N. ophthalmicus

N. ophthalmicus, фиг. 273, 279.

Глазная вѣтвь тройничнаго нерва тоньше остальныхъ, проходитъ латералько отъ sinus cavernosus и n. abducens къ fissura orbitalis superior, гдѣ надъ нимъ помѣщается n. trochlearis.

На своемъ пути въ sinus cavernosus этотъ нервъ получаетъ нѣсколько вѣточекъ отъ plexus caroticus, отсылаетъ нить къ oculomotorius, trochlearis, abducens и, такимъ образомъ, снабжаетъ послѣдній чувствительными волокнами.

Еще внутри черепа глазная вѣтвь посылаетъ тонкую вѣточку, ramus meningeus, или n. tentorii, которая направляется внизъ и тотчасъ же прилегаетъ къ trochlearis, а затѣмъ распространяется въ tentorium въ видѣ длинныхъ тонкихъ нитей и снабжаетъ стѣнки sinus petrosus superior, sinus transversus и sinus rectus.

До входа въ глазничную щель n. ophthalmicus дѣлится на свои три концевыя вѣтви: лежащій медіально носо-рѣсничный нервъ, п. nasociliaris, занимающій среднее положеніе лобный, n. frontalis, и латеральный слезный, n. lacrimalis.

Нервные глазницы

Порядокъ развѣтвленій n. ophthalmicus

1. N. lacrimalis, фиг. 273, 281.
Слезный нервъ проходитъ вдоль латеральнаго верхняго края орбиты надъ m. rectus lateralis къ верхней слезной железѣ, и не доходя до послѣдней, дѣлится на верхнюю и нижнюю вѣтви. Верхняя вѣтвь посылаетъ тонкія нити къ слезной железѣ, rami lacrimales, слезныя вѣтви, которыя проходятъ въ самую железу, и развѣтвляются въ конъюнктивѣ и въ кожѣ наружнаго угла глаза, а также въ верхнемъ вѣкѣ, куда направляется ramus palpebralis верхней вѣтви.

Нижняя вѣтвь спускается по стѣнкѣ орбиты и соединяется съ п. zygomaticus, возникающимъ отъ II вѣтви тройничнаго нерва: ramus anastomoticus cum nervo zygomatico (фиг. 281). Отъ передней выпуклой стороны означеннаго анастомоза нѣсколько ниточекъ обоихъ нервовъ, переходятъ въ слезную железу (Бишоффъ).

2.  N. frontalis, фиг. 273, 277, 293, 294.

Лобная вѣтвь, самая крупная изъ трехъ вѣтвей, проходитъ непосредственно подъ крышей орбиты и періорбиты, просвѣчивая въ видѣ бѣлой полоски, впередъ по m. levator palpebrae superioris. Не доходя до середины глазничной впадины, нервъ дѣлится на тонкій, идущій въ медіальномъ направленіи надблоковой нервъ, n. supratrochlearis, и толстый надглазничный нервъ, n. supraorbitalis, идущій къ incisura supraorbitalis въ направленіи главнаго ствола.

a) N. supratrochlearis слѣдуетъ за верхнимъ краемъ m. obliquus superior и на медіальной сторонѣ блока, trochlea, дѣлится на верхнюю и нижнюю концевыя вѣтви.

Верхняя вѣтвь оставляетъ глазничную впадину надъ блокомъ, пробуравливаетъ m. orbicularis oculi и m. frontalis и оканчивается вѣтвями, идущими къ верхнему вѣку, корню носа и къ примыкающему участку кожи лба.

Нижняя вѣтвь загибается внизъ отъ блока и образуетъ постоянное соединеніе съ n. infratrochlearis, вѣтвью n. nasociliaris. Отъ выпуклой впередъ дуги анастомоза возникаютъ тонкія нити для кожи и конъюнктивы медіальнаго глазного угла.

b) N. supraorbitalis продолжается въ направленіи ствола и, не доходя до margo supraorbitalis, образуетъ лобную вѣтвь, ramus frontalis, которая тянется къ лбу въ incisura frontalis, а самый нервъ черезъ foramen supraorbitale (или соотвѣтствующую вырѣзку) направляется къ лобной области. Оба нерва пробуравливаютъ m. orbicularis oculi, m. corrugator supercilii и m. frontalis и въ видѣ rami frontales распространяются въ кожѣ лба до теменной области. Помощью нисходящихъ въ латеральную сторону вѣтвей они снабжаютъ еще кожу и конъюнктиву верхняго вѣка. Въ incisura нервъ посылаетъ свои вѣтви въ лобную кость и въ надкостницу.

Нервы правой глазницы с ее латеральной стороны.

Поверхностные нервы головы

Поверхностные нервы головы

3. N. nasociliaris, фиг. 273, 277, 293.

Носорѣсничный нервъ, вмѣстѣ съ глазодвигательнымъ и отводящимъ, проходитъ въ орбиту между обоими начальными пучками m. rectus lateralis и надъ зрительнымъ нервомъ, подъ m. rectus superior, и направляется къ медіальной стѣнкѣ орбиты. Въ области foramen ethmoidale anterius нервъ расщепляется на обѣ свои концевыя вѣтви, n. infratrochlearis и n. ethmoidalis anterior, подблоковой и передній рѣшетчатый нервы. До своего дѣленія нервъ посылаетъ длинный, или чувствительный, корешокъ рѣсничнаго узла, radix longa ganglii ciliaris, а также одинъ или два длинныхъ рѣсничныхъ нерва, nn. ciliares longi, идущіе къ глазному яблоку по медіальной сторонѣ п. opticus, и еще задній рѣшетчатый нервъ, n. ethmoidalis post., направляющійся вмѣстѣ съ г. orbitalis ggl. sphenopalatini въ foramen ethmoidale post.

a) N. infratrochlearis проходитъ подъ m. obliquus superior на медіальной стѣнкѣ орбиты впередъ, къ блоку, и дѣлится на верхнюю и нижнюю вѣтви. Верхняя вѣтвь соединяется съ n. supratrochlearis и направляется къ верхнему вѣку, ramus palpebralis sup.; нижняя вѣтвь, ramus palpebralis inf., снабжаетъ слезный мѣшокъ (производное кожи), caruncula lacrimalis и посылаетъ тонкія вѣтви къ кожѣ медіального угла глаза.

b) N. ethmoidalis anterior, продолженіе n. nasociliaris, проходитъ въ полость черепа сквозь foramen ethmoidale anterius, тянется подъ твердой мозговой оболочкой по lamina cribrosa впередъ и черезъ переднее отверстіе, foramen cribro-ethmoidale, вступаетъ въ носовую полость. Здѣсь онъ дѣлится на три вѣтви, rami nasales anteriores: двѣ для слизистой оболочки полости носа, rami nasales interni, и одну для наружной кожи носа, ramus nasalis externus.

Rami nasales interni.

1) Rami nasales mediales, вѣтви для передней части слизистой оболочки перегородки носа, фиг. 274.

Распределение обонятельных нервов в перегородке носа

2) Rami nasales laterales идутъ къ переднему концу обѣихъ раковинъ рѣшетчатой кости и распространяются въ слизистой оболочкѣ передней части боковой стѣнки носовой полости, фиг. 285.

Корешки и ветки ganglion sphenopalatinum

3) Ramus nasalis externus; направляется внизъ въ бороздкѣ os nasale, а затѣмъ проникаетъ черезъ отверстіе носовой кости или между os nasale и cartilago nasi lat. къ наружной кожѣ носа и распространяется до верхушки носа, снабжая кожу этой области, фиг. 294.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 121 | Теги: N. ophthalmicus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close