Ganglion ciliare

Ganglion ciliare, фиг. 275—278.

Рѣсничный узелъ представляетъ собою плоское четыреугольное образованіе, длиною около 2 милл., помѣщающееся въ заднемъ отдѣлѣ орбиты, на латеральной сторонѣ зрительнаго нерва, между послѣднимъ и m. rectus oculi lateralis.

Въ задній нижній край рѣсничнаго узла вступаютъ такъ называемые корешки узла. Radix brevis s. motoria происходитъ изъ oculomotorius, крупнѣе остальныхъ и иногда раздѣляется на 2 нити. Radix longa s. sensitiva возникаетъ отъ n. nasociliaris trigemini и состоитъ часто изъ нѣсколькихъ тонкихъ нитей. Radix media s. sympathica образуется изъ нѣсколькихъ тонкихъ нитей, возникающихъ отъ plexus cavernosus симпатической системы, прилегаетъ отчасти къ другимъ корешкамъ, отчасти же, минуя узелъ, присоединяется къ рѣсничнымъ нервамъ.

Рѣсничный узелъ состоитъ изъ многополюсныхъ гангліозныхъ клѣтокъ съ нѣсколькими дендритами и однимъ невритомъ (Реціусъ).

Отъ передняго края, а особенно отъ переднихъ угловъ узла, возникаютъ 3—6 nervi ciliares breves, число которыхъ увеличивается послѣ дѣленія до 20-ти. Вмѣстѣ съ n. opticus они достигаютъ глазного яблока.

Обыкновенно есть возможность различать верхнюю и нижнюю группы этихъ нервовъ. Къ нижней группѣ присоединяются nervi ciliares longi, возникающіе изъ I вѣтви trigeminus.

Всѣ nn. ciliares проникаютъ косо черезъ tunica fibrosa oculi въ окружности зрительнаго нерва и между tunica fibrosa и tunica vasculosa oculi идутъ въ меридіональномъ направленіи впередъ, посылая на своемъ пути вѣточки къ chorioidea. Въ началѣ corpus ciliare нервы опять вѣтвятся и въ musculus ciliaris образуютъ сплетеніе, въ которомъ также встрѣчаются клѣтки; изъ этого сплетенія возникаютъ нервы для musculus ciliaris, iris и роговой оболочки глаза. Симпатическій корешокъ приноситъ къ глазному яблоку нервы для сосудовъ, распространяющіеся въ особенности въ chorioidea и iris. Эти корешки заключаютъ въ себѣ еще волокна, раздраженіе которыхъ вызываетъ расширеніе зрачка. Короткій корешокъ доставляетъ ганглію волокна, снабжающія m. sphincter pupillae и т. ciliaris. Въ длинномъ корешкѣ заключены чувствительныя волокна. Симпатическія двигательныя волокна имѣютъ начало, въ сущности, въ центральной нервной системѣ, въ нижней шейной и верхней грудной областяхъ спинного мозга.

Rami communicantes, соединительныя вѣтви, выходящія изъ мозга, проводятъ означенныя волокна въ шейную симпатическую систему, а отъ нея — къ plexus caroticus и къ его развѣтвленіямъ.

Ganglion ciliare въ эмбріональномъ періодѣ входитъ въ составъ ganglion semilunare commune, который существуетъ въ извѣстной стадіи развитія и отъ котораго отдѣляются различныя части, дифференцирующіяся въ симпатическіе (двигательные) гангліи. Передняя часть g. semilunare commune превращается въ ganglion ciliare, который вступаетъ въ тѣсныя отношенія съ n.- oculomotorius. У низшихъ позвоночныхъ животныхъ (амфибій) ганглій замѣняется нервными клѣтками, распредѣляющимися на большомъ пространствѣ въ стволикѣ oculomotorius. У копытныхъ, грызуновъ и хищниковъ ганглій прилегаетъ непосредственно къ oculomotorius (Швальбе). Такое положеніе ганглія указываетъ на морфологическую связь n. oculomotorius съ областью trigeminus.

Ароlаnt, Н., Ueber das Ganglion ciliare, Verh. d. anat. Ges. 1896.

Аполянтъ перерѣзалъ у кошекъ стволъ oculomotorius и въ результатѣ нашелъ, что двигательный корешокъ узла переродился; рѣсничные нервы остались неизмѣненными. Изъ этого слѣдуетъ:

1) всѣ волокна изъ oculomotorius оканчиваются въ узлѣ;

2) узелъ имѣетъ характеръ симпатическаго узла, такъ какъ если бы онъ былъ спинномозговымъ, то не было бы никакой дегенераціи двигательнаго корешка.

Retzius, G., Ueber das Ganglion ciliare. Anat. Anz. Bd. IX и Biologische Untersu- chungen, N. F. Bd. VI, 1894.

Вид нервов глазных мышц сверху. Правая сторона

Распределение ветвей n. oculomotorius (левой стороны).

Нервы правой глазницы с ее латеральной стороны.

Ganglion ciliare правой стороны.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 131 | Теги: Ganglion ciliare | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close