Trigonum colli infrahyoideum

Trigono suprahyoideo соотвѣтствуетъ trigonum infrahyoideum (также называется trigonum colli mediale, рис. 153), основаніе котораго находится на горизонтальной прямой, проведенной черезъ тѣло подъязычной кости, а сторонами треугольника являются медіальные края обѣихъ мышцъ sternocleidomastoidei; вершина треугольника помѣщается въ incisura jugularis sterni. Область отличается тѣмъ, что имѣетъ весьма цѣнный для топографическихъ опредѣленій рельефъ, благодаря расположеннымъ въ ней гортаннымъ хрящамъ. Для разсмотрѣнія большой части этой области руководствуются верхнимъ дыхательнымъ путемъ и примыкающимъ къ нему пищеводомъ. Сбоку отъ послѣднихъ расположены, прикрытые отчасти mm. sternocleidomastoidei, идущіе въ продольномъ направленіи сосуды и нервы шеи.

Подраздѣленіе шеи па области. Мышцы.

Рельефъ области уже описанъ выше.

Изъ поверхностно расположенныхъ образованій (рис. 162) вены впадаютъ въ ѵѵ. jugulares ant. (послѣднія могуть также быть замѣщены веной mediana colli), которыя направляются экстрафасціально внизъ по обѣимъ сторонамъ средней линіи и впадаютъ въ ѵ. jugularis ext., или же, пронизывая надъ incisura jugularis sterni фасцію, вливаются въ у. subclaviam соотвѣтствующей стороны. Поверхностныя вены расположены то внѣ платизмы, то, покрытыя ею, расположены непосредственно на fascia colli superficialis; онѣ могутъ значительно расшириться, и тогда требуютъ вниманія при операціяхъ въ области гортани.

Fascia colli superficialis съ поверхностными образованіями шеи, по удаленіи платизмы.

Fascia superficialis покрываетъ всю область отъ нижняго края тѣла подъязычной кости до incisura jugularis sterni. У медіальнаго края m. sternocleidomastoidei фасція распадается на два листка, образующіе влагалище этой мышцы. Съ поверхностной фасціей шеи соединяется fascia colli media, которая натянута въ этомъ треугольникѣ, между тѣломъ подъязычной кости, m. omohyoideo, incisura jugul. sterni и ключицей (рис. 151).

Поперечный разрѣзъ черезъ шею. Полусхематич. Шейныя фасціи и соединительнотканныя пространства шеи

Выше incisurae jugularis sterni оба фасціальныхъ листка расходятся, причемъ поверхностный листокъ прикрѣпляется къ incisura jugularis sterni спереди, а средній листокъ сзади, къ incisura jugularis, такъ что т. обр. создается spatium aponeuroticum suprasternale (рис. 152), наполненное рыхлой жировой и соединительной тканью.

Фасціальныя пространства шеи.

Границами его являются по обѣимъ сторонамъ медіальные края конвергирующихъ по направленію къ incisura jugularis sterni — mm. sternocleidomastoidei, наверху же — горизонтальная прямая, соединяющая эти края. Боковыя выпячиванія простираются подъ стернальной частью мышцы. Въ качествѣ содержимаго въ spatium suprasternale находятся, кромѣ малыхъ лимфатическихъ железъ (lymphoglandulae suprasternales), только рыхлая жировая и соединительная ткань, а также единичныя небольшія вены.

Подъ fascia colli superficialis, resp. подъ фасціальнымъ листкомъ, происходящимъ отъ сліянія поверхностной шейной фасціи со средней шейной фасціей, мы попадаемъ на мышцы этой области, которыя совмѣстно описываются въ описательной анатоміи подъ названіемъ переднихъ длинныхъ шейныхъ мышцъ. Въ противоположность мышцамъ trigoni suprahyoidei, снабжающимся черепными нервами (ramus III n. trigenini), мышцы этой области являются настоящими шейными, происходящими изъ «сегѵісаітуоіоні’овъ», что видно изъ иннерваціи ихъ волокнами верхнихъ шейныхъ нервовъ (ramus descendens n. hypoglossi). Также по отношенію къ функціи на нихъ надо смотрѣть какъ на одно цѣлое, такъ какъ онѣ, начинаясь на скелетѣ (sternum и scapula), въ состояніи вызывать опусканіе гортани и подъязычной кости. Онѣ покрываются поверхностной шейной фасціей, которая соединяется, сводной стороны, съ мышечной фасціей, а съ другой, съ fascia colli media, такъ что можно сказать, что фасція окружаетъ мышцы какъ влагалище. M. sternohyoideus начинается съ задней поверхности manubrii sterni, а также съ стернальнаго конца ключицы и прикрѣпляется съ основанію ossis hyoidei (рис. 153). Въ нижней части своей онъ покрывается m. sternocleidomastoideo, и самъ лежитъ на т. н. sternothyreoideus и sternohyoideus. M. sternothyreoideus начинается немного ниже и болѣе медіально, чѣмъ m. sternohyoideus; обѣ mm. sternothyreoidei соприкасаются въ средней линіи и покрываютъ спереди трахею. Кверху мышцы расходятся и прикрѣпляются косой линіей къ щитовидному хрящу; нѣкоторыя волокна переходятъ также въ m. constrictor pharyngis inf. M. thyreohyoideus является продолженіемъ этой мышцы до подъязычной кости, причемъ онъ начинается на линіи прикрѣпленія m. sternothyreoidei и прикрѣпляется къ тѣлу подъязычной кости.

Переднія длинныя шейныя мышцы покрываютъ спереди трахею, щитовидную железу и гортань. Можно слѣдовательно назвать эту область и regio laryngea. Между верхнимъ краемъ cartilaginis thyreoideae и нижнимъ краемъ подъязычной кости, можно отграничить regio subhyoidea, которая, точно говоря, не относится ни къ regio laryngea, ни къ regio suprahyoidea и на которую можно было бы указать какъ на область равноцѣнную съ regio laryngea.

Regio subhyoidea. Она ограничивается наверху тѣломъ подъязычной кости съ ея большими рогами, внизу — верхнимъ краемъ cartilaginis thyreoideae. Пальпаціей можно опредѣлить положеніе тѣла, а при обхватываніи области зѣва съ боковъ также большіе рога подъязычной кости. Обыкновенно нащупывается также incisura thyreoidea superior щитовиднаго хряща, менѣе ясно или даже вовсе не пальпируется верхній край хряща, покрытый m. thyreohyoideo.

Os hyoideum такъ окружено шейной мускулатурой, что оно вмѣстѣ съ гортанью подвергается значительному смѣщенію при сокращеніяхъ мышцъ (напр, при глотаніи). Оно является какъ бы центральной точкой, отъ которой мышцы направляются вверхъ къ языку и нижней челюсти, между тѣмъ какъ къ нижнему отдѣлу кости прикрѣпляется длинная шейная мускулатура, происходящая изъ «сегѵісаlmiotom’овъ».

Membrana hyothyreoidea соединяетъ верхній край cartilaginis thyreoidae съ заднимъ краемъ corporis ossis hyoidei, а также съ большими рогами подъязычной кости. Membrana hyothyreoidea отдѣляется отъ покрывающаго ее сбоку m. thyreohyoidei рыхлой жировой и соединительной тканью, а также посредствомъ bursa mucosa subhyoidea; послѣдняя обнаруживаетъ въ своемъ развитіи значительное разнообразіе, — то она велика, то мала; нерѣдки и ассиметріи. Задняя поверхность membranae hyothyreoideae покрывается сбоку слизистой оболочкой recessus piriformis; въ срединной полости она отдѣляется отъ нижней части надгортанника жировой и соединительнотканной массой (рис. 163 X). Она содержитъ много эластическихъ волоконъ.

Сагиттальный разрѣзъ шеи взрослаго.

Сосуды и нервы. Непосредственно подъ поверхностной шейной фасціей идетъ спускающійся по большому рогу подъязычной кости ramus thyreohyoideus, который отходитъ отъ arcus n. hypoglossi въ томъ мѣстѣ, гдѣ тотъ направляется кпереди надъ вершиной большого рога подъязычной кости, чтобы выступить на наружную поверхность m. hyoglossi (рис. 160).

 Trigonum colli mediale, изображенное по удаленіи поверхностныхъ слоевъ (fascia colli superficialis

Параллельно тѣлу подъязычной кости, и часто на немъ же, приблизительно горизонтально идетъ въ медіальномъ направленіи ramus hyoideus а. lingualis; а. laryngea superior направляется кпереди и книзу вмѣстѣ съ n. laryngeus sup., между m. thyreoideo и membrana hyothyreoidea. Внутренняя вѣтвь n. laryngei sup. проходитъ вмѣстѣ съ артеріей надъ краемъ щитовиднаго хряща черезъ membranam thyreohyoideam внутрь гортани. А. carotis communis или оба происходящихъ отъ нея ствола расположены слишкомъ далеко латерально, чтобы ихъ можно было причислить къ этой области.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 42 | Теги: Trigonum colli infrahyoideus, Trigonum colli infrahyoideum, trigonum infrahyoideum | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close