Большеберцовая кость, tibia

Большеберцовая кость — медіальная и болѣе крѣпкая изъ обѣихъ костей голени; она одна соединяетъ бедренную кость съ скелетомъ стопы.

Проксимальный конецъ ея широкъ и толстъ, главнымъ образомъ въ поперечномъ размѣрѣ. Онъ образованъ двумя мыщелками, condylus lateralis и medialis, которые сзади отдѣлены одинъ отъ другого небольшимъ углубленіемъ.

Большеберцовая и малоберцовая кости

Верхняя поверхность кости, facies articularis superior, сочленяется съ бедренной костью при помощи двухъ менисковъ. Она раздѣляется шероховатымъ участкомъ, сагиттально расположеннымъ, на два отдѣла. Кзади отъ середины этотъ шероховатый промежуточный участокъ поднимается, образуя возвышеніе, eminentia intercondуlоideа, спереди и сзади котораго онъ углубляется въ ямки, fossa intercondyloidea anterior и posterior. Самый высокій пунктъ eminentia intercondyloidea оканчивается двумя тупыми зубцами, tuberculum intercondyloideum mediale и laterale.

Большеберцовая кость, tibia

Кромѣ названныхъ частей болѣе или менѣе ясно замѣтны еще шесть участковъ верхней поверхности кости. Они соотвѣтствуютъ мѣсту начала и прикрѣпленія ligamenta cruciata и менисковъ (см. рис. 232).

Большеберцовая кость, tibia

Часть большеберцовой кости, расположенная подъ суставными поверхностями, носитъ названіе margo infraglenoidalis. Она имѣетъ почти вертикальное положеніе и подъ тупымъ угломъ переходитъ въ поверхности тѣла. Подъ margo infraglenoidalis на выдающейся задней части латеральнаго мыщелка находится маленькая овальная суставная поверхность, facies articularis fibularis, для сочлененія съ головкой малоберцовой кости.

У margo infraglenoidalis латеральнаго мыщелка выстоитъ кпереди и въ латеральную сторону сильный бугоръ, называемый французскими авторами tubercule de Gerdy. Онъ соотвѣтствуетъ мѣсту прикрѣпленія tractus iliotibialis и поэтому можетъ быть названъ tuberculum tracti iliotibialis.

Большеберцовая кость, tibia

На заднемъ участкѣ латеральнаго мыщелка проходитъ по margo infraglenoidalis косая, болѣе или менѣе глубокая борозда, въ которой располагается сухожиліе m. popliteus.

Тѣло большеберцовой кости, corpus tibiae, суживается книзу; оно имѣетъ три поверхности и три края; передній, crista anterior, самый острый, S-образно изогнутъ. Онъ начинается вверху въ видѣ шероховатаго бугра, tuberositas tibiae. Латеральный край, crista interossea, служитъ мѣстомъ прикрѣпленія межкостной связки. Медіальный край, margo medialis, тупой.

Медіальная поверхность, facies medialis, закруглена и лежитъ непосредственно подъ кожей. Латеральная поверхность, facies lateralis, имѣетъ въ своемъ верхнемъ участкѣ длинную продольную борозду, переходящую внизу на переднюю поверхность. Задняя поверхность, facies posterior, въ проксимальномъ отрѣзкѣ снабжена шероховатой линіей, linea poplitea, идущей косо внизъ и въ медіальную сторону. Ниже этой линіи большое foramen nutricium ведетъ въ толщу кости.

Дистальный конецъ тоньше проксимальнаго; какъ у послѣдняго, такъ и у него поперечный размѣръ самый большой. Онъ отпускаетъ на своей медіальной сторонѣ толстый отростокъ, внутреннюю лодыжку, malleolus medialis.

Большеберцовая кость, tibia

Дистальный конецъ имѣетъ четырехугольную, въ сагиттальномъ направленіи вогнутую суставную поверхность, продолжающуюся на латеральную поверхность медіальной лодыжки, facies articularis inferior съ facies articularis malleolaris. Задній край первой поверхности короче, чѣмъ передній. Латеральная поверхность дистальнаго конца снабжена слегка выдолбленной вырѣзкой, incisura fibularis, шероховатой въ верхней части и гладкой въ нижней, и служащей для соединенія съ малоберцовой костью.

На задней поверхности дистальнаго конца имѣется нѣсколько бороздъ для сухожилій; борозда, глубже остальныхъ, sulcus mallеоlагis, находятся на malleolus medialis и служитъ для помѣщенія сухожилій m. tibialis posterior и flexor digitorum longus. Много слабѣе выражена латерально расположенная борозда для сухожилія flexor hallucis longus.

Встрѣчается своеобразное измѣненіе формы большеберцовой кости, причемъ тѣло уплощено въ видѣ сабельныхъ ноженъ такъ, что задняя поверхность превращается въ край. Это встрѣчающееся и на древнихъ и на современныхъ костяхъ явленіе носитъ названіе илатикнеміи.

Retzius, G., Uber die Aufrichtung des fetal retrovertierten Kopfes der Tibia beim Menschen. Zeitschr. f. Morphol u. Anthrop. II, 1900. Retroversio головки большеберцовой кости и сильно наклоненное положеніе верхнихъ суставныхъ поверхностей представляютъ собою постоянный и характерный зародышевый признакъ съ третьяго мѣсяца. Послѣ рожденія происходитъ постепенное выпрямленіе, большею частью въ первые четыре мѣсяца, слѣдовательно раньше, чѣмъ ребенокъ научится ходить. — См. далѣе: Retzius, G., Uber die Vererbung erworbener Eigenschaften. In Retzius „Biologische Untersuchungen.“ N. Folge, Bd. VII.
 

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 250 | Теги: большеберцовая кость, tibia | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close