Fornix longus

Fornix longus первый разъ былъ найденъ Форелемъ у морской свинки, а впослѣдствіи открытъ Кёлликеромъ у человѣка. Такъ же, какъ у животныхъ, у человѣка онъ пронизываетъ мозолистое тѣло и происходитъ, навѣрное, изъ областей, соотвѣтствующихъ gyrus fornicatus.

Волокна fornix longus разсѣиваются въ septum, вслѣдствіе чего, въ виду отношеній ихъ къ fornix (inferior) и, черезъ посредство striae longitudinales laterales мозолистаго тѣла, къ fascia dentata, можно сказать, что они принадлежатъ къ обонятельному пути; послѣдній у человѣка, впрочемъ, развитъ мало, въ зависимости отъ незначительнаго развитія чувства обонянія; вслѣдствіе этого fornix longus не достигаетъ такой дифференцировки, какъ у макросматическихъ (обладающихъ отличнымъ обоняніемъ) животныхъ (Кёлликеръ, 1896). Для оріентировки сравн. фиг. 196, гдѣ указаны еще другіе пути.

Fornix longus

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 151 | Теги: Fornix longus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close