Оболочки спинного мозга

Оболочки спинного мозга.

Спинной мозгъ имѣетъ три кожистыхъ оболочки, а именно:

a) твердую облочку, dura mater spinalis, pachymeninx spinalis,

b) паутинную оболочку, arachnoidea spinalis,

c) мягкую оболочку, сосудистую оболочку, pia mater spinalis.

Мягкая и паутинная оболочки вмѣстѣ называются leptomeninx. Всѣ три оболочки соединительнотканной природы, но, по своему строенію и количеству заключающихся въ нихъ сосудовъ, очень отличаются другъ отъ друга. Тѣ же оболочки принадлежатъ и головному мозгу: въ области foramen occipitale magnum спинномозговая часть оболочекъ центральной нервной системы переходитъ въ головную. Фиг. 20.

Оболочка спинного мозга

Верхний конец мешка твердой оболочки и lig. denticulatum

а) Dura mater spinalis. Фиг. 20, 26 — 33.

Оболочки спинного мозга

Оболочки спинного мозга

Спинной мозг с его оболочками и задними корешками, с задней поверхности, разрезанный на три части

Верхняя часть позвоночника ребенка

Нижней конец позвоночника ребенка

Она состоитъ изъ двухъ отдѣльныхъ листковъ: одного тонкаго періостальнаго листка, выстилающаго позвоночный каналъ (lamina externa, endorachis), и изъ dura spinalis въ узкомъ смыслѣ слова, lamina interna, прочной фиброзной, блестящей, какъ сухожиліе, перепонки. Между обоими листками помѣщается рыхлая соединительная ткань, жировая ткань, большое венозное сплетеніе позвоночнаго канала, а также очень развитая система полостей, проникающая во всѣ указанныя части, а именно, эпидуральное (интердуральное) лимфатическое пространство (Вальдейеръ и Фишеръ), cavum epidurale; фиг. 31.

Оболочки спинного мозга

Dura spinalis, въ узкомъ смыслѣ этого слова, образуетъ длинный и широкій, снаружи шероховатый, внутри гладкій и блестящій мѣшокъ цилиндрической формы; онъ шире окруженнаго имъ спинного мозга, плотно прикрѣпляется вверху къ краю foramen occipitale, а внизъ продолжается далѣе, чѣмъ conus medullaris, и очень быстро суживается въ конусообразную верхушку на высотѣ второго или третьяго крестцоваго позвонка. Сейчасъ же подъ foramen occipitale сквозь dura проникаютъ аа. vertebrales. Продолженіе dura спускается вмѣстѣ съ filum terminale спинного мозга, какъ тѣсная vagina terminalis, къ хвостцовой кости и образуетъ filum durae matris spinalis. Расширяясь въ видѣ лопатки, оно переходитъ въ задній періостъ (надкостницу) второго хвостцоваго позвонка.

Мѣшокъ твердой оболочки соединенъ со стѣнкою позвоночнаго канала при помощи соединительнотканныхъ тяжей, въ видѣ:

1, связокъ, направляющихся по вентральной сторонѣ dura къ lig. longitudinale posterius и къ lig. sacrococcygeum post., ligg. anteriora durae matris;

2, связокъ, направляющихся съ боковыхъ поверхностей къ дугамъ позвонковъ, ligg. dorso-lateralia durae matris;

3, связки въ шейной области, lig. intervertebrale cervicale, соединяющей между собою оболочки шейныхъ нервовъ;

4, твердой оболочки на корешкахъ спинномозговыхъ нервовъ, см. фиг. 29 и 30.

Твердая оболочка соединяется съ покрытыми ею органами двоякимъ образомъ.

а) Съ наружною поверхностью паутинной оболочки она соединена при помощи тонкихъ, соединительнотканныхъ субдуральныхъ нитей, между тѣмъ какъ вообще отъ паутинной оболочки она отдѣлена плоскимъ капиллярнымъ лимфатическимъ пространствомъ, субдуральнымъ пространствомъ, или cavum subdurale.

b) Съ мягкой оболочкой мозга она соединяется двумя симметричными продольными рядами плоскихъ зубцовъ, по 19 — 23 зубца въ каждомъ; зубцы представляютъ собою выросты фронтально расположеннаго узкаго соединительнотканнаго листка и вмѣстѣ съ послѣднимъ образуютъ зубчатую связку спинного мозга, ligamentum denticulatum.

Связка прикрѣпляется къ pia mater и служитъ для болѣе прочнаго положенія спинного мозга.

Самый верхній зубецъ помѣщается сейчасъ же надъ отверстіемъ въ твердой оболочкѣ для прохожденія а. vertebralis и надъ первымъ шейнымъ нервомъ (фиг. 20). Слѣдующіе зубцы прикрѣпляются къ твердой оболочкѣ и каждый изъ нихъ помѣщается между двумя сосѣдними нервами. Послѣдній зубецъ помѣщается между послѣднимъ груднымъ и первымъ поясничнымъ нервомъ. Боковая связующая полоска замѣтна еще ниже зубцовъ вплоть до conus medullaris. Впереди отъ связки располагаются передніе корешки, а за нею — задніе и корешки n. accessorius. Фиг. 28.

Твердая оболочка состоитъ изъ плотно переплетающихся пучковъ фибриллярной соединительной ткани, имѣющихъ большею частью продольное направленіе. Между пучками сохраняется система соковыхъ путей съ отверстіями на той и на другой поверхности оболочки. Обѣ поверхности твердой оболочки снабжены эндотеліальнымъ покровомъ.

Въ твердой оболочкѣ имѣются кровеносные сосуды (vasa meningea) и нервы (nervi meningei). Кое-гдѣ, кромѣ другихъ нервовъ, о которыхъ будетъ рѣчь ниже, прямо изъ спинного мозга — обыкновенно въ промежуткѣ между двумя нервными корешками — выходятъ тонкія нити, которыя примыкаютъ къ одному изъ зубцовъ lig. denticulatum и вмѣстѣ съ нимъ достигаютъ твердой оболочки (Гильбертъ).

b) Arachnoidea spinalis. Фиг. 26, 27, 31 — 33.

Оболочки спинного мозга

Оболочки спинного мозга

Паутинная оболочка, нѣжная, лишенная сосудовъ и нервовъ, прилегаетъ своею гладкою, покрытою эндотеліемъ поверхностью къ dura; внутренняя поверхность, также покрытая эндотеліемъ, срастается съ мягкой оболочкой при помощи многочисленныхъ субарахноидальныхъ перекладинъ и перепонокъ. Между обѣими оболочками находится значительной ширины cavum subarachnoidale, заключающая въ себѣ большое количество жидкости, въ то время какъ субдуральное пространство представляетъ собою лишь капиллярную щель.

Субарахноидальная жидкость находится въ непрерывномъ сообщеніи съ жидкостью крупныхъ и многочисленныхъ субарахноидальныхъ пространствъ головного мозга, а также съ жидкостью желудочковъ послѣдняго, представляя собою liquor cerebrospinalis, общее количество которой достигаетъ 60 — 200 граммовъ. Спинной мозгъ въ ней почти плаваетъ, какъ въ сосудѣ, полномъ жидкости, и поддерживается при помощи различныхъ образованій.

Такимъ образомъ, arachnoidea покрываетъ спинной мозгъ въ видѣ широкаго, не плотно прилегающаго мѣшка, который снаружи поддерживается твердой оболочкой. Остающееся между твердой и паутинной оболочками пространство, наполненное серозною жидкостью, пересѣкается lig. denticulatum и при помощи этой связки раздѣлено не вполнѣ на передній и задній отдѣлы. Передній отдѣлъ, пересѣкаемый передними корешками, представляетъ собою непрерывное свободное пространство, переднее субарахноидальное пространство. Задній отдѣлъ, въ которомъ проходятъ чувствительные корешки, при помощи срединной перегородки, septum subarachnoidale posterius, раздѣляется болѣе или менѣе совершенно на правую и лѣвую половины (Кей и Реціусъ). Septum posterius состоитъ въ верхней части шеи лишь изъ отдѣльныхъ перекладинъ, а въ нижней части шеи и въ грудной области перекладины сливаются въ перепонки. Крупные задніе нервные корешки помѣщаются, кромѣ того, внутри тонкихъ, ситовидныхъ перегородокъ, раздѣляющихъ дорзальное субарахноидальное пространство, въ свою очередь, на мелкія отдѣленія. Arachnoidea посылаетъ вокругъ каждаго зубца lig. denticulatum продолженіе въ видѣ оболочки, эндотелій которой переходитъ въ эндотелій твердой оболочки.

Arachnoidea spinalis состоитъ изъ тонкаго слоя идущихъ въ продольномъ направленіи пучковъ соединительнотканныхъ волоконъ, между которыми остаются мѣстами узкія соковыя пространства, покрытыя эндотеліемъ. Всѣ субарахноидальныя перекладины снабжены эдотеліальными оболочками.

с) Ріа mater spinalis. Фиг. 31, 35.

Схема поперечного разреза спинного мозга

Сосудистая оболочка плотно прилегаетъ къ поверхности спинного мозга, проникаетъ въ fissura mediana ant. и образуетъ такимъ путемъ septum longitudinale anterius спинного мозга.

Въ ней различаются два слоя, наружный и внутренній. Субарахноидальныя перекладины переходятъ въ наружный слой, который построенъ изъ плотно лежащихъ продольныхъ соединительнотканныхъ пучковъ, окруженныхъ эндотеліальными влагалищами, и покрытъ снаружи тонкимъ эндотеліальнымъ покровомъ.

Внутренній слой, intima ріа (Кей и Реціусъ), отдѣленъ отъ наружнаго капиллярнымъ, узкимъ, какъ щель, пространствомъ; онъ состоитъ изъ тонкаго слоя циркулярныхъ пучковъ соединительнотканныхъ волоконъ и покрытъ съ обѣихъ поверхностей сѣтями эластическихъ волоконъ и, кромѣ того, эндотеліемъ. Иногда попадаются въ ткани intima ріа пигментныя клѣтки.

Мелкіе кровеносные сосуды ріа распространяются между обоими листками и проникаютъ, получая отъ внутренняго слоя адвентиціальное влагалище, перпендикулярно въ мозговое вещество. Начальныя части означенныхъ влагалищъ соединяются съ системой щелей между листками ріа, образуя такъ называемыя воронки мягкой оболочки. Щели ріа являются ея лимфатическими пространствами. Ихъ можно наинъецировать вмѣстѣ съ воронками мягкой оболочки изъ субарахноидальнаго пространства, а также, естественно, и черезъ проколъ шприцемъ ихъ самихъ.

Нервы ріа spinalis происходятъ главнымъ образомъ изъ sympathicus, но имѣются также и спинномозговые элементы. Въ наружномъ слоѣ ріа нервы образуютъ plexus nervosus piae matris. Составныя части сплетенія присоединяются къ мелкимъ артеріямъ мягкой оболочки, отчасти онѣ вмѣстѣ съ артеріальными вѣточками проникаютъ въ толстыя перегородки (septa) спинного мозга.
 

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 248 | Теги: Dura mater spinalis, Спинной мозгъ, Arachnoidea spinalis, Оболочки спинного мозга | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close