Тазовой поясъ на ступени хряща состоитъ изъ лѣваго и праваго безыменныхъ хрящей, соединяющихся между собою посредствомъ соединительной ткани въ symphysis ossium pubis и несущихъ вертлужную впадину. Лобковый хрящъ появляется отдѣльно и сливается затѣмъ съ остальнымъ хрящевымъ отдѣломъ (Rosenberg — Mehnert). Окостенѣніе начинается въ трехъ пунктахъ въ концѣ третьяго мѣсяца зародышевой жизни, вслѣдствіе чего происходятъ кости — ilium, ischium и pubicum; однако ко времени рожденія имѣются значительные остатки хряща. Ядра сѣдалищной и лобковой костей могутъ быть двойными. Между шестымъ и четырнадцатымъ годами возникаютъ три особыхъ ядра въ хрящевомъ участкѣ, окружающемъ acetabulum: epiphyses acetabuli (Schwegel). Изъ нихъ одно, os acetabuli (W. Krause), имѣетъ особое значеніе, ибо у нѣкоторыхъ животныхъ оно исключаетъ лобковую кость изъ участія въ образованіи суставной впадины. Другими добавочными ядрами являются: ядро facies auricularis, ядро симфиза лобковой кости, ядро spina iliaca anterior inferior, ядро crista iliaca, ядро tuberositas и spina ischiadica, ядро tuberculum pubicum и eminentia iliopectinea, ядро или ядра дна суставной впадины, рис. 331 (Schwegel). Lilienthаl, диссертація, Kdnigsberg, 1909. Бедренная кость окостенѣваетъ, начиная съ седьмой недѣли изъ весьма быстро растущаго ядра діафиза. Незадолго до рожденія дистальный эпифизъ получаетъ ядро, относящееся къ признакамъ доношенности плода, имѣющее судебно-медицинское значеніе. Вскорѣ послѣ рожденія появляется ядро головки. Trochanter major и minor получаютъ свои ядра позже. Особыя ядра надмыщелковъ появляются отъ четвертаго до восьмого года (Schwegel). Рис. 332. Во второй половинѣ десятаго мѣсяца утробной части костное ядро дистальнаго эпифиза бедренной кости имѣетъ видъ плоской чечевицы съ поперечникомъ въ 4 — 5 м. м. и толщины 1 — 1,5 м. м. У девятимѣсячныхъ плодовъ ядро имѣетъ нерѣдко величину отъ маковаго до просяного зерна. (А. Nоbiling. 1899). N. обращаетъ также вниманіе на судебно-медицинское значеніе ядеръ грудины. Ядро діафиза большеберцовой кости возникаетъ въ началѣ третьяго мѣсяца. Ко времени рожденія оба конца представляются еще хрящевыми, но содержатъ по одному проксимальному и дистальному эпифизарному ядру. Также относится и малоберцовая кость; только появленіе ея эпифизарныхъ ядеръ замедляется болѣе чѣмъ на годъ. Добавочныя ядра могутъ встрѣчаться на tuberositas tibiae и на malleoli (Sсhwegel), рис. 333 и 334. Заложенная въ видѣ хряща надколѣнная чашка получаетъ свое ядро отъ перваго до третьяго года. Изъ костей предплюсны calcaneus, talus, а иногда и cuboideum уже передъ рожденіемъ получаютъ по одному костному ядру, другія позже. Между шестымъ и десятымъ годами calcaneus получаетъ еще особое ядро въ tuber calcanei. Кости плюсны и пальцевъ представляютъ такія же отношенія, какъ соотвѣтствующія кости руки, однако здѣсь ядра появляются позже. Рис. 335. | |
| |
Переглядів: 104 | | |
![]() Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |