Задняя область надплечья (regio scapularis post.)

Подъ этимъ названіемъ мы разумѣемъ область, основаніемъ которой является facies dorsalis scapulae. Если разсматривать кость какъ цѣлое, то мы на ней можемъ различить: обращенную къ грудной стѣнкѣ facies costalis (значительно болѣе вогнута въ верхней части своей въ качествѣ fossa subscapularis), затѣмъ faciem dorsalem, раздѣленную посредствомъ spina scapulae на меньшую fossa supraspinata и болѣе значительную fossa infraspinata. Сюда еще причисляются: margo superior, axillaris и vertebralis, angulus lateralis (съ суставной впадиной для суставной головки плечевой кости), angulus medialis и angulus inferior. На margo superior расположена incisura scapulae, а надъ нею тянется мостомъ ligamentum transversum scapulae.

Обѣ начинающіяся на facies dorsalis мышцы (mm. supra- и infranspinatus) покрыты плотными апоневротическими фасціями, прикрѣпляющимися къ краямъ fossae supra- и infraspinatae; эти фасціи образуютъ вмѣстѣ съ костями остеофиброзныя щели (или ложа), подобныя таковымъ въ другихъ мѣстахъ (напр. ложе m. psoas, ложе мышцъ longi colli и capitis и т. д.). M. trapezius покрываетъ fossam supraspinatam въ качествѣ поверхностнаго слоя, при чемъ онъ направляется къ мѣсту своего прикрѣпленія къ pars acrominalis claviculae, къ acromion и spina scapulae. Подъ m. trapezius, между глубокой поверхностью мышцы и fossa supraspinata лежитъ слой рыхлой жировой и соединительной ткани, которая переходитъ наверху въ рыхлую соединительную ткань fossae supraclavicularis на шеѣ, а спереди въ соединительную ткань fossae axillaris.

Остеофиброзныя щели fossae supra- и infraspinatae почти совершенно выполняются одноименными мышцами. Послѣднія переходятъ по направленію къ caput humeri въ свои конечныя сухожилія, которыя прикрѣпляются къ верхней (m. supraspinatus) и средней фасеткамъ tuberculi majoris (m. infraspinatus). Сухожилія обѣихъ мышцъ покрыты нѣкоторымъ количествомъ рыхлой соединительной ткани, которая переходитъ въ соединительную ткань spatii subdeltoidei; отсюда получается представленіе, что оба остеофиброзныхъ пространства открыты по направленію къ tuberculum majus humeri и, слѣдовательно кровоизліянія и нагноенія, начинающіяся въ одномъ изъ этихъ двухъ пространствъ, должны распространяться въ этомъ направленіи. Оба пространства соединяются между собой вдоль а. transversa scapulae (вступающей въ spatium infraspinatum изъ spatium supraspinatum) и n. suprascapularis; далѣе соединительная ткань spatii infraspinati соединяется вдоль а. circumflexa scapulae (см. внизу) съ соединительной тканью подкрыльцовой впадины.

Сосуды и нервы задней области надплечья (рис. 532) слѣдующіе: а. transversa scapulae, а. transversa colli и а. circumflexa scapulae изъ а. subscapularis. Сюда еще относится n. suprascapularis (изъ plexus brachialis), иннервирующій mm. infraspinatum supraspinatum.

Задняя область надплечья по удаленіи mm. supra- и infraspinati.

Aa. transversa scapulae и transversa colli отходятъ отъ a. subclavia до или на мѣстѣ прохожденія ея черезъ заднюю лѣстничную щель. А. transversa scapulae идетъ параллельно ключицѣ, обыкновенно покрытая костью; она направляется латерально къ верхнему краю лопатки и надъ ligam. transversum попадаетъ въ spatium supraspinatum. N. suprascapularis прилегаетъ плотно къ incisura scapulae и отдѣляется отъ артеріи посредствомъ ligam. transversum. Артерія снабжаетъ m. supraspinatum, огибаетъ, покрытая акроміономъ, spinam scapulae и своими конечными вѣтвями распространяется въ m. infraspinatus, при чемъ она анастомозируетъ съ а. circumflexa scapulae и ram. descendens а. transversae colli.

A. transversa colli отходитъ отъ первой части а. subclaviae, медіально отъ щели m. scaleni или тамъ, гдѣ артерія проходитъ черезъ щель; въ своемъ направленіи она дорсально пронизываетъ стволы плечевого сплетенія (plexus brachialis), которые расположены здѣсь латерально отъ а. subclavia, и дѣлится на ramus ascendens — къ заднимъ шейнымъ мышцамъ, и ramus descendens, который у angulus medialis scapulae подходитъ подъ m. rhomboides (рис. 532), и, направляясь внизъ параллельно margo vertebral, scapulae, снабжаетъ широкія мышцы спины; она посылаетъ кромѣ того вѣтви въ fossa supra- и infraspinata, анастомозирующія съ аа. transversa scapulae и circumflexa scapulae.

А. subscapularis отходитъ отъ а. axillaris прямо надъ сухожиліемъ m. latissimi dorsi; она посылаетъ дорсально черезъ медіальную подкрыльцовую щель, образованную посредствомъ caput longum m. tricipitis brachii, m. teres minor и m. teres major (см. топографію fossae axillaris), a. circumflexam scapulae, которая проникаетъ въ spatium infraspinatum и тамъ анастомозируетъ съ вѣтвями аа. transversae colli и transversae scapulae. Анастомозы артерій въ задней области надплечья имѣютъ значеніе для образованія коллатеральнаго кровообращенія при перевязкѣ а. axillaris.

N. suprascapularis изъ nn. cervicales V и VI идетъ вмѣстѣ съ а. transversa scapulae къ incisura scapulae и направляется, подъ ligam. transversum, къ fossa supraspinata, гдѣ онъ иннервируетъ m. supraspinatum и затѣмъ, огибая spinam scapulae, у angulus lateralis scapulae доходитъ до m. infraspinatus.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 32 | Теги: Задняя область надплечья, regio scapularis post | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close