительный путь, tractus opticus. Передніе концы зрительныхъ путей соединяются въ видѣ дуги другъ съ другомъ, образуя перекрестъ зрительныхъ нервовъ, chiasma opticum, а по ту сторону перекреста изъ него возникаютъ оба зрительныхъ нерва, nervi optici.

Между переднимъ краемъ моста и медіальными краями ножекъ мозга остается ромбоидальное поле, ограниченное впереди перекрестомъ зрительныхъ нервовъ. Въ этомъ углубленіи замѣчается много особенностей, изъ которыхъ прежде всего обращаютъ на себя вниманіе два титечныхъ тѣла, corpora mamillaria; они помѣщаются рядомъ, около средней линіи, и соприкасаются одно съ другимъ. За ними остается треугольная сѣрая пластинка съ массой отверстій для сосудовъ; она называется substantia perforata posterior. Впереди отъ corpora mamillaria со дна углубленія выступаетъ сѣрый бугоръ, tuber cinereum, изъ котораго возникаетъ еще полый отростокъ, длиною около 5 милл., воронка, infundibulum. Въ неповрежденномъ мозгѣ на воронкѣ виситъ, какъ ягода на черешкѣ, крупный нижній мозговой придатокъ, гипофизъ, hypophysis, который помѣщается собственно въ ямкѣ сѣдла клиновидной кости.

Отъ края перекреста зрительныхъ нервовъ поднимается тонкая, легко разрывающаяся пластинка сѣраго вещества, lamina terminalis. Она присоединяется къ нижней поверхности мозолистаго тѣла, corpus callosum, передняя вентральная часть котораго замѣтна въ глубинѣ продольной щели головного мозга, если оттянуть въ стороны обѣ половины конечнаго мозга.

Съ обѣихъ сторонъ передняго конца tractus opticus находится сѣрая площадка съ многочисленными отверстіями для сосудовъ, substantia perforata anterior. Ямка, въ которой помѣщается площадка, продолжается между лобной и затылочной долями конечнаго мозга въ глубокую щель, идущую по латеральной сторонѣ полушарія, fissura cerebri lateralis (Sуlѵiі). Впереди отъ substantia perforata anterior возвышается треугольное поле, trigonum olfactorium, которое продолжается въ узкій обонятельный путь, tractus olfactorius, расширяющійся на концѣ въ обонятельную луковицу, bulbus olfactorius. Отъ вентральной поверхности послѣдней отходятъ обонятельные нервы, nervi olfactorii, которые обрываются при извлеченіи мозга изъ полости черепа.

Въ различныхъ пунктахъ основанія мозга замѣтны мѣста выхода другихъ, еще не упомянутыхъ головныхъ нервовъ; подробнѣе они будутъ описаны впослѣдствіи.

Вся означенная средняя область основанія мозга окружена впереди, сзади и съ боковъ базальными участками конечнаго мозга, покрытыми бороздами и извилинами.

Почти по всему основанію мозга, минуя лишь нѣкоторые отдѣлы, проходитъ срединная бороздка. Она представляетъ собою непосредственное продолженіе fissura mediana anterior спинного мозга.

При осмотрѣ мозга съ одной изъ боковыхъ поверхностей замѣтны еще двѣ другія щели: одна изъ нихъ, fissura transversa cerebelli, отдѣляетъ мозжечекъ отъ продолговатаго мозга, а другая, fissura transversa cerebri, отдѣляетъ мозжечекъ отъ большого мозга.
 

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 203 | Теги: головной мозг, обзоръ головного мозга | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close