Боковая область черепа

При разсматриваніи черепа сбоку мы находимъ описанныя при разборѣ отдѣльныхъ костей наружныя поверхности носовой, лобной, верхнечелюстной, нижнечелюстной, скуловой, темянной, высочной и затылочной костей.

Взаимоотношенія между этими частями легко понятны. Также ясно безъ дальнѣйшихъ поясненій устройство скуловой дуги, arcus zygomaticus, изъ processus temporalis скуловой кости и processus zygomaticus височной кости.

Боковая область черепа

Подробнаго описанія требуютъ углубленія на боковой стѣнкѣ, височная яма, fossa temporalis, подвисочная яма, fossa infratemporalis, крылонебная яма, fossa pterygopalatina.

1. Височная яма, fossa temporalis.

Она ограничивается сверху и сзади височными линіями, lineae temporales, спереди скуловой костью и височной поверхностью лобной кости, сбоку внутренней поверхностью скуловой дуги. Нижнюю границу представляютъ crista infratemporalis съ ея tuberculum spinosum и нижній край скуловой дуги. На этомъ мѣстѣ fossa temporalis переходитъ въ fossa infratemporalis. Ея внутреннюю стѣнку, planum temporale, образуютъ os parietale, squama temporalis, facies temporalis ossis frontalis, ala magna ossis sphenoidalis. Въ своей большей части височная яма выполнена височной мышцей, m. temporalis.

2. Подвисочная яма, fossa infratemporalis.

Подвисочная яма представляетъ собою продолженіе книзу височной ямы, но въ поперечномъ направленіи она гораздо глубже, чѣмъ послѣдняя. Въ своей медіальной и задней частяхъ она имѣетъ особую покрышку, facies infratemporalis большого крыла клиновидной кости и горизонтальной части чешуи. Ея медіальную границу образуетъ processus pterygoideus, ея переднюю стѣнку facies infratemporalis верхней челюсти съ прилежащимъ отрѣзкомъ луночковаго отростка.

Подвисочная яма выполнена частью processus coronoideus нижней челюсти, частью нижнимъ отрѣзкомъ m. temporalis, m. pterygoideus externus, а также сосудами и нервами.

Она продолжается впередъ черезъ fissura orbitalis inferior въ глазницу, а медіально переходитъ въ узкое пространство, находящееся между корнемъ processus pterygoideus и tuber maxillare, крылонебную ямку.

3. Крылонебная яма, fossa pterygopalatina. .

Она ограничивается вверху клиновидной костью, спереди — небной и верхнечелюстной костями, сзади — processus pterygoideus, facies sphenomaxilaris alae magnae ossis sphenoidalis. Ея медіальную стѣнку образуетъ pars perpendicularis ossis palatini. Она сообщается латерально черезъ узкую щель съ fossa infratemporalis; вверху она просторнѣе, кзади суживается и переходитъ въ canalis pterygopalatinus.

Медіальная стѣнка глазницы

Въ это узкое пространство открывается цѣлый рядъ отверстій: на задней стѣнкѣ foramen rotundum, canalis pterygoideus; по направленію къ серединной плоскости открывается большое foramen sphenopalatinum; кпереди и кверху fossa pterygopalatina сообщается съ глазницей черезъ fissura orbitalis inferior.

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 200 | Теги: Височная яма, fossa pterygopalatina, Боковая область черепа, Крылонебная яма, Подвисочная яма, fossa infratemporalis, fossa temporalis | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close