Скуловая кость, os zygomaticum

Скуловая кость образуетъ наиболѣе выдающуюся часть лица и замыкаетъ дугу, располагающуюся между височной, верхнечелюстной и лобной костями. Костная дуга, arcus zygomaticus, служитъ главнымъ образомъ мѣстомъ начала крѣпкой жевательной мышцы, m. masseter. Скуловая кость плоска, неправильно четыреугольной формы и обращена своей главной поверхностью, щечной поверхностью, facies malaris, кпереди и въ латеральную сторону. Щечная поверхность имѣетъ на себѣ тупой бугоръ, tuber malare. Другой поверхностью, вогнутой, направляющейся кзади и къ серединной плоскости — facies orbitalis — кость участвуетъ въ образованіи латеральной стѣнки глазницы. Задняя вогнутая поверхность, facies temporalis, ограничиваетъ спереди височную яму.

Скуловая кость соединяется широкой зазубренной треугольной поверхностью со скуловымъ отросткомъ верхней челюсти; узкимъ, но крѣпкимъ отросткомъ, processus temporalis, съ скуловымъ отросткомъ височной кости; и наконецъ, верхнимъ мощнымъ отросткомъ, processus frontosphenoidalis, съ лобной костью и большимъ крыломъ клиновидной кости.

Небольшой гладкій участокъ скуловой кости, лежащій между верхнечелюстной и клиновидной костями, спереди замыкаетъ нижнюю глазничную щель, fissura orbitalis inferior; но бываетъ и такъ, что скуловая кость не участвуетъ въ ограниченіи этой щели.

Скуловая кость, os zygomaticum

Три поверхности острыми краями сходятся одна съ другой. Длиннѣе всѣхъ край, по которому щечная поверхность переходитъ въ височную; онъ прерывается, вслѣдствіе отхожденія височнаго отростка, processus temporalis. Височный край вверху выпуклый, внизу вогнутый; на мѣстѣ наибольшей выпуклости иногда находится отростокъ, processus marginalis (Soemmerringi). Щечная поверхность образуетъ съ глазничной край, представляющій латеральную часть подглазничнаго края, margo infraorbitalis. Наименьшій край находится между глазничной и височной поверхностями. Онъ образуетъ передній уголъ нижней глазничной щели.

Скуловая кость пронизана каналомъ, canalis zygomaticus. Онъ начинается въ глазницѣ или въ скуло-верхне-челюстномъ швѣ или вблизи него посредствомъ foramen zygomaticoorbitale и дѣлится въ кости на двѣ вѣтви, изъ которыхъ одна открывается на щечной поверхности, foramen zygomaticofaciale, другая же на височной поверхности, foramen zygomaticotemporale.

Чаще всего canalis zygomaticus не существуетъ, какъ одиночный каналъ, а обѣ его вѣтви начинаются самостоятельно въ глазницѣ Внутри названныхъ каналовъ проходятъ соименные нервы, вѣточки второй вѣтви тройничнаго нерва.

Лобно-основной отростокъ (processus frontosphenoidalis) можетъ быть отдѣленъ посредствомъ шва отъ большого нижняго отдѣла кости. Достойно замѣчанія, что этотъ отростокъ впервые появляется у приматовъ и отсутствуетъ у низшихъ видовъ. Однако встрѣчаются также другіе типы поперечнаго дѣленія кости — вблизи и параллельно нижнему краю. Часть скуловой кости, примыкающая къ верхней челюсти, можетъ пневматизироваться со стороны верхнечелюстной пазухи. Тогда мы имѣемъ дѣло съ простирающимся въ скуловую кость recessus zygomaticus верхнечелюстной пазухи.

Os malare bipartitum et tripartitum описалъ H. Matiegka. Anat. Anz. XVI. Этотъ варіантъ, по М., встрѣчается въ особенности въ странахъ, въ которыхъ преобладаетъ долихоцефалія; ни у одного изъ млекопитающихъ раздѣленная скуловая кость, какъ постоянное явленіе, не наблюдается.
 

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 259 | Теги: Скуловая кость, os zygomaticum | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close