Ключица, clavicula

Ключица, простираясь отъ incisura clavicularis sterni до acromion, представляется S-образно изогнутой и у взрослыхъ имѣетъ длину 12- 15 ст. Медіальная выпуклость, занимающая  2/3 общей длины кости, обращена кпереди, а латеральная — кзади.

Грудинный конецъ ключицы, extremitas sternalis, представляется утолщеннымъ, лопаточный конецъ, extremitas acromialis, плоскимъ и широкимъ; средняя часть узка, но крѣпка и соотвѣтствуетъ тѣлу трубчатой кости.

Тѣло ключицы имѣетъ верхнюю и нижнюю поверхности, передній и задній края; тоже самое наблюдается и на extremitas acromialis. На extremitas sternalis наоборотъ имѣются задняя и передняя поверхности; первая изъ нихъ переходитъ въ задній край тѣла, вторая въ его передній край. Суставная поверхность грудиннаго конца, facies articularis sternalis, выпукло-вогнута и почти треугольной формы. Facies articularis acromialis овальной формы, располагается на латеральномъ концѣ кости и стоитъ вертикально.

Ключица, clavicula

Нижняя поверхность имѣетъ плоскую борозду, sulcus subclavius. Здѣсь также находится значительное foramen nutricium. Медіально отъ него располагается сильно выраженная tuberositas costalis для прикрѣпленія ligamentnm costoclaviculare, а латерально — обширная tubегоsitаs coracoidea для прикрѣпленія ligamenta coracoclavicularia.

Gegenbаuг, C., Clavicula und Cleithrum, Morpholog. Jahrb. Bd. 23, 1895. Двоякаго рода образованія носили одинаковое названіе. G. называетъ поэтому кость рыбы, называвшуюся раньше clavicula, cleithrum, и сохраняетъ для пятипалыхъ позвоночныхъ, принадлежащее имъ по праву прежнее названіе clavicula. Разница въ участи, постигающей clavicula и cleithrum въ ряду позвоночныхъ опредѣлена уже при ихъ первомъ появленіи. Болѣе самостоятельное развитіе первичнаго плечевого пояса, начинающееся у стегоцефаловъ, освобождаетъ его въ дальнѣйшемъ ряду животныхъ отъ связи съ cleithrum, которая вслѣдствіе этого теряетъ свое назначеніе и исчезаетъ. Напротивъ, clavicula получаетъ теперь постоянное назначеніе и имѣется, начиная отъ современныхъ амфибій (anura), во всемъ ряду амніотовъ, причемъ, въ каждомъ крупномъ отдѣлѣ ихъ, она пріобрѣтаетъ нѣкоторыя новыя отношенія къ сосѣднимъ частямъ.

Ключица, clavicula

Врожденное отсутствіе ключицы (обыкновенно съ обѣихъ сторонъ) нерѣдко сопровождается другими аномаліями скелета. Часто встрѣчается комбинація съ аномаліями въ окостенѣніи черепа (въ 13 изъ 22 случаевъ). Въ нѣкоторыхъ случаяхъ, кажется, существовала наслѣдственная передача. Для объясненія этого явленія J. W. Hultkranz указываетъ на то, что окостенѣніе черепного свода и ключицы начинаются на второмъ мѣсяцѣ утробной жизни (Anat. Anz. XV, 1899).

Clavicula окостенѣваетъ раньше всѣхъ остальныхъ частей скелета. Средняя часть ключицы состоитъ изъ окостенѣвшей соединительной ткани, что впервые доказалъ Gegenbaur, и что подтверждается мною. Иначе обстоитъ дѣло съ грудиннымъ и лопаточнымъ концами (см. также Kulczycki, Anat. Anz. 1901).

Сравнительная анатомія показываетъ, что плечевой поясъ млекопитающихъ, въ формѣ соединенія лопатки и ключицы, долженъ быть разсматриваемъ, какъ вторичное явленіе. Первичный плечевой поясъ млекопитающихъ состоитъ изъ scapula въ тѣсномъ смыслѣ слова и processus coracoideus, причемъ послѣдній представляетъ вентральную часть первичнаго плечевого пояса, а scapula въ тѣсномъ смыслѣ слова составляетъ дорзальную часть и вообще главную кость плечевого пояса. Обѣ онѣ происходятъ изъ единичнаго хрящевого зачатка. Только у однопроходныхъ существуютъ еще первоначальныя отношенія.

Ихъ коракоидъ простирается до sternum и образуетъ такимъ образомъ связь съ туловищемъ. У всѣхъ остальныхъ коракоидъ подвергается въ различной степени обратному развитію. У млекопитающихъ, передняя конечность которыхъ отличается свободной подвижностью, clavicula сильно развита. У другихъ, напримѣръ у плотоядныхъ и копытныхъ, она можетъ вовсе отсутствовать или представляться рудиментарной. Clavicula пріобрѣтаетъ большее значеніе только со времени редукціи коракоида.

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 253 | Теги: ключица, clavicula | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close