Нервы плечевого сплетенія для плечевого пояса

Нервы плечевого сплетенія для плечевого пояса.

1. Nn. thoracales posteriores.

Различаютъ два нерва этой группы: n. dorsalis scapulae для mm. rhomboidei и n. thoracalis longus для m. serratus ant.

Дорзальный нервъ лопатки принадлежитъ дорзальному слою, отвѣтвляется отъ СV, сейчасъ же пробуравливаетъ m. scalenus medius, проходитъ между m. scalenus posterior и m. levator scapulae къ mm. rhomboidei minor и major, въ которыхъ онъ и оканчивается. Одну вѣтвь онъ посылаетъ еще въ m. levator scapulae. Верхній зубецъ m. serratus anterior получаетъ отъ него нить (Рилендеръ). На небольшомъ разстояніи нервъ сопровождается а. dorsalis scapulae.

Gаuрр, E., Ueber die Bewegungen des menschlichen Schultergtirtels und die Aetiologie der sog. Narkosenlahmungen. Zentralbl. f. Chir. 1894.

1. N. thoracalis longus, фиг. 326, 330.

Длинный нервъ грудной клѣтки возникаетъ обыкновенно двумя корнями изъ СV и СVI СVIII можетъ принимать въ немъ участіе при посредствѣ одной нити. Во время своего хода нервъ слѣдуетъ приблизительно направленію linea axillaris и теряется, снабжая окончаніями зубцы m. serratus anterior.

Plexus brachialis и его соединенія.

Нервы правой подмышечной ямки

2. Nn. thoracales anteriores, фиг. 326, 330.

Обыкновенно ихъ бываетъ два, primus (externus) и secundus (internus). Первый выходитъ изъ верхняго вторичнаго ствола, достигаетъ впереди отъ а. и ѵ. subclavia внутренней поверхности m. pectoralis major и развѣтвляется въ послѣднемъ. Одну нить онъ посылаетъ къ n. thor. ant. secundus.

Secundus выходитъ изъ нижняго вторичнаго ствола, получаетъ нить отъ primus и снабжаетъ mm. pectoralis minor и major.

3. N. subclavius, фиг. 326.

Подключичный нервъ возникаетъ изъ первичнаго верхняго ствола сплетенія, часто посылаетъ въ n. phrenicus одну нить, затѣмъ проходитъ латерально отъ n. phrenicus, выше m. scalenus anterior, и подъ clavicula проникаетъ въ m. subclavius.

4. N. suprascapularis, фиг. 326, 329.

Надлопаточный нервъ возникаетъ изъ верхняго первичнаго ствола сплетенія, принадлежитъ дорзальному слою и направляется въ fossa supraclavicularis, вдоль латеральнаго края сплетенія, внизъ, въ сторону и назадъ вмѣстѣ съ m. omohyoideus онъ достигаетъ incisura scapulae и черезъ нее проходитъ въ fossa supraspinata.

Подъ m. supraspinatus нервъ загибается къ шейкѣ лопатки, а подъ lig. transversum scapulae inferius — къ fossa infraspinata. Вѣтви надлопаточнаго нерва оканчиваются въ mm. supra- и infraspinatus, а также въ суставной капсулѣ плеча.

Нервы области лопатки.

5. Nn. subscapulares, фиг. 326, 330.

Подлопаточные нервы состоятъ изъ 2—3 стволиковъ, выходящихъ изъ различныхъ участковъ сплетенія и оканчивающихся въ m. subscapularis и m. latissimus dorsi. Самымъ длиннымъ и въ хирургическомъ отношеніи важнымъ является n. thoracodorsalis, идущій по margo axillaris лопатки и оканчивающійся въ m. latissimus dorsi.

N. subscapularis superior беретъ начало изъ СV и СVI и проходитъ въ m. subscapularis.

N. subscapularis medius возникаетъ изъ задняго вторичнаго ствола и снабжаетъ латеральную нижнюю часть m. subscapularis и m. teres major. Вѣтвь для послѣдняго возникаетъ или самостоятельно или отъ слѣдующаго нерва.

N. subscapularis inferior s. thoracodorsalis является самымъ толстымъ изъ всей группы, выходитъ изъ заднихъ вторичныхъ стволовъ или изъ n. axillaris, рѣже изъ n. radialis, и проходитъ вдоль латеральнаго края лопатки къ m. latissimus dorsi.

6. N. axillaris, фиг. 329, 330, 331.

Подкрыльцевый нервъ выходитъ изъ задняго вторичнаго ствола, проходитъ вмѣстѣ съ а. circumflexa humeri posterior, окружая плечевую кость, черезъ латеральную подмышечную щель къ внутренней поверхности m. deltoideus и развѣтвляется въ послѣднемъ, посылая на своемъ пути ramus muscularis для m. teres minor и еще нѣсколько особыхъ вѣтвей, а именно: rami articulares для плечевого сустава и, среди нихъ, ramus intertubercularis (Рауберъ).

Нервы правого плеча, с медиальной стороны

N. cutaneus brachii lateralis, также вѣтвь axillaris, проникаетъ между deltoideus и caput longum tricipitis къ кожѣ и распадается на восходящія, горизонтальныя и нисходящія радіальныя вѣтви, оканчивающіяся въ кожѣ надъ заднею половиной deltoideus и на задней поверхности верхней половины плечевой части руки, фиг. 328, 341.

Кожные нервы и кожные вены тыльной (разгибательной) стороны руки

Область кожных нервов правой руки тыльной стороны

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 109 | Теги: N. suprascapularis, N. subclavius, N. thoracalis longus, Нервы плечевого сплетенія, N. axillaris, Nn. thoracales anteriores, Nn. subscapulares, Nn. thoracales posteriores | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close