Fornix longus первый разъ былъ найденъ Форелемъ у морской свинки, а впослѣдствіи открытъ Кёлликеромъ у человѣка. Такъ же, какъ у животныхъ, у человѣка онъ пронизываетъ мозолистое тѣло и происходитъ, навѣрное, изъ областей, соотвѣтствующихъ gyrus fornicatus. Волокна fornix longus разсѣиваются въ septum, вслѣдствіе чего, въ виду отношеній ихъ къ fornix (inferior) и, черезъ посредство striae longitudinales laterales мозолистаго тѣла, къ fascia dentata, можно сказать, что они принадлежатъ къ обонятельному пути; послѣдній у человѣка, впрочемъ, развитъ мало, въ зависимости отъ незначительнаго развитія чувства обонянія; вслѣдствіе этого fornix longus не достигаетъ такой дифференцировки, какъ у макросматическихъ (обладающихъ отличнымъ обоняніемъ) животныхъ (Кёлликеръ, 1896). Для оріентировки сравн. фиг. 196, гдѣ указаны еще другіе пути. | |
| |
Переглядів: 73 | | |
![]() Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |