Бедренная кость, femur

На бедренной кости, самой длинной кости тѣла, различаютъ, какъ и на другихъ трубчатыхъ костяхъ, два конца и среднюю часть, называющуюся также тѣломъ.

Проксимальную часть составляетъ головка и шейка. Круглая головка, caput femoris, имѣетъ сочленовную поверхность, соотвѣтствующую 2/3 сфероида, сверху слегка уплощеннаго.

Книзу отъ середины суставной поверхности находится круглое углубленіе, fovea capitis femoris, къ которому прикрѣпляется ligamentum teres femoris. Боковое положеніе суставной головки на бедренной кости болѣе рѣзко выражено, чѣмъ на плечевой; здѣсь головка соединяется съ тѣломъ посредствомъ весьма длинной шейки,collum femoris. Сагиттальный діаметръ шейки меньше вертикальнаго, т. е. шейка отличается своей высотой, въ особенности у мѣста соединенія ея съ тѣломъ. Это обстоятельство имѣетъ большое механическое значеніе. Латерально отъ шейки форма верхняго конца тѣла усложняется вслѣдствіе того, что здѣсь прикрѣпляется большое число мышцъ. Прежде всего бросается въ глаза два мощныхъ выступа, вертелы, trochanter major и minor, соединяющіеся между собой на задней поверхности сильно развитымъ костнымъ гребешкомъ, crista intertrochanterica. Латеральная поверхность большого вертела выпукла, короткая медіальная поверхность образуетъ углубленіе, fossa tгоchanterica. На передней поверхности замѣтна, идущая косо внизъ и въ медіальную сторону, linea intertrochanterica; подъ малымъ вертеломъ она достигаетъ задней поверхности тѣла кости и идетъ по ней дальше. Латерально отъ малаго вертела находится на задней поверхности тѣла tuberositas glutaea, которая иногда наблюдается въ видѣ болѣе выдающагося бугра, trochanter tertius, существующаго какъ норма у многихъ млекопитающихъ.

Бедренная кость, femur

Часть тѣла, corpus femoris, слѣдующая за вертелами, слегка выпукла кпереди; книзу тѣло значительно расширяется и переходитъ въ два суставныхъ мыщелка, condyli femoris.

Бедренная кость, femur

На тѣлѣ различаютъ три поверхности: переднюю и двѣ боковыхъ. Изъ числа трехъ краевъ, оба переднихъ округлы, и лишь задній представляется въ видѣ выдающагося гребешка, linea aspera, на которомъ можно различать двѣ губы, labium laterale и mediale.

Металлическій слѣпокъ полости мацерированной лѣвой бедренной кости

Латеральная губа находится на продолженіи tuberositas glutaea и направляется внизъ къ латеральному надмыщелку. Медіальная губа лежитъ на продолженіи linea intertrochanterica и переходитъ на медіальный надмыщелокъ. Третій короткій валикъ, linea pectinea, идетъ отъ малаго вертела на короткое разстояніе внизъ по тѣлу. Участокъ задней поверхности, расположенный внизу между расходящимися губами, носитъ названіе planum popliteum; онъ ограничивается внизу линіей, соединяющей оба мыщелка, linea intercondyloidea. Подъ tuberoritas glutaea расположено значительное foramen nutricium, ведущее въ направляющійся вверхъ canalis nutricius.

Бедренная кость, femur

Оба мыщелка отдѣлены одинъ отъ другого глубокой вырѣзкой, fossa intercondyloidea. Латеральный мыщелокъ шире медіальнаго и спереди образуетъ болѣе сильный выступъ; медіальный мыщелокъ болѣе высокій.

При правильномъ положеніи бедренной кости оба мыщелка простирается книзу одинаково. Нижняя поверхность обоихъ мыщелковъ представляетъ собою одну суставную поверхность, на которой можно различить нѣсколько отдѣловъ. Передній отдѣлъ, снабженный продольной бороздой, facies patellaris, служитъ для скольженія надколѣнной чашки. Надъ ней располагается углубленный участокъ, не покрытый хрящемъ. Посредствомъ двухъ валиковъ, linea condylopatellaris medialis и lateralis (mihi), facies patellaris отдѣляется отъ обѣихъ различныхъ по формѣ боковыхъ суставныхъ поверхностей. Участокъ суставной поверхности медіальнаго мыщелка, примыкающій къ facies patellaris, шириной въ палецъ, отсутствуетъ у латеральнаго мыщелка и имѣетъ особое значеніе, которое будетъ разсмотрѣно ниже. За исключеніемъ этого участка сочленовныя поверхности сходны между собою, состоя изъ передняго валикообразнаго и задняго шаровиднаго отдѣловъ, переходящихъ одинъ въ другой (Н. Meyer).

Надъ суставными поверхностями, на боковыхъ сторонахъ мыщелковъ, находятся особыя возвышенія, epicondylus medialis и lateralis.

Уголъ, образуемый шейкой и тѣломъ бедра, у женщинъ менѣе тупъ и болѣе приближается къ прямому, чѣмъ у мужчинъ, шейка которыхъ подымается болѣе круто. Такъ какъ вмѣстѣ съ тѣмъ тазъ у женщинъ шире, чѣмъ у мужчинъ, то бедренныя кости у нихъ книзу сходятся сильнѣе, тѣмъ болѣе, что ихъ конечности въ то же время имѣютъ меньшую длину.

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 114 | Теги: Бедренная кость, Femur | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close