Нервы руки

Нервы руки, или длинные нервы plexus brachialis, подраздѣляются на передніе и задніе, или нервы сгибателей и разгибателей. Переднiе нервы, числомъ пять, возникаютъ отъ верхняго и нижняго стволовъ сплетенія; задній нервъ одинъ, n. гаdialis.

Изъ пяти переднихъ — два, n. cutaneus brachii medialis и n. cutaneus antibrachii medialis, чисто кожные нервы; остальные, n. musculocutaneus, medialis и ulnaris, смѣшаннаго характера. Musculocutaneus и medianus возникаютъ главнымъ образомъ изъ латеральнаго вторичнаго ствола: ulnaris, cutaneus brachii medialis и cutaneus antibrachii medialis — изъ медіальнаго. Два первыхъ нерва являются передней группой переднихъ ручныхъ нервовъ, ближайшей къ головѣ; три послѣднихъ составляютъ заднюю группу, отдаленную отъ головы.

1. N. musculocutaneus, фиг. 327, 330, 331, 332, 338, 339, 340, 341.

Кожномышечный нервъ, по его происхожденію, можно разсматривать, какъ вѣтвь n. medianus (Арнольдъ). Въ началѣ онъ помѣщается на латеральной сторонѣ medianus, но мало по малу удаляется отъ послѣдняго, пробуравливаетъ m. coracobrachialis, проходитъ между brachialis и biceps brachii къ латеральной сторонѣ сухожилія biceps и надъ fossa cubiti проникаетъ сквозь fascia brachii. Въ видѣ подкожнаго нерва онъ получаетъ названіе n. cutaneus antibrachii lateralis и дѣлится на двѣ концевыя вѣтви, тыльную (дорзальную) и ладонную; онѣ проходятъ отъ радіальной стороны предплечія къ области кистевого сустава и возвышенія большого пальца, фиг. 327, 332, 340, 341.

Къ вѣтвямъ плечевой части руки принадлежатъ слѣдующія три мышечныхъ вѣтви, rami musculares:

1. нервъ для m. coracobrachialis;

2. нервъ для обѣихъ головокъ biceps brachii;

3. нервъ для brachialis, несущій нити для локтевого сустава.

Въ верхней трети плечевой части руки имѣются не постоянныя, но зато во многихъ случаяхъ даже нѣсколько соединительныхъ вѣтвей, идущихъ отъ n. musculocutaneus къ n. medianus. N. musculocutaneus можетъ быть съ самаго начала или слишкомъ тонкимъ, или слишкомъ толстымъ; означенный анастомозъ уравниваетъ эти отношенія, и когда нервъ слишкомъ тонокъ, анастомозъ представляетъ собою какъ бы поздно отдѣлившійся корешокъ medianus.

Тонкая нервная нить возникаетъ высоко вверху и, сопровождая а. brachialis до мѣста ниже прикрѣпленія m. coracobrachialis, посылаетъ къ артеріи тонкія вѣтви. Черезъ canalis nutricius humeri эта нить проникаетъ въ кость и костный мозгъ и называется кратко костнымъ нервомъ.

N. cutaneus antibrachii lateralis посылаетъ переднюю концевую вѣтвь обыкновенно впереди отъ у. cephalica antibrachii къ области своего распространенія, даетъ развѣтвленія на пути до кистевого сустава и возвышенія большого пальца и, кромѣ того, образуетъ почти постоянную соединительную вѣтвь съ r. superficialis n. radialis, фиг. 338.

Задняя концевая вѣтвь тянется назадъ отъ ѵ. cephalica antibrachii къ радіальному краю предплечій и снабжаетъ кожу тыльной стороны этого края до кистевого сустава.

Нервы правой подмышечной ямки

Нервы правого плеча, с медиальной стороны

Глубокие нервы передней поверхности плечевой части руки

Кожные нервы и кожные вены ладонной (сгибательной) стороны руки

Передние кожные нервы предплечья и кисти

Концевыя вѣтви n. radialis.

Области кожных нервов правой руки, ладонная сгибательная сторона

Области кожных нервов правой руки, тыльная разгибательная сторона

2. N. medianus, фиг. 326, 327, 330, 331, 332, 333, 334, 336, 338, 340.

Срединный нервъ выходитъ изъ верхняго (латеральнаго) и изъ нижняго (медіальнаго) пучковъ сплетенія. Оба корешка окружаютъ въ видѣ петли срединнаго нерва а. axillaris и соединяются впереди отъ нея подъ острымъ угломъ. Отъ передней поверхности артеріи нервъ вскорѣ направляется на латеральную сторону руки и, вмѣстѣ съ артеріей, спускается въ sulcus bicipitalis medialis. Въ своей нижней трети n. medianus отклоняется на передней (рѣже задней) поверхности артеріи мало по малу въ медіальную сторону и описываетъ, такимъ образомъ, вытянутую спираль вокругъ а. brachialis. Въ локтевомъ суставѣ нервъ скрывается на медіальной сторонѣ артеріи подъ pronator teres. Проходя между обѣими головками послѣдней мышцы, n. medianus направляется къ средней линіи предплечій и спускается къ кистевому суставу между m. flexor digitorum sublimis и profundus. Надъ суставомъ нервъ помѣщается подъ фасціей, между сухожиліемъ m. flexor carpi radialis и palmaris longus. Помѣщаясь надъ сухожиліями сгибателей пальцевъ, нервъ проникаетъ сквозь canalis carpi въ ладонь и подъ fascia palmaris дѣлится на концевыя вѣтви.

N. medianus на плечевой части руки не имѣетъ развѣтвленій, кромѣ уже упомянутой, непостоянной вѣтви, ramus anastomoticus cum n. musculocutaneo.

Plexus brachialis и его соединенія.

Глубокие нервы предплечий и кисти наладонной поверхности

Нервы ладонной стороны правого предплечья

Нервы правой ладони

Вѣтвями для предплечія служатъ:

a) rami articulares для локтевого сустава;

b) rami musculares у фиг. 333, 334.

Мышечныя вѣтви идутъ ко всѣмъ мышцамъ, сгибателямъ предплечія, за исключеніемъ flexor carpi ulnaris и обѣихъ головокъ flexor digitorum communis, прикрѣпляющихся къ локтевой кости.

Верхняя группа вѣтвей оканчивается въ pronator teres, palmaris longus, flexor carpi radialis и въ начинающейся на epicondylus части flexor digitorum sublimis.

Cpeдняя группа, къ которой принадлежитъ заслуживающій отдѣльнаго описанія n. interosseus antibrachii volaris, снабжаетъ своими окончаніями непостоянную головку длиннаго сгибателя большого пальца, идущую отъ epicondylus, и лучевую головку поверхностнаго сгибателя пальцевъ.

Третья, нижняя группа оканчивается лишь въ головкѣ для указательнаго пальца, относящейся къ flexor digitorum sublimis.

c) N. interosseus (antibrachii) volaris (фиг. 333, 334) проходитъ вмѣстѣ съ а. interossea volaris по membrana interossea, между m. flexor pollicis longus и m. flexor digitorum profundus, до m. pronator quadratus и проникаетъ въ послѣднюю мышцу съ ея дорзальной стороны. Ему принадлежатъ слѣдующія вѣтви.

а) Rami musculares для flexor pollicis longus и радіальной части flexor digitorum profundus.

б) Nervus membranae interosseae antibrachii (Рауберъ). Онъ дѣлится на локтевую и лучевую вѣтви, спускающіяся отчасти между двумя листками этой связки вдоль cristae обѣихъ костей до pronator quadratus. Ихъ вѣтви оканчиваются въ vasa interossea, надкостницѣ и костяхъ, и снабжены многочисленными мелкими Фатеръ-Пачиніевыми тѣльцами.

в) Ramus muscularis для pronator quadratus.

г) Конецъ нерва продолжается до передней поверхности кистевого сустава.

д) Ramus palmaris n. mediani (фиг. 333, 334, 338), тонкая нить отъ medianus, возникающая на различной высотѣ отъ кистевого сустава; проходя между сухожиліями flexor carpi radialis и palmaris longus сквозь fascia antibrachii, она направляется подъ кожею къ ладони и дѣлится на двѣ вѣтви, оканчивающіяся въ кожѣ возвышенія большого пальца и въ ладони.

Въ canalis carpi n. medianus дѣлится на лучевую и локтевую вѣтви (фиг. 336). Изъ послѣдняго развѣтвленія возникаетъ г. anastomoticus cum n. ulnari, вѣтвь, идущая параллельно съ arcus volaris sublimis. Обѣ вѣтви отсылаютъ мышечныя вѣточки къ lumbricales I, II и ко всѣмъ мышцамъ возвышенія большого пальца, за исключеніемъ adductor pollicis, а затѣмъ расщепляются на три nn. digitales volares communes, распадающіеся, въ свою очередь, на nn. digitales volares proprii, и снабжаютъ края 31/2 пальцевъ, фиг. 336.

Въ частностяхъ концевыя развѣтвленія n. medianus образуютъ цѣлую систему.

1. Ramus terminalis radialis, дѣлится на четыре вѣтви.

а) Первая вѣтвь снабжаетъ abductor pollicis brevis, opponens pollicis и (радіальную головку) flexor pollicis brevis

б) N. digitalis volaris pollicis radialis снабжаетъ ладонный лучевой край большого пальца и при помощи тонкой нити соединяется съ вѣтвью n. radialis, проходящей по тыльной сторонѣ большого пальца.

в) N. digitalis volaris pollicis ulnaris снабжаетъ ладонную локтевую сторону большого пальца.

г) N. digitalis volaris indicis radialis распространяется по ладонной лучевой сторонѣ указательнаго пальца и отсылаетъ n. lumbricalis I.

Если оба послѣднихъ (в и г) нерва возникаютъ вмѣстѣ, то ихъ общій стволикъ называется n. digitalis volaris communis I.

2. Ramus terminalis ulnaris дѣлится на n. digitalis volaris communis II и III.

a) N. digitalis volaris communis II проходитъ надъ II spatium interosseum до дистальнаго конца запястной кости, отсылая n. lumbricalis II и расщепляясь на ramus volaris indicis ulnaris и ramus volaris digiti minimi radialis.

б) N. digitalis volaris communis III распространяется въ spatium interosseum III, подобно предыдущему нерву, и отсылаетъ ramus volaris digiti medii ulnaris и ramus volaris digiti quarti radialis. Иногда еще до своего дѣленія на вѣтви главный стволикъ посылаетъ n. lumbricalis III, который часто возникаетъ и изъ глубокой ладонной вѣтви n. ulnaris.

3. N. ulnaris, фиг. 326, 327, 328, 330, 331, 332, 333, 334, 336, 337, 338, 340, 341.

Локтевой нервъ возникаетъ изъ медіальнаго (нижняго) ствола сплетенія, въ плечевой части руки не посылаетъ никакихъ вѣтвей, въ предплечьи снабжаетъ своими развѣтвленіями суставъ, мышцы, кожу, а въ кисти распадается на обѣ концевыя вѣтви: ramus superficialis и profundus.

Въ fossa axillaris и въ верхнемъ отдѣлѣ плеча локтевой нервъ спускается по медіально-задней сторонѣ а. axillaris и brachialis, проходитъ назадъ отъ septum intermusculare mediale и вдоль послѣдняго направляется по передней поверхности caput mediale m. tricipitis къ sulcus ulnaris humeri. Отсюда онъ проникаетъ между обѣими головками flexor carpi ulnaris къ ладонной сторонѣ предплечій и на поверхности m. flexor digitorum profundus, прилегая къ m. flexor carpi ulnaris, достигаетъ кистевого сустава. Въ серединѣ предплечій а. ulnaris переходитъ на радіальную сторону нерва и сопровождаетъ его на дальнѣйшемъ протяженіи (фиг. 334). Въ той же области предплечій образуется вѣтвь локтевого нерва, ramus dorsalis manus, перекрещивающаяся съ сухожиліемъ m. flexor carpi ulnaris; она проходитъ къ тыльной сторонѣ кисти, снабжаетъ концевыми развѣтвленіями 21/2 пальца и анастомозируетъ съ г. superficialis n. radialis (фиг. 337).
Черезъ саnаlis carpeus ulnaris, расположенный внѣ lig. carpi transversum, нервъ проходитъ въ ладонь непосредственно на радіальной сторонѣ os pisiforme. Здѣсь онъ дѣлится на свои вѣтви, оканчивающіяся на ладонныхъ краяхъ 11/2 пальцевъ и въ мышцахъ возвышенія малаго пальца, всѣхъ mm. interossei, lumbricales III, IV и m. adductor pollicis.

Кожные нервы и кожные вены тыльной (разгибательной) стороны руки

Нервы тыльной стороны правой ладони

Вѣтви n. ulnaris подраздѣляются на вѣтви предплечій и концевыя.

а) Къ вѣтвямъ предплечія относятся: rami articulares, musculares и cutanei.

б) Rami articulares въ видѣ нѣсколькихъ вѣтвей входятъ въ капсулу локтевого сустава по sulcus ulnaris humeri (Рюдингеръ).

в) Rami musculares (фиг. 333, 334) возникаютъ на мѣстѣ прохожденія нерва между обѣими головками flexor carpi ulnaris и предназначаются для самой мышцы и для обѣихъ локтевыхъ головокъ flexor digitorum profundus.

г) Ramus cutaneus palmaris (фиг. 333, 338) въ видѣ тонкой нити возникаетъ отъ n. ulnaris еще выше середины предплечья, сопровождаетъ а. ulnaris до arcus volaris superficialis и посылаетъ къ ней многочисленныя тонкія вѣтви; въ различныхъ мѣстахъ ея вѣточки проникаютъ въ кожу нижней трети предплечія и возвышенія мизинца. Иногда одна изъ вѣточекъ соединяется съ нитью отъ n. cutaneus antibrachii medialis.

д) Ramus dorsalis manus (фиг. 328, 337), самая крупная изъ коллатеральныхъ вѣтвей n. ulnaris. На границѣ между среднею и нижнею третями предплечія нервъ загибается на дорзальную поверхность предплечія и проходитъ между ulna и m. flexor carpi ulnaris. Немного выше кистевого сустава нервъ проходитъ сквозь фасцію и надъ capitulum ulnae распадается на три концевыя вѣтви, nn. digitales dorsales n. ulnaris. Къ нимъ относятся слѣдующія вѣтви.

1. Вѣтвь для дорзальной локтевой стороны мизинца.

2. Вѣтвь, распадающаяся на дорзальной сторонѣ spatium interosseum IV на двѣ вѣточки, изъ которыхъ одна снабжаетъ окончаніями лучевую сторону пятаго, а другая — локтевую сторону четвертаго пальца въ области основной фаланги.

3. Радіальная вѣтвь, соединяющаяся съ нитью изъ г. superficialis n. radialis, спускается въ spatium interosseum и распадается на двѣ вѣточки, предназначенныя для обращенныхъ одна къ другой сторонъ третьяго и четвертаго пальцевъ.

Въ общемъ, дорзальная вѣтвь локтевого нерва даетъ начало 5-ти дорзальнымъ нервамъ пальцевъ, т. е. половинѣ необходимаго количества ихъ. Вторая, лучевая половина получается отъ ramus superficialis n. radialis. Число дорзальныхъ нервовъ пальцевъ, происходящихъ отъ локтевого нерва, можетъ быть и меньше, что у многихъ животныхъ оказывается постояннымъ явленіемъ; оно уменьшается даже до 1 или 0, а въ замѣнъ ихъ развивается ramus superficialis n. radialis. Въ рѣдкихъ случаяхъ число ихъ увеличивается.

Ь) Обѣ концевыя вѣтви n. ulnaris.

На lig. carpi transversum n. ulnaris, въ качествѣ ramus volaris manus, дѣлится на ramus superficialis и profundus, фиг. 336.

a) Ramus superficialis посылаетъ по одной вѣтви къ m. palmaris brevis и къ кожѣ возвышенія малаго пальца, иногда еще къ lumbricalis IV, и подраздѣляется на два nn. digitales volares communes.

Одинъ нервъ предназначенъ для локтевой стороны мизинца, n. volaris digiti V ulnaris, другой, n. digitalis volaris communis IV, проходитъ вдоль spatium interosseum IV и дѣлится на двѣ вѣтви для обращенныхъ одна къ другой сторонъ пятаго и четвертаго пальцевъ, n. volaris digiti V radialis и n. volaris digiti IV ulnaris. На своемъ пути онѣ посылаютъ вѣточки къ тыльной сторонѣ второй и концевой фалангъ.

Въ ладони нервы пальцевъ лежатъ подъ aponeurosis palmaris и arcus volaris, впереди отъ сухожилій сгибателей. Нервъ въ spatium interosseum IV отсылаетъ, до своего дѣленія, соединительную вѣтвь къ сосѣднему нерву пальца, возникающему изъ n. medianus, ramus anastomoticus cum n. mediano; этотъ анастомозъ посылаетъ нѣсколько тонкихъ кожныхъ и сосудистыхъ нервовъ.

B) Ramus profundus.

Съ помощью нити, перегибающейся черезъ гороховидную кость, ramus profundus соединяется съ ramus dorsalis manus и скрывается вмѣстѣ съ глубокою вѣтвью а. ulnaris, между mm. flexor и abductor digiti quinti. Здѣсь ramus profundus лежитъ на проксимальномъ краѣ arcus volaris profundus, между сухожиліями сгибателей и mm. interossei. Изъ этого дугообразнаго участка нерва возникаетъ нѣсколько вѣтвей.

1. Тонкія вѣтви для сосѣдняго комплекса связокъ запястья (rami articulares).

2. Ramus interosseus для всѣхъ mm. interossei volares и dorsales.

3. Вѣтви для mm. lumbricales III и IV.

4. Вѣтви для m. adductor pollicis; (вѣтви 2—4 представляютъ собою rami musculares дугообразнаго участка глубокой вѣтви локтевого нерва).

5. Rami perforantes для дорзальной поверхности spatia interossea; онѣ могутъ соединяться съ концевыми вѣтвями n. interosseus antibrachii dorsalis и проходятъ до головокъ пястныхъ костей.

4. N. cutaneus antibrachii medialis, фиг. 327, 328, 330, 331, 332, 338, 340, 341.

Медіальный кожный нервъ предплечья возникаетъ изъ медіальнаго (нижняго) ствола сплетенія, сопровождаетъ ѵ. axillaris, brachialis и n. medianus, доходитъ въ серединѣ плечевой части руки до hiatus basilicus fasciae antibrachii и черезъ hiatus до кожи. Здѣсь, или еще немного ранѣе, нервъ дѣлится на двѣ концевыя вѣтви. Одна вѣтвь, ramus volaris, проходитъ по ладонной, другая, ramus ulnaris, по локтевой поверхности предплечья до области кистевого сустава.

1. Еще въ самой верхней своей части нервъ посылаетъ одну или нѣсколько вѣтвей, rami cutanei brachii, къ кожѣ плечевой части руки, покрывающей biceps.

2. Одна главная концевая вѣтвь, ramus volaris, помѣщается сначала на латеральной сторонѣ ѵ. basilica, затѣмъ обыкновенно, проходя подъ веной, перекрещивается съ ѵ. mediana basilica и ѵ. mediana cubiti и распространяется по ладонной поверхности предплечій до кистевого сустава. Одна вѣточка г. volaris соединяется иногда съ ramus perforans отъ ramus cutaneus palmaris nervi ulnaris.

3. Другая главная концевая вѣтвь, ramus ulnaris, тоньше первой, спускается по медіальной сторонѣ ѵ. basilica и посылаетъ концевыя вѣтви черезъ локтевой край предплечья къ локтевой части его дорзальной поверхности. Самая верхняя вѣтвь отходитъ уже надъ epicondylus medialis и соединяется иногда съ концевою нитью n. cutaneus brachii medialis, при чемъ нерѣдко одна вѣточка соединяется съ ramus dorsalis manus, идущей отъ n. ulnaris, а другая — съ ramus volaris самого n. cutaneus antibrachii medialis.

5. N. cutaneus brachii medialis, фиг. 327, 330, 341.

Медіальный кожный нервъ плеча возникаетъ изъ медіальнаго (нижняго) ствола сплетенія, помѣщается въ fossa axillaris сначала сзади ѵ. axillaris, а затѣмъ на медіальной сторонѣ ея, и различнымъ образомъ соединяется съ ramus cutaneus lateralis, вѣтвью изъ Thu, которая называется n. intercostobrachialis. Оба нерва въ однихъ случаяхъ сливаются въ общій стволикъ, а въ другихъ — продолжаются независимо одинъ отъ другого. Иногда же intercostobrachialis выходитъ въ видѣ главнаго нерва, между тѣмъ какъ cutaneus medialis представленъ лишь тонкою, изолированною или анастомозирующею нитью.

Соединительная вѣтвь, или n. intercostobrachialis, посылаетъ изъ fossa axillaris:

1, вѣтви къ кожѣ fossa,

2, вѣтви къ пограничной кожѣ плеча.

Продолженіе cutaneus medialis пробуравливаетъ fascia brachii на медіальной поверхности середины плеча и проходитъ въ область epicondylus medialis и olecranon.

6. N. radialis, фиг. 326, 327, 328, 330, 331, 333, 334, 335, 337, 338, 339.

Лучевой нервъ составляетъ продолженіе задняго ствола сплетенія и имѣетъ почти одинаковую толщину съ п. medianus, который, во всякомъ случаѣ, является самою крупною вѣтвью плечевого сплетенія.

Лучевой нервъ скоро отдѣляется отъ прочихъ нервовъ и сосудовъ, идущихъ въ sulcus bicipitalis medialis, направляется сзади а. brachialis, впереди отъ сухожилій m. teres major и m. latissimus dorsi, вмѣстѣ съ а. profunda brachii, къ задней сторонѣ плеча; подъ прикрытіемъ caput longum и laterale tricipitis онъ проходитъ въ sulcus nervi radialis (въ canalis spiralis, образующемся изъ означеннаго желобка и головокъ triceps) къ латеральной сторонѣ плеча. Въ началѣ нижней трети плеча нервъ пробуравливаетъ начальную часть m. brachioradialis и опускается въ глубину щели между послѣднею мышцей и m. brachialis. Спускаясь въ своей бороздкѣ до epicondylus lateralis, лучевой нервъ дѣлится на двѣ концевыя вѣтви, — преимущественно двигательную вѣтвь, ramus profundus, и преимущественно чувствительную — ramus superficialis (фиг. 335). Уже въ плечѣ возникаютъ боковыя развѣтвленія, а обѣ концевыя вѣтви предназначаются для предплечія и кисти.

Лучевой нервъ посылаетъ двигательныя и чувствительныя вѣтви по всей сторонѣ разгиба руки, плеча и предплечья, кромѣ локтевой половины тыла кисти, которая получаетъ нервы отъ r. dorsalis manus n. ulnaris.

Разветвление n. radialis на тыльной стороне правого предплечья

а) Плечевыя вѣтви n. radialis.

Передъ входомъ въ спиральный каналъ n. radialis постепенно посылаетъ слѣдующія вѣтви.

1. N. cutaneus brachii posterior возникаетъ часто вмѣстѣ со слѣдующимъ и распространяется, пройдя сквозь фасцію, въ кожѣ дорзальной поверхности плеча, надъ caput mediale m. tricipitis, до сосѣдней съ локтемъ области, фиг. 328, 340341.

2. Rami musculares для всѣхъ мышцъ, выпрямляющихъ плечо.

a) Нервы для caput longum tricipitis.

b) Нервъ для caput mediale tricipitis дѣлится въ большинствѣ случаевъ на верхнюю и нижнюю вѣтви. Длинная нижняя вѣтвь, г. collateralis ulnaris nervi radialis, спускается сзади septum intermusculare, мѣстами въ общей соединительнотканной оболочкѣ съ n. ulnaris, а затѣмъ проникаетъ въ мышцу. Нѣсколько вѣтвей достигаютъ капсулы локтевого сустава.

c)  Нервъ для caput laterale tricipitis и m. anconaeus

Этотъ нервъ дѣлится на двѣ вѣтви: одна снабжаетъ caput laterale, другая посылаетъ вѣтви въ caput mediale tricipitis и внутри послѣдняго доходитъ до m. anconaeus.

3. N. cutaneus antibrachii dorsalis, фиг. 328, 341.

Представляя собою единственный нервъ, образующійся въ спиральномъ каналѣ, онъ толще 1-ой вѣтви, проходитъ сквозь fascia brachii между caput laterale и mediale tricipitis, или же между послѣднимъ и m. brachioradiales, а между olecranon и epicondylus lateralis достигаетъ дорзальной поверхности предплечья. Онъ снабжаетъ окончаніями кожу тыльной стороны нижней части плеча, а также дорзальную поверхность предплечья, въ промежуткѣ между областями n. cutaneus antibrachii lateralis (концевой вѣтви musculocutaneus) и дорзальной вѣтви n. cutaneus antibrachii medialis, но не достигаетъ кистевого сустава.

Въ щели между m. brachialis и m. brachioradialis изъ n. radialis возникаютъ:

a) нервъ m. brachioradialis, который обыкновенно посылаетъ вѣтвь къ локтевому суставу (Рюдингеръ);

b) нервъ для m. extensor carpi radialis longus; онъ можетъ еще возникать изъ г. profundus n. radialis;

c) непостоянная нить къ m. brachialis.

Ь) Двѣ концевыя вѣтви n. radialis.

1. R. profundus n. radialis. Фиг. 334, 335.

Наиболѣе крупная изъ обѣихъ вѣтвей пробуравливаетъ m. supinator (canalis supinatorius) и выходитъ изъ мышцы на дорзальной сторонѣ предплечья. Она распадается на большое количество вѣтвей, помѣщающихся между поверхностнымъ и глубокимъ слоями разгибателей, и снабжаетъ окончаніями всѣ разгибающія мышцы предплечья. Самою длинною вѣтвью является h. interosseus (antibrachii) dorsalis; помѣщаясь между глубокимъ и поверхностнымъ слоемъ разгибателей, нервъ въ нижней трети предплечья переходитъ на дорзальную поверхность membrana interossea, помѣщается сначала между extensor pollicis brevis и longus и прикрытъ здѣсь послѣднею мышцею, а затѣмъ скрывается подъ m. extensor indicis proprius, а также подъ сухожиліями m. extensor digitorum communis, проникая на тыльную сторону запястья, гдѣ и оканчивается.

До входа нерва въ canalis supinatorius возникаютъ (фиг. 335):

а) нервы для m. extensor carpi radialis brevis и n. supinator.

Послѣ выхода нерва изъ означеннаго канала образуются слѣдующія вѣтви:

б) нервы для m. extensor carpi ulnaris, m. extensor digitorum communis и m. extensor digiti minimi; вторая нить для мышцы, выпрямляющей пальцы, отходитъ ниже;

в) вѣтвь для m. abductor pollicis longus и m. extensor pollicis brevis;

г) вѣтвь для m. extensor pollicis longus;

д) вѣтвь для m. extensor indicis proprius;

е) нити для membrana interossea, одна изъ нихъ, проходя сквозь membrana, часто соединяется съ ниточкой n. interosseus volaris; тонкія вѣтви для надкостницы лучевой и локтевой костей;

ж) нити для дорзальной стороны кистевого сустава (Рюдингеръ);

з) нити для дорзальной стороны запястныхъ и запястно-пястныхъ суставовъ; дистальные концы нитей могутъ соединяться съ rami perforantes отъ ramus pro fundus n. ulnaris.

2. R. superficialis n. radialis, фиг. 334, 335, 337, 340, 341.

Эта вѣтвь тоньше глубокой вѣтви и, оставаясь сначала на ладонной поверхности предплечій, спускается по радіальной сторонѣ а. radialis вдоль m. brachioradialis.

Перекрещиваясь съ сухожиліемъ m. brachioradialis въ нижней трети предплечій, нервъ достигаетъ дорзальной стороны предплечій нѣсколько выше сустава кисти. Послѣ соединенія съ вѣтвью n. musculocutaneus, поверхностный нервъ распадается на нѣсколько вѣтвей, снабжающихъ чувствительными нервными окончаніями лучевую половину тѣла кисти и дорзальные края 21/2 пальцевъ, nn. digitales dorsales. На тылѣ кисти нервъ соединяется нѣсколько разъ при помощи г. anastomoticus ulnaris съ вѣтвями г. dorsalis manus n. ulnaris, фиг. 337.

Область распространенія r. dorsalis manus n. ulnaris и r. superfic. n. radialis на тылѣ руки отличается большимъ непостоянствомъ. Обыкновенно оба нерва снабжаютъ каждый лишь половину тыла кисти и пальцевъ, но иногда г. superficialis n. radialis снабжаетъ большую область.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 204 | Теги: N. cutaneus brachii medialis, n. radialis, N. musculocutaneus, Нервы руки, N. ulnaris, Ramus profundus, R. superficialis n. radialis, Ramus terminalis radialis, N. cutaneus antibrachii medialis, N. medianu | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close