Гангліи конечнаго мозга

Nucleus caudatus, хвостатое ядро, покрыто толстымъ слоемъ эпендимы и, кромѣ нервныхъ волоконъ, заключаетъ въ себѣ, главнымъ образомъ, два вида нервныхъ клѣтокъ:

1, крупныя мультиполярныя (около 30 µ) 

2, большое количество мелкихъ мультиполярныхъ (около 15 µ). Къ нимъ присоединяются еще своеобразныя круглыя клѣтки, помѣщающіяся въ особыхъ щеляхъ (Генле).

Nucleus lentiformis. Строеніе putamen такое же, какъ и nucleus caudatus, что вполнѣ понятно: оба ядра впереди сливаются другъ съ другомъ. Болѣе блѣдная окраска обоихъ внутреннихъ участковъ nuci, lentiformis (globus pallidus), изъ которыхъ самый внутренній будетъ нѣсколько темнѣе, зависитъ отъ массы нервныхъ волоконъ, а также отъ многочисленныхъ нервныхъ клѣтокъ съ желтымъ пигментомъ. Три участка чечевичнаго ядра отдѣлены одинъ отъ другого тонкими бѣлыми пластинками, laminae medullares externa и interna, отростки которыхъ проникаютъ въ вещество отдѣльныхъ участковъ. При посредствѣ внутренней капсулы участки соединяются съ nucleus caudatus, и пучки волоконъ расходятся изъ нихъ лучами въ бѣлое вещество полушарій и въ сѣрую кору. На вентральной поверхности чечевичнаго ядра обѣ laminae medullares соединяются въ толстый пучекъ, идущій вдоль вентральной поверхности въ сторону средины мозга; кратчайшимъ путемъ онъ достигаетъ медіальнаго края мозговой ножки. Этотъ весьма важный пучекъ называется петлей чечевичнаго ядра, ansa lenticularis.

Схема распространенія въ корѣ волоконъ изъ чечевичнаго ядра и зрительнаго бугра.

Своеобразная лента сѣраго вещества, claustrum, или ограда, помѣщающаяся латерально отъ nucleus lentiformis, соединяется въ вентральной области съ lamina perforata anterior.

Происхожденіе ея можно отнести на счетъ выроста сѣраго вещества изъ substantia perforata anterior, или же изъ тѣхъ слоевъ эпителіальныхъ клѣтокъ, которые еще на четвертомъ мѣсяцѣ зародышевой жизни залегаютъ между латеральною поверхностью зачатка чечевичнаго ядра и тонкою стѣнкою полушарія, покрытою на внутренней поверхности эпителіемъ желудочка и еще отдѣленною оіъ чечевичнаго ядра продолженіемъ бокового желудочка.

Мейнертъ разсматриваетъ claustrum, какъ внутренній слой коры островка, до извѣстной степени отдѣленный отъ послѣдней.

Клѣточными элементами claustrum являются преимущественно веретенообразныя клѣтки, расположенныя длинною осью параллельно поверхности коры. Мейнертъ называлъ встрѣчающіеся и ьъ другихъ мѣстахъ коры мозга глубокіе спои съ массой веретенообразныхъ клѣтокъ (напримѣръ,миндалевидное ядро) вообще „образованіями въ видѣ ограды", „Vormauerformation“.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 134 | Теги: Nucleus caudatus, Гангліи конечнаго мозга, Nucleus lentiformis | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close