Arachnoidea encephali

Наружная, гладкая, покрытая эндотеліемъ поверхность лишенной сосудовъ паутинной оболочки обращена къ dura и замыкаетъ вмѣстѣ съ нею капиллярное субдуральное пространство. Внутренняя поверхность шероховата, снабжена отростками въ видѣ многочисленныхъ перекладинъ и перепонокъ, покрытыхъ эндотеліемъ и соединяющихъ arachnoidea съ ріа; онѣ называются субарахноидальною тканью. Такимъ образомъ, пространство между обѣими оболочками превращается въ систему соединяющихся между собою мелкихъ и крупныхъ пространствъ, которыя назваются субарахноидальными пространствами и наполнены субарахноидальною жидкостью, liquor subarachnoidalis, сливающеюся съ liquor encephalospinalis.

Въ то время, какъ въ области спинного мозга arachnoidea отдѣлена отъ ріа широкимъ субарахноидальнымъ пространствомъ, arachnoidea cerebri въ этомъ отношеніи мѣстами обнаруживаетъ значительное разнообразіе. Надъ извилинами выпуклыхъ и плоскихъ поверхностей полушарій большого мозга субарахноидальныя перекладины коротки и плотны, такъ что обѣ оболочки, въ дѣйствительности, нужно разсматривать, какъ одну (leptomeninx), состоящую изъ двухъ прочныхъ пограничныхъ пластинокъ, между которыми заключена система перекладинъ и промежутковъ. Надъ бороздами картина уже измѣняется, такъ какъ ріа проникаетъ въ борозды, а arachnoidea проходитъ надъ ними. Вслѣдствіе этого получается достаточныхъ размѣровъ пространство, заполненное болѣе длинными перекладинами и перепонками съ большими промежутками. Въ области основанія мозга и на мѣстѣ перехода его въ спинной мозгъ arachnoidea имѣетъ всего болѣе самостоятельный характеръ, при чемъ въ опредѣленныхъ мѣстахъ она поднимается на далекое разстояніе отъ ріа и образуетъ большія субарахноидальныя полости, cisternae subarachnoidales.

Самою крупною изъ этихъ цистернъ является cisterna cerebellomedullaris, составляющая продолженіе задняго субарахноидальнаго пространства спинного мозга. Arachnoidea проникаетъ, собственно говоря, не въ пространство между нижнимъ червемъ и tela chorioidea IV желудочка, а переходитъ въ видѣ мостика съ вентральной поверхности мозжечка на дорзальную поверхность продолговатаго мозга. Переднее субарахноидальное пространство спинного мозга продолжается въ сторону головного мозга. Оно въ значительной мѣрѣ сливается съ заднимъ пространствомъ на oblongata, благодаря отсутствію ligamentum denticulatum. Весь продолговатый мозгъ окруженъ широкимъ субарахноидальнымъ пространствомъ, которое продолжается на вентральной поверхности моста въ одно среднее и два боковыхъ пространства, cisternae pontis media и laterales; среднее изъ нихъ заключаетъ въ себѣ а. basilaris. Отъ передняго края моста arachnoidea переходитъ къ переднему краю chiasma opticum. Въ этомъ большомъ пространствѣ различаютъ еще нѣсколько подраздѣленій. Отъ infundibulum къ мѣстамъ выхода nn. oculomotorii направляется неполная перегородка, отдѣляющая переднюю cisterna chiasmatis отъ задней части, cisterna interpeduncularis. Впереди и дорзально отъ chiasma помѣщается cisterna laminae terminalis. За нею слѣдуетъ вдоль верхней поверхности мозолистаго тѣла cisterna corporis callosi. Въ области vallecula и fissura lateralis cerebri встрѣчается cisterna fossae lateralis cerebri (Sylvii). Вокругъ мозговой ножки поднимается къ дорзальной поверхности ствола мозга cisterna ambiens, которая окружаетъ также четверохолміе и продолжается на мозолистое тѣло. Вокругъ vena magna cerebri находится cisterna venae magnae cerebri. Если инъецировать всѣ крупныя и мелкія субарахноидальныя пространства цвѣтной массой, то вся поверхность мозга будетъ въ извѣстной степени покрыта такой массой и детали рельефа мозга становятся незамѣтными.

Крупные кровеносные сосуды головного мозга проходятъ внутри субарахноидальныхъ пространствъ. Болѣе тонкія вѣтви проникаютъ въ наружную поверхность ріа, прикрѣпляются къ послѣдней и называются сосудами мягкой оболочки, фиг. 151.

Поперечный разрез коры мозга с входящими кровеносными сосудами.

Arachnoidea encephali состоитъ изъ болѣе или менѣе плотнаго сплетенія соединительнотканныхъ пучковъ, расширяющагося въ тонкую оболочку, которая покрыта съ обѣихъ поверхностей эндотеліемъ.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 148 | Теги: Arachnoidea encephali | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close