Кости, ossa, представляютъ собою крѣпкіе, твердые, эластическіе органы, которые въ своей совокупности составляютъ костякъ, sceletum (рис. 22). Свѣжія кости имѣютъ бѣловатый цвѣтъ съ желтоватымъ или красноватымъ оттѣнкомъ, что стоитъ въ зависимости отъ степени содержанія въ нихъ крови. Форма костей весьма различна.
Кости состоятъ, главнымъ образомъ, изъ костной ткани, но къ ней присоединяется еще много другихъ веществъ, для того, чтобы образовать кость. Въ большинствѣ случаевъ соприкасающіяся между собою поверхности костей покрыты слоемъ хрящевой ткани; иногда-же, вмѣсто нея, наблюдается здѣсь слой соединительной ткани. Остальная часть поверхности кости также не обнажена, но одѣта надкостницей, periosteum. Тамъ, гдѣ болѣе длинная хрящевая часть примыкаетъ къ костямъ, какъ это имѣетъ мѣсто у реберъ, надкостница непосредственно переходитъ въ оболочку, покрывающую хрящъ, въ надхрящницу, perichondrium. Другими составными частями костей являются кровеносные и лимфатическіе сосуды, нервы, желтый и красный костный мозгъ и соотвѣтствующая періосту тонкая фиброзная оболочка, окружающая костный мозгъ, periosteum internum, endosteum. | |
| |
Переглядів: 230 | | |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |