N. abducens

N. abducens. Фиг. 272, 275, 291.

Возникая въ nucleus abducentis, въ ромбоидальной ямкѣ, abducens выходитъ на заднемъ краѣ моста, между послѣднимъ и пирамидой.

Чисто двигательный нервъ, содержащій около 2600 нервныхъ волоконъ, предназначается, подобно n. trochlearis, лишь для одной мышцы — m. rectus oculi lateralis.

Проходя по скату, нервъ проникаетъ латерально и сзади dorsum sellae черезъ porus abducentis въ sinus cavernosus. Въ послѣднемъ образованіи онъ, окруженный влагалищемъ изъ твердой оболочки, помѣщается на латеральной сторонѣ а. carotis interna, оставляетъ синусъ, доходитъ до fissura orbitalis superior и подъ oculomotorius проникаетъ въ глазницу. Пробираясь между обѣими головками m. rectus lateralis, нервъ, въ концѣ концовъ, спускается въ эту мышцу по ея внутренней поверхности.

Въ sinus cavernosus къ нерву присоединяются вѣточки отъ plexus caroticus internus, которыя переходятъ въ периферическій путь abducens. На мѣстѣ входа въ глазницу нервъ получаетъ нить отъ I вѣтви тройничнаго нерва, снабжающей отводящій нервъ чувствительными волокнами.

Основание полости черепа

Вид нервов глазных мышц сверху. Правая сторона

Схема n. abducens и m. rectus oculi lateralis

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 133 | Теги: N. abducens | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close