Затылочная область (regio nuchae)

Затылочную область можно описать вмѣстѣ съ шеей (см. общія замѣчанія о шеѣ,) или же ее можно разсматривать какъ особую подобласть спины. Мы предпочли послѣднее.

Общія замѣчанія о regio nuchae. Границей между затылочной областью и шеей можно считать линію, проведенную отъ задней стороны proc. mastoid, къ acromion. Верхней границей считается protuberantia occipitalis ext. и linea nuchae sup., нижней границей — линія, проведенная отъ остистаго отростка VII шейнаго позвонка къ acromion. Ligam, nuchae и спинная мускулатура такъ покрываютъ остистые отростки I — V шейныхъ позвонковъ, что послѣдніе совершенно недоступны прощупыванію.

Поверхностныя образованія. Подкожная ткань плотна и тѣсно связана съ поверхностной фасціей области, особенно въ верхней части ея, въ мѣстѣ перехода въ regio suboccipitalis. По направленію книзу эта связь становится рыхлѣе. Изъ поверхностныхъ сосудовъ и нервовъ мы имѣемъ небольшія кожныя артеріи изъ а. occipitalis и ramus ascendens а. transversae colli (см. шею и рис. 191) Послѣдняя проходитъ между mm. splenius и levator scapulae и отдаетъ кожныя вѣтви, которыя пронизываютъ трапеціевидную мышцу. V. cervicalis superficialis собирается въ подкожной клѣтчаткѣ затылка, идетъ внизъ и впередъ и впадаетъ въ ѵ. jugularis int.

Мускулатура. Мускулатура затылка съ наружной поверхности ограничивается посредствомъ fascia colli superficialis (рис. 151), которая у передняго края трапеціевидной мышцы дѣлится на два листка, окружающія послѣднюю. Затылочную мускулатуру мы можемъ подраздѣлить на три слоя. Поверхностный слой образуется верхней частью трапеціевидной мышцы, которая становится все шире по направленію книзу и отходитъ отъ linea nuchae sup., ligam. nuchae и processus spinosus VII шейнаго позвонка. Второй слой образуютъ mm. splenius, levator scapulae, rhomboides major и minor и serratus posticus superior. Третій или глубокій слой состоитъ изъ длинныхъ спинныхъ мышцъ — mm. longissimi capitis и cervicis, iliocostalis cervicis, semispinalis cervicis, и capitis и multifidus — покрытыхъ мышцами средняго слоя. Въ верхнемъ отдѣлѣ затылка, слѣдующей книзу непосредственно за linea nuchae sup., мы можемъ различать еще четвертый слой, который состоитъ изъ малыхъ мышцъ между затылкомъ и первыми двумя шейными позвонками (mm. recti capitis post, major и minor, rectus capitis lateralis и obliqui capitis sup. и inf.). Эти мышцы, вносящія нѣкоторое разнообразіе въ весьма однообразный характеръ расположенія длинныхъ спинныхъ мышцъ, простираются (рис. 526) отъ processus spinosus epistrophei къ задней пластинкѣ proc. transversi atlantis (m. obliquus capitis inf), или отъ processus spinosus epistrophei къ средней трети lineae nuchae inferioris (m. rectus capitis post, major), затѣмъ отъ tuberculum posterius atlantis къ linea nuchae inf. (m. rectus capitis post, minor) и отъ задняго отростка proc. transversi atlantis къ linea nuchae inf. (m. obliquus capitis sup.). Затѣмъ слѣдуетъ m. rectus capitis lat. отъ proc. transversus atlantis къ os occipitale позади foramen jugulare. Въ этой области также встрѣчаются крупные артеріи и нервы (а. vertebralis и n. occipitalis major, рис. 526), которые заслуживаютъ съ практической точки зрѣнія большего вниманія, чѣмъ остальные нервы и артеріи regionis nuchae.

Топографія regionis suboccipitalis

Скелетная основа regionis nuchae. Она образуется вверху чешуей ossis occipital., внизу позвоночными дугами и остистыми отростками шейныхъ позвонковъ. Позвоночныя дуги соединены между собою посредствомъ ligg. flava. Особенно велико разстояніе между arcus post, atlantis и задней стороной foram. occipital, magni, которое увеличивается еще при наклоненіи головы впередъ; уколъ, проникающій прямо сзади впередъ, можетъ въ этомъ мѣстѣ вскрыть дуральный мѣшокъ и даже повредить medullam oblongatam, не задѣвая костей.

Сосуды и нервы затылочной области. Поверхностныя образованія уже упомянуты. Мышечные слои снабжаются артеріями occipitalis, cervicalis profunda, transversa colli и verterbralis, широко анастомозирующими между собой. А. occipitalis отходитъ отъ а. carotis externa и направляется кзади, покрытая заднимъ брюшкомъ m. digastrici, а также мышцами longissimus capitis, splenius capitis и sternocleidomastoideus. Латерально отъ m. trapezius артерія становится поверхностной и направляется уже къ regio occipitalis, при чемъ она прилегаетъ латерально къ n. occipitalis major, пронизывающему верхнюю часть трапеціевидной мышцы (рис. 526). Rami cervicales артеріи идутъ къ цервикальной мускулатурѣ. Артерію можно найти у латеральнаго края трапеціевидной мышцы, или на поперечный большой палецъ кзади отъ proc. mastoides, гдѣ она покрыта мышцами sternocleidomastoideus и splenius; эти мышцы необходимо разсѣчь, чтобы достигнуть артеріи. А. transversa colli изъ a. subclavia тянется надъ ключицей горизонтально къ angulus medialis scapulae; она покрыта трапеціевидной мышцей и дѣлится на восходящую и нисходящую вѣтви, изъ которыхъ первая развѣтвляется главнымъ образомъ во второмъ слоѣ мускулатуры (mm. splenius и levator scapulae). А. vertebralis изъ а. subclavia у foramen transversarium VI шейнаго позвонка вступаетъ въ canalis transversarius, въ которомъ она направляется къ foramen occipitale magnum, при чемъ она расположена кпереди отъ выступающихъ стволовъ спинальныхъ нервовъ. При выступленіи изъ foramen transversarium epistrophei артеріальный стволъ поворачиваетъ латерально и доходитъ къ foramen transversarium atlantis. По выступленіи своемъ отсюда, артерія огибаетъ заднюю сторону faciei articularis atlantis, проходитъ сквозь membrana atlantooccipitalis post, въ позвоночный каналъ и вступаетъ затѣмъ черезъ foramen occipitale magnum въ черепную полость. На протяженіи артеріи вокругъ facies articularis atlantis ее можно найти въ треугольникѣ, образованномъ посредствомъ m. rectus capitis post. maj. съ обоими mm. obliqui capitis; здѣсь артерія подвержена опасности поврежденія при колотыхъ раненіяхъ (рис. 526). Обыкновенно ниже артеріи выступаетъ n. suboccipitalis (на рис. 526 онъ надъ нею), который иннервируетъ малыя субокципитальныя мышцы (mm. rectus major et minor, obliquus superior и inferior и rectus lateralis). На протяженіи no canalis transversarius a. vertebralis отдаетъ рядъ вѣтвей къ глубокимъ слоямъ затылочной мускулатуры.

Вены затылочной области идутъ къ ѵѵ. vertebrales, occipitalis и jugularis externa. Лимфатическіе сосуды кожи затылка идутъ частью внизъ къ лимфатическимъ железамъ подмышечной впадины, частью вверхъ къ нѣкоторымъ небольшимъ лимфатическимъ железамъ (lymphoglandulae occipitales), въ которыя впадаютъ также лимфатическіе сосуды кожи головы и которыя расположены между верхней частью мышцъ trapezius и sternocleidomastoideus, на linea nuchae superior. Нервы затылочной области приходятъ изъ rami posteriores шейныхъ нервовъ, отдающихъ rami perforantes къ кожѣ. Первый цервикальный нервъ (n. suboccipitalis) выступаетъ надъ arcus post.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 21 | Теги: Затылочная область, Топографія regionis suboccipitalis, сосуды затылочной области, Regio nuchae, Вены затылочной области | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close