N. accessorius

N. accessorius, фиг. 304, 305.

Возникая изъ своихъ ядеръ, n. accessorius, въ зависимости отъ периферическаго распространенія вѣтвей, дѣлится на accessorius vagi и accessorius spinalis.

Accessorius vagi и accessorius spinalis сливаются въ accessorius communis, который помѣщается въ одной твердой оболочкѣ съ vagus, въ foramen jugulare. Между ganglion jugulare и nodosum n. vagi — accessorius vagi переходитъ въ путь блуждающаго нерва и называется ramus internus. Ramus externus, или accessorius spinalis, направляется, съ своей стороны, въ m. sternocleidomastoideus и m. trapezius и снабжаетъ обѣ эти мышцы, получающія еще вѣтви изъ plexus cervicalis.

Восходящій въ позвоночномъ каналѣ nervus accessorius часто соединяется съ задними корешками спинномозговыхъ нервовъ. Большею частью въ этомъ соединеніи участвуетъ задній корешокъ I, рѣже II и III шейныхъ нервовъ; характеръ этого соединенія не выясненъ окончательно и, вѣроятно, оно происходитъ безъ обмѣна волоконъ.

Отдѣляясь отъ ramus internus, ramus externus получаетъ нѣсколько нитей, идущихъ изъ ganglion jugulare n. vagi или изъ самого блуждающаго нерва, при чемъ вмѣстѣ съ г. externus эти нити направляются къ периферіи. Ramus externus сейчасъ же отклоняется наружу, назадъ и внизъ, достигаетъ внутренней поверхности m. sternocleidomastoideus, пробуравливаетъ ее или распространяется далѣе по той же поверхности. На заднемъ краѣ мышцы нервъ проходитъ въ regio lateralis colli, достигаетъ передняго края trapezius, направляется на его медіальную поверхность и снабжаетъ trapezius двигательными вѣтвями.

Перекрещиваясь съ m. sternocleidomastoideus или проходя около него, ramus externus посылаетъ въ мышцу двигательныя вѣтви, изъ которыхъ одна постоянно соединяется съ вѣтвью III шейнаго нерва въ толщѣ означенной мышцы: волокна этой вѣтви переходятъ въ периферическій отдѣлъ accessorius. Другія присоединяющіяся къ стволу accessorius волокна считаются центростремительными, но ихъ происхожденіе не извѣстно (Бишоффъ).

Въ regio lateralis colli опять нити III и IV шейныхъ нервовъ соединяются съ accessorius.

Добавочный нервъ, по своему происхожденію, имѣетъ чисто двигательный характеръ, но къ нему присоединяются въ различныхъ мѣстахъ, быть можетъ, уже начиная съ заднихъ корешковъ верхнихъ шейныхъ нервовъ, чувствительныя волокна, возникающія, между прочимъ, изъ vagus, въ области его ganglion jugulare, и изъ переднихъ вѣтвей III и IV n. cervicalis.

Волокна accessorius vagi, въ видѣ ramus internus, направляются въ путь rami pharyngei и laryngei, а также rami cardiaci vagi.

Разветвление vagus и sympathicus правой стороны на шеи, грудной полости и верхней части брюшины

Нервы шеи

Lubоsch, W., Vergleichend-anatomische Untersuchungen iiber den Ursprung und die Phylogenese des N. accessorius Willisii. Arch. f. mikr. Anatomie, Bd. 54, 1899. У всѣхъ Amniota имѣется въ спинномъ мозгѣ ядро accessorius, которое вырастаетъ внизъ отъ oblongata, или же отдѣляется отъ передняго столба спинного мозга. У Sauropsida ядро занимаетъ 2—3, у млекопитающихъ — 5—7 сегментовъ мозга. Корешки accessorius выходятъ наружу, сопровождая дорзальные корешки и составляя висцеро-моторныя волокна послѣднихъ. Спинномозговой отдѣлъ п. accessorius измѣняется въ силу различныхъ условій. Однако, на сравнительно-анатомическихъ основаніяхъ, различіе n. accessorius vagi и spinalis не имѣетъ значенія. — Тотъ же авторъ, съ сравнительно-анатомической точки зрѣнія, предлагаетъ разсматривать въ качествѣ accessorius исключительно часть его, происходящую у млекопитающихъ изъ спинного мозга. Мозговую часть нерва у млекопитающихъ нужно причислить къ vagus. У Sauropsida вмѣсто accessorius можно оставить названіе pars spinalis n. vagi. Нужно, однако, при этомъ обращать вниманіе на то, что pars spinalis n. vagi у Sauropsida оказывается гомологичною переднимъ сегментамъ accessorius млекопитающихъ. (Anat. Anz. Bd. XIX, 1901). — Weigner, К., Beziehungen des N. accessorius zu den oberen Spinalnerven. Anat. Hefte, Nr. 56/57, 1901.
 

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 134 | Теги: N. accessorius | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close