Роднички, fonticuli

Вслѣдствіе роста многочисленныхъ костныхъ ядеръ черепа послѣднія, во время продолжительной утробной жизни плода, частью сливаются, частью сближаются между собою. Гдѣ наблюдается послѣднее, связывающая масса состоитъ или изъ хрящевой (основаніе черепа) или соединительной ткани, богатой клѣтками (сводъ черепа). Тѣ мѣста свода черепа, на которыхъ между краями сосѣднихъ костей имѣются еще большія неокостенѣвшія пространства, называются родничками, fonticuli. Эти мѣста при ощупываніи пальцемъ мягки и податливы, если они достаточно велики; онѣ могутъ углубляться или выпячиваться, соотвѣтственно состоянію внутричерепного давленія; отсюда и ихъ названія.

Такихъ большихъ пространствъ при рожденіи имѣется шесть, два расположенныхъ по средней линіи на вершинѣ черепа, четыре другихъ, по два съ каждой стороны, — вблизи основанія черепа. Первыя называются серединными, послѣднія — боковыми родничками. Всѣ они своимъ положеніемъ соотвѣтствуютъ четыремъ угламъ темянной кости. Передній изъ верхнихъ родничковъ лежитъ между лобной костью и темянными костями, задній между те-мянными костями и затылочной костью. Первый, fonticulus frontalis s. quadrangularis, большой родничекъ, лобный родни чекъ, продолговато - четырех- уголенъ; двѣ стороны его равны между собою по длинѣ, но обѣ заднія болѣе коротки и обѣ переднія болѣе длины, такъ что болѣе острый уголъ располагается кпереди между обѣими лобными половинками, болѣе тупой кзади, между обѣими темянными костями, между тѣмъ какъ стороны родничка съ боковъ ограничиваютъ приблизительно прямые углы. Въ среднемъ этотъ родничекъ при рожденіи имѣетъ въ длинникъ отъ 2,15 до 3 см.

Череп новорожденного

Родничекъ, расположенный между темянными костями и затылочной костью, fonticulus ocipitalis (s. triangularis) малый родничекъ, затылочный родничекъ, много меньше лобнаго, болѣе вытянутъ въ ширину, .имѣетъ передній тупой и боковые острые углы; задняя сторона слегка вогнута вслѣдствіе того, что верхушка затылочной кости вдается въ родничекъ.

Череп новорожденного, сверху

Наружная поверхность основания черепа

Изъ боковыхъ родничковъ обыкновенно также передній, fonticulus sphenoidalis, родничекъ клиновидной кости, имѣетъ большіе размѣры. Спереди онъ ограниченъ почти прямыми углами, образованными лобной и темянной костями и большимъ крыломъ клиновидной кости; сзади онъ проникаетъ въ видѣ остраго удлиненія между височной чешуей и теменной костью.

Задній боковой родничекъ, fonticulus mastoideus, сосцевидный родничекъ, неправильно треугольный и своей болѣе острой вершиной направленъ внизъ. Онъ ограниченъ сосцевидной частью височной кости, темянной костью и затылочной чешуей

Послѣ рожденія начинается постепенное костное заростаніе родничковъ. Дольше всѣхъ, до второго или третьяго года, сохраняется лобный родничекъ.

Благодаря этимъ черепнымъ промежуткамъ и еще подвижнымъ шовнымъ соединеніямъ сосѣднихъ костей возможны значительныя смѣщенія черепныхъ костей во время родовъ, преимущественно въ сагиттальномъ направленіи. Темянныя кости надвигаются тогда своими краями на лобную и затылочную кости.

Аdасhі, Ueber die Seitenfontanellen. Zeitschr. f. Morphologie u. Anthropologie II, 1900. Роднички заростаютъ въ слѣдующемъ порядкѣ: fonticulus occipitalis, sphenoidalis, m astoideus frontalis. Въ такой послѣдовательности они закрываются на 3, 6, 18, 36 мѣсяцѣ жизни съ колебаніями въ ту или другую сторону. Изъ обоихъ боковыхъ родничковъ задній — большій. Передній ограниченъ тремя, четырьмя или пятью костями. — Schwalbe, G., Die Fontanella metopica (mediofrontalis) und ihre Bildungen. Zeitschrift f. Morphologie u. Anthropologie III, 1901.

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 246 | Теги: fonticuli, Роднички | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close