Борозды и пучки спинного мозга

Борозды и пучки спинного мозга.

1) Борозды. Фиг. 22—25, 35.

На освобожденномъ отъ оболочекъ спинномъ мозгѣ замѣтно нѣсколько продольныхъ бороздъ: двѣ непарныхъ по средней линіи мозга и четыре парныхъ, проникающихъ въ мозгъ на различную глубину и имѣющихъ различное значеніе.

Передняя продольная щель, fissura mediana anterior, расширясь на своемъ днѣ, проникаетъ по передней средней линіи мозга на глубину до 4 милл. и на верхнемъ и нижнемъ концахъ спинного мозга дѣлается менѣе глубокой; въ ней помѣщается значительной величины отростокъ сосудистой оболочки (septum longitudinale anterius), по которому проникаютъ въ мозгъ крупные и многочисленные сосуды.

Задняя продольная борозда, sulcus medianus posterior, идетъ лишь на поверхности. Въ качествѣ ея продолженія тянется на 4 — 6 милл. въ глубину тонкая, мѣстами прерывающаяся перегородка, septum posterius. Она состоитъ изъ волоконъ неврогліи, доходитъ до центральнаго сѣраго вещества и соединяется съ нимъ, въ то время какъ состоящая изъ соединительной ткани передняя перегородка, septum anterius, прекращается у бѣлой спайки.    

Передняя боковая борозда, sulcus lateralis anteгiог, служитъ для выхода переднихъ корешковъ; это, въ сущности, не борозда, а узкое поле, шириною въ 2 милл., остающееся сплошь покрытымъ  отверстіями, если изъ него извлечены пучки переднихъ корешковъ.    

Задняя боковая борозда, sulcus lateralis posteгіог, настоящая продольная бороздка, въ которую, располагаясь по одной линіи, вступаютъ толстые задніе пучки    корешковъ.    

Обѣ боковыхъ бороздки удалены отъ соотвѣтствующей средней борозды приблизительно на 2,4 въ грудной области мозга, а въ утолщеніяхъ на 3 — 3,5 милл. На мозговомъ конусѣ боковыя бороздки приближаются къ  серединѣ и сглаживаются, въ концѣ концевъ, нѣсколько ранѣе, чѣмъ среднія  борозды.   

Кромѣ боковыхъ бороздокъ, предназначенныхъ для нервовъ, на спинномъ мозгѣ имѣется еще съ той и съ другой стороны sulcus intermedius anterior и posterior. Первая не постоянна, однако довольно  часто, въ видѣ ясной тонкой бороздки, встрѣчается около передней продольной щели; sulcus intermedius posterior замѣчается особенно ясно въ  шейной области и удалена отъ задней средней борозды на 1 милл.

Вид продолговатого и спинного мозга с передней поверхности

Вид продолговатого и спинного мозга с задней поверхности

Filum terminale

Отрезки шейной части спинного мозга с выходящими нервными корешками.

Схема поперечного разреза спинного мозга

2) Пучки бѣлаго вещества, funiculi medullae spinalis. Фиг. 22, 23, 35.

Означенныя борозды являются границами для пучковъ той и другой стороны.

Передній пучекъ, funiculus anterior, располагается между передней средней бороздой и латеральнымъ краемъ sulcus lateralis anterior. Sulcus intermedius anterior, съ своей стороны, ограничиваетъ узкій медіальный участокъ, fasciculus cerebrospinalis anterior (pyramidalis ant.), латеральный участокъ называется fasciculus anterior proprius (Flechsigi).

Боковой пучекъ, funiculus lateralis, расположенъ между sulcus lateralis anterior и posterior и крупнѣе прочихъ пучковъ.

Задній пучекъ, funiculus posterior, помѣщается между заднею среднею бороздой и sulcus lateralis posterior. Sulcus intermedius posterior дѣлитъ его на двѣ части; средняя часть называется пучкомъ Голля, или тонкимъ пучкомъ, fasciculus gracilis (Golli); латеральная часть называется пучкомъ Бурдаха, или клиновиднымъ, fasciculus cuneatus (Burdachi).

Въ связи съ особенностями поля выхода переднихъ корешковъ, передній и боковой пучки находятся въ болѣе тѣсныхъ взаимныхъ отношеніяхъ, чѣмъ боковой и задній пучки. Первые часто называются вмѣстѣ, какъ передне-боковой пучекъ.

Правильное расположеніе выхода нервовъ изъ спинного мозга, останавливающее на себѣ вниманіе, а именно, переднихъ двигательныхъ корешковъ въ sulcus lateralis anterior, а заднихъ, главнымъ образомъ чувствительныхъ, въ sulcus lateralis posterior, имѣетъ свои причины. Впослѣдствіи мы увидимъ, что ядра, дающія происхожденіе двигательнымъ нервамъ, помѣщаются въ спинномъ мозгѣ вентрально (впереди), а чувствительнымъ — дорзально (сзади), въ спинномозговыхъ узлахъ.

Въ чемъ заключается смыслъ такого расположенія ? Почему нѣтъ обратныхъ отношеній ? На чемъ основана такая правильность ?

Чувствительные нервы являются прежде всего нервами кожи и органовъ чувствъ. Кожа имѣетъ одинаковое съ центральной нервной системой (и ея оболочками) происхожденіе и связана съ послѣдней въ ея дорзальной области. Разумѣется, кожные нервы происходятъ изъ дорзально расположенныхъ ядеръ. Двигательные же нервы принадлежатъ лежащей въ глубинѣ мускулатурѣ, вслѣдствіе чего ихъ начальныя ядра располагаются глубже, болѣе вентрально. Если бы кожные нервы возникали вентрально, а мышечные дорзально, то для такого расположенія нельзя было бы представить себѣ никакого основанія, и обѣ группы нервовъ принуждены были бы перекрещиваться, чтобы достигнуть цѣли. Въ дѣйствительности, частичный перекрестъ, насколько онъ необходимъ для дорзальныхъ мышцъ, происходитъ внѣ начальныхъ ядеръ.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 202 | Теги: Борозды спинного мозга, пучки спинного мозга | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close