Физіологическая классификація невроновъ

Физіологическая классификація невроновъ.

По направленію, въ которомъ невриты проводятъ раздраженіе, и по положенію неврона, можно различать три большихъ группы невроновъ; центростремительные, центробѣжные и центральные (межцентровые) невроны.

1. Центростремительные, или рецепторные, невроны проводятъ полученное на периферіи раздраженіе къ центру и передаютъ его здѣсь другимъ невронамъ. Сюда принадлежатъ нервы чувствительныхъ аппаратовъ (чувствующіе нервы); они возникаютъ на периферіи тѣла или въ видѣ отростковъ невроэпителіальныхъ клѣтокъ (обонятельныхъ, зрительныхъ клѣтокъ), или же начинаются въ периферическихъ сѣтяхъ (просто чувствительные нервы) и въ особыхъ концевыхъ аппаратахъ, а тѣло ихъ клѣтки помѣщается въ другомъ мѣстѣ, въ спинномозговомъ узлѣ.

2. Центробѣжные, или эффекторные, невроны проводятъ по своимъ невритамъ импульсы отъ центра къ периферическимъ органамъ. Они направляются къ поперечнополосатымъ и къ гладкимъ мышцамъ, какъ двигательные нервы. Среди нервовъ гладкихъ мышцъ можно установить еще одну важную группу нервовъ для мышцъ въ стѣнкѣ сосудовъ, сосудодвигательные нервы; сосудосуживающiе вызываютъ при своемъ возбужденіи суженіе сосуда; сосудорасширяющіе нервы обусловливаютъ своимъ, возбужденіемъ активное расширеніе сосуда. Тѣ двигательные нервы, раздраженіе которыхъ вызываетъ не сокращеніе, а замедленіе или пріостановку движенія, называются тормозящими нервами. Физіологія признаетъ еще другія функціональныя подраздѣленія нервовъ сосудовъ. Центробѣжные нервы, направляющіеся къ железамъ и оказывающіе вліяніе на ихъ функцію, называются секреторными нервами. Часто упоминаютъ еще объ особомъ видѣ такъ называемыхъ трофическихъ нервовъ, по поводу которыхъ существуетъ предположеніе, что они производятъ опредѣленное вліяніе на питаніе тканей; однако ихъ существованіе сомнительно и, по всей вѣроятности, приписываемая имъ дѣятельность принадлежитъ сосудодвигательнымъ или секреторнымъ нервамъ.

Скорость проведенія раздраженія по нерву измѣряется на двигательныхъ нервахъ рукъ человѣка въ 34 метра въ секунду (Гельмгольцъ и Бакстъ), на нервахъ лягушки 27, на нервахъ омара 6 — 16 метр. По новѣйшимъ изслѣдованіямъ Пипера (Arch. f. ges. Physiol. 1909) скорость проведенія въ мякотныхъ нервахъ человѣка равняется 120 метр, въ секунду.

3. Центральные невроны служатъ для соединенія различныхъ частей центральныхъ органовъ. Они никогда не бываютъ невронами I, а всегда болѣе высокаго порядка. Длина ихъ невритовъ очень различна, такъ какъ они служатъ для соединенія, съ одной стороны, сосѣднихъ, а съ другой стороны, очень удаленныхъ другъ отъ друга частей центральнаго органа. Ихъ дѣятельность состоитъ, слѣдовательно, въ ассоціаціи, вслѣдствіе этого они называются ассоціирующими, или ассоціаціонными невронами.

Центральные невроны имѣются и внѣ центральной нервной системы, въ периферическихъ узлахъ и периферическихъ нервахъ.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 28 | Теги: классификація невроновъ | Рейтинг: 0.0/0
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

close