Ganglion sphenopalatinum

Ganglion sphenopalatinum. Фиг. 280, 281, 282, 283, 285, 292.

Лежащій въ fossa pterygopalatina симпатическій крылонебный узелъ, ganglion sphenopalatinum, въ 2—-3 раза крупнѣе, чѣмъ ganglion ciliare, и соединяется съ тремя корешками: однимъ чувствительнымъ (nn. sphenopalatini II вѣтви trigeminus), другимъ двигательнымъ (n. petrosus superficialis major) и третьимъ симпатическимъ (n. petrosus profundus). Оба послѣднихъ корешка соединяются другъ съ другомъ и вмѣстѣ входятъ въ узелъ въ видѣ n. canalis pterygoidei (Vidiі), Видіева нерва. Въ узлѣ находятся мультиполярныя нервныя клѣтки. Вѣтвями узла являются:

1) гг. nasales posteriores superiores et inf.,

2) nn. palatini

3) rami orbitales.

Порядок разветвлений n. maxillaris

Развѣтвленіе п. maxillaris.

А) Корешки ganglion sphenopalatinum.

1) Чувствительные nn. sphenopalatini.

Часть ихъ волоконъ проходитъ мимо узла, а другая часть вступаетъ въ послѣдній; обѣ части получаютъ еще волокна отъ клѣтокъ узла и вмѣстѣ съ nn. palatini и rr. nasales posteriores superiores направляются къ мягкому и твердому небу, а также къ слизистой оболочкѣ большей части носовой полости.

Nervus maxillaris trigemini и ganglion sphenopalatinum

2) N. petrosus superficialis major, фиг. 281, 282, 285, 292.

Верхній каменистый большой нервъ возникаетъ въ ganglion geniculi n. facialis, выходитъ изъ hiatus canalis facialis и направляется въ желобкѣ, sulcus n. petrosi superf. majoris, къ synchondrosis sphenopetrosa; пробуравливая послѣднее образованіе латерально отъ porus caroticus internus, онъ вступаетъ въ ganglion sphenopalatinum вмѣстѣ съ n. petrosus profundus черезъ canalis pterygoideus (Vidii). Въ n. petr. sup. major заключены двигательныя волокна изъ facialis, и, вѣроятно, еще чувствительныя волокна, происходящія изъ n. sphenopalatinus и направляющіяся въ периферическій путь facialis (см. n. facialis и проводящіе пути).

Корешки и ветки ganglion sphenopalatinum

Участок n. facialis

3) N. petrosus profundus, фиг. 281, 282, 283.

Глубокій каменистый нервъ, возникая изъ латеральной вѣтви n. caroticus internus, принадлежащаго къ симпатической нервной системѣ, пробуравливаетъ synchondrosis sphenopetrosa, направляется въ canalis pterygoideus и соединяется въ немъ съ предыдущимъ нервомъ. Оба нерва составляютъ вмѣстѣ Видіевъ нервъ, или нервъ крыло- виднаго канала, n. canalis pterygoidei (Vidii), проходящій по canalis pterygoideus; онъ впадаетъ въ задній край ганглія. N. petrosus profundus принадлежитъ пограничному симпатическому стволу и соединяетъ ganglion sphenopalatinum (см. sympathicus) съ ganglion cervicale superius.

N. canalis pterigoidei и chorda tympani.

Б) Вѣтви ganglion sphenopalatinum.

1) Rr. nasales posteriores superiores.

Сквозь foramen sphenopalatinum верхнія заднія носовыя вѣтви узла проходятъ изъ крылонебной ямки въ полость носа, составляя ихъ медіальныя и латеральныя вѣтви.

Rami nasales post. sup. mediales развѣтвляются отчасти въ верхнемъ отдѣлѣ septum nasi, образуя 2—3 пучка. Одна изъ вѣтвей, п. nasopalatinus (Scarpaе), носонебный нервъ Скарпы, (фиг. 174,з) тянется дальше другихъ, вмѣстѣ съ arteria nasalis post, septi, въ septum, между надкостницей и слизистой оболочкой, впередъ и внизъ къ canalis incisivus. Въ послѣднемъ нервы обѣихъ сторонъ соединяются и посылаютъ тонкія вѣтви къ передней части слизистой оболочки неба. Въ перегородкѣ носа нервъ снабжаетъ чувствительными окончаніями нижнюю часть слизистой оболочки septum и до входа въ canalis incisivus соединяется съ ramus nasalis, которая принадлежитъ ramus alveolaris superior anterior. Небныя вѣтви нерва соединяются съ n. palatinus anterior.

Распределение обонятельных нервов в перегородке носа

По микроскопическимъ изслѣдованіямъ (Генле), въ дѣйствительности, не существуетъ нервнаго узла, присутствіе котораго предполагалъ Клоке на мѣстѣ соединенія обоихъ пп. nasopalatini.

Rami nasales post. sup. laterales (фиг. 285) составляютъ 6—10 тонкихъ нитей, развѣтвляющихся отчасти въ слизистой оболочкѣ задней области обѣихъ раковинъ рѣшетчатой кости, верхняго носового хода и заднихъ клѣтокъ лабиринта рѣшетчатой кости. Эти вѣтви проникаютъ въ полость носа черезъ foramen sphenopalatinum и черезъ отверстія въ переднемъ участкѣ canalis pterygopalatinus. Отчасти же онѣ направляются назадъ, достигаютъ свода глотки и распространяются въ слизистой оболочкѣ верхней окружности хоанъ, глоточнаго отверстія Евстахіевой трубы и полости клиновидной кости.

2) Nn. palatini, фиг. 285.

Къ небнымъ нервамъ принадлежатъ 3 вѣтви, идущія въ главномъ canalis pterygopalatinus и въ обоихъ его побочныхъ каналахъ. Въ этихъ вѣтвяхъ имѣются большею частью волокна n. sphenopalatinus, и, кромѣ того, — двигательныя волокна изъ facialis (?) для иннерваціи мягкаго неба.

N. palatinus anterior (фиг. 285), самая толстая изъ 3-хъ вѣтвей, тянется черезъ canalis pterygopalatinus и foramen palatinum majus къ твердому небу, дѣлится на 3—4 вѣтви, идущія впередъ въ sulci palatini ; онъ снабжаетъ своими окончаніями слизистую оболочку твердаго неба, его железы и десну. Въ foramen incisivium происходитъ анастомозъ съ п. nasopalatinus. На своемъ пути въ canalis pterygopalatinus нервъ посылаетъ гг. nasales posteriores inferiores (laterales) къ слизистой оболочкѣ нижней и средней раковинъ и нижняго носового хода, фиг. 285.

N. palatinus posterior (фиг. 285) идетъ сквозь canalis palatinus posterior и сквозь самое заднее изъ мелкихъ небныхъ отверстій; достигнувъ мягкаго неба, нервъ снабжаетъ своими чувствительными окончаніями слизистую оболочку его нижней поверхности, а двигательными, происходящими отъ facialis (?), — m. levator veli palatini и m. uvulae.

N. palatinus medius (фиг. 285), самый тонкій изъ трехъ n. palatini, черезъ латеральное мелкое небное отверстіе направляется къ области миндалевиднаго узла и къ сосѣднему съ нимъ участку слизистой оболочки.

3) Rami orbitales.

Глазничныя вѣтви составляютъ 2—3 тонкихъ нити. Сквозь fissura orbitalis inferior глазничныя вѣтви достигаютъ глазницы, а изъ послѣдней — foramen ethmoidale posterius, и затѣмъ черезъ мелкія отверстія въ заднемъ швѣ lamina papyracea проникаютъ къ слизистой оболочкѣ заднихъ клѣтокъ рѣшетчатой кости и полости клиновидной кости. Нѣкоторыя ниточки достигаютъ оболочки зрительнаго нерва (Гирцель, Арнольдъ).

Строеніе ganglion sphenopalatinum.

Ganglion sphenopalatinum состоитъ изъ мультиполярныхъ нервныхъ клѣтокъ, невриты которыхъ, по вполнѣ установленнымъ даннымъ Ленгоссека (1895), вступаютъ въ слизистую оболочку носа и неба, оканчиваясь свободными развѣтвленіями въ эпителіи. Часть волоконъ nn. sphenopalatini, происходящая изъ trigeminus, просто пересѣкаетъ узелъ; другая часть образуетъ около клѣтокъ узла концевыя деревца и перицеллюлярныя сплетенія.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 145 | Теги: Ganglion sphenopalatinum | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close