Верхняя конечность. Общія данныя

Верхнія конечности соединяются съ туловищемъ во-первыхъ посредствомъ костей плечевого пояса, во-вторыхъ торако-плечевыми и торако-лопаточными мышцами, начинающимися на грудной клѣткѣ и прикрѣпляющимися къ лопаткѣ и плечевой кости (humerus). Особенности суставнаго соединенія объясняютъ свободную подвижность, которой отличается верхняя конечность отъ нижней. Между тѣмъ какъ соединеніе тазоваго пояса съ позвоночникомъ въ articulatio sacroiliaca представляетъ amphiarthrosis, въ которой подвижность незначительна, соединеніе между стернальнымъ концомъ ключицы (clavicula) и грудиной (sternum) (articulatio sternoclavicularis) представляетъ собой сочлененіе, допускающее хотя и ограниченныя, но сравнительно свободныя движенія. Въ первую очередь здѣсь имѣются въ виду тѣ движенія, при которыхъ наблюдается смѣщеніе лопатки на грудной клѣткѣ. Эта смѣщаемость является значительной, такъ какъ небольшое движеніе въ грудино-ключичномъ сочлененіи переносится ключицей, какъ радіусомъ дуги, на лопатку и соотвѣтственно этому увеличивается.

Подвижностью, этимъ характернымъ признакомъ верхней конечности, отличается не только грудино-ключичное сочлененіе, но также и соединеніе между scapula и humerus, затѣмъ также сочлененія, въ которыхъ соединяются между собой отдѣльныя части свободной конечности. Общей сложностью всѣхъ этихъ сочлененій по отношенію къ подвижности конечной части органа — кисти опредѣляется характеръ функціи послѣдней въ качествѣ органа, приспособленнаго хватать, брать. Въ противоположность этому мы на нижней конечности усматриваемъ первоначальную функцію ея, какъ органа опоры, и въ широкомъ соединеніи тазового пояса съ sacrum, такъ и въ формѣ колѣннаго и голено-стопнаго сустава. Здѣсь суставные концы костей фиксируются при разгибаніи конечностей т. е. при вертикальномъ положеніи тѣла или при помощи связокъ (достаточно указать на невозможность вращающаго движенія при разогнутомъ колѣнѣ) или же вклиненіемъ trochleae tali между лодыжками при положеніи стопы подъ прямымъ угломъ къ голени.

Для цѣлей топографическаго описанія верхней конечности мы различаемъ отдѣльные участки (область надплечья, плечо, локтевой суставъ, предплечье и ручная кисть), соотвѣтствующіе расчлененію конечности.
 

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 45 | Теги: Верхняя конечность | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close