Септальный скелетъ: ребра и грудина

Ребра возникаютъ въ видЬ самостоятельныхъ, хрящевыхъ полосокъ въ соединительной ткани, раздѣляющей отдѣльные мышечные сегменты одинъ отъ другого. Представляя собою сначала только маленькія перекладины вблизи позвонковъ, онѣ увеличиваются въ вентральномъ направленіи, при чемъ ихъ передніе концы оканчиваются различно. Семь верхнихъ хрящевыхъ реберъ сходятся своими передними концами, образуя такъ называемую грудинную полоску (рис. 309, А). Грудинныя полоски обѣихъ половинъ тѣла соединяются между собой по серединной линіи, такъ что изъ нихъ образуется одна хрящевая грудина, соединенная съ ребрами (Rathke, Ruge). Грудина, поэтому, является производнымъ реберъ. Пять нижнихъ паръ реберъ уже не участвуютъ пъ образованіи грудинной полоски, но расположеніе седьмого, восьмого, девятаго и десятаго реберъ, прилегающихъ своими передними концами одинъ къ другому, напоминаетъ не законченную грудинную полоску. Если серединное соединеніе обѣихъ грудинныхъ полосокъ не состоялось, мы имѣемъ передъ собой случай врожденной fissura sterni.

Окостенѣніе грудины

Окостенѣніе реберъ начинается съ девятой — одиннадцатой недѣли. Каждое ребро окостенѣваетъ изъ одного главнаго ядра, возникающаго поблизости его угла. Кромѣ того верхнія десять реберъ имѣютъ эпифизы на головкахъ и на бугоркахъ, одиннадцатое и двѣнадцатое только на головкахъ (рис. 310).

Ребро 18—20 лѣтняго мужчины

Окостенѣніе грудины начинается поздно, между четвертымъ и шестымъ мѣсяцами зародышевой жизни. Большей частью въ manubrium образуется одно ядро окостенѣнія, а въ тѣлѣ непостоянное количество (отъ четырехъ до тринадцати) костныхъ ядеръ, располагающихся часто парно въ три-четыре поперечныхъ ряда; наконецъ имѣется еще ядро въ processus xiphoideus (Schwegel). У зрѣлаго плода и на первомъ году жизни отдѣльныя ядра тѣла сливаются въ три-четыре участка.

Такъ обстоитъ дѣло въ грудинѣ и грудныхъ ребрахъ. Что же касается рудиментарныхъ реберъ областей позвоночника, то уже была рѣчь о ядрахъ крестцовыхъ реберъ (Ядра окостенѣнія позвонковъ).

Хрящевыя шейныя ребра вскорѣ по ихъ возникновеніи сливаются съ соотвѣтствующими позвонками; однако каждое получаетъ особое костное ядро. Такъ же обстоитъ дѣло съ поясничными ребрами. Вслѣдствіе болѣе или менѣе полнаго сліянія шейныхъ и поясничныхъ реберъ съ поперечными отростками является уже прежде описанный processus costotransversarius.

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 218 | Теги: Септальный скелетъ, Грудина, ребра | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close