Топографія тазобедреннаго сустава

Слѣдуетъ указать, что въ тазобедренномъ суставѣ мы имѣемъ энартрозъ (Nussgelenk), въ которомъ бедренная головка больше чѣмъ на половину обхватывается суставной впадиной съ ея labrum glenoidale. На самомъ нижнемъ  пунктѣ суставной впадины, приблизительно на уровнѣ наружнаго отверстія canalis obturatorii, находится incisura acetabuli, которая превращена въ дыру натянутой надъ нею связкой — ligamentum transversum acetabuli. Въ суставной впадинѣ мы различаемъ: facies lunata — часть, покрытую хрящемъ, и fossa acetabuli — тянущееся къ incisura acetabuli углубленіе, выполненное жировой тканью.

Мускулатура на передней сторонѣ бедра отношеніи къ тазобедренному суставу.

лінія Roser-Nelaton’a

Суставная сумка. Она отходитъ внѣ labrum glenoidale отъ края acetabuli и прикрѣпляется спереди къ linea intertrochanterica, а сзади къ collum femoris надъ fossa trochanterica, такъ что вся передняя сторона colli femoris отходитъ  въ область суставной полости и получаетъ синовіальный покровъ, между тѣмъ какъ только половина задней стороны шейки покрыта синовіальной оболочкой. Само собой разумѣется, что оба вертела съ ихъ мышечными прикрѣпленіями находятся внѣ суставной сумки; внутри же суставной полости лежитъ эпифизарная линія (рис. 620) и весь эпифизъ съ верхней частью діафиза, такъ что заболѣванія, исходящія отъ эпифизарнаго хряща, могутъ легко перейти на суставную полость.

Фронтальный разрѣзъ черезъ лѣвый тазобедренный суставъ

Связочный аппаратъ. Ligamentum teres идетъ отчасти внѣ incisura acetabuli къ fovea capitis femoris, но можетъ отходить и отъ fossa acetabuli. Затѣмъ суставная сумка усиливается связками, отходящими отъ ossa pubis, ischii и ilium и извѣстными подъ названіемъ ligg. pnbocapsulare, ischiocapsulare и iliofemorale. Наиболѣе слабой остается задняя часть суставной сумки; зато весьма мощна передняя и медіальная части ея, которыя усиливаются посредствомъ ligg. iliofemorale и pubocapsulare. Волокна вспомогательныхъ связокъ такъ переплетаются съ сумкой, что могутъ быть отдѣлены отъ нея только искусственнымъ путемъ. Кромѣ указанныхъ трехъ связокъ здѣсь имѣются еще круговыя волокна zonae orbicularis, отходящія отчасти отъ главныхъ связокъ.

Самая мощная изъ трехъ связокъ, ligam. iliofemorale, образуетъ вѣеръ, расходящійся отъ spina iliaca ant. inf., къ передней и верхней частяхъ суставной сумки. Обыкновенно можно различить на этой болѣе или менѣе Y-образной связкѣ двѣ части. Латеральныя волокна прикрѣпляются къ linea intertrochanterica, а также къ медіальной и передней поверхностямъ trochanteris majoris, и тормазятъ разгибаніе, а также аддукцію и ротацію бедра кнаружи. Медіальная часть связки идетъ вертикально книзу и прикрѣпляется къ linea intertrochanterica до I trochanter minor. Между обѣими частями связки суставная сумка слабѣе развита.

Ligamentum pubocapsulare отходитъ отъ eminentia iliopectinea, а также отъ нижняго края rami superioris ossis pubis и направляется къ суставной сумкѣ надъ trochanter minor (тормазъ для абдукціи). Между медіальной частью ligamenti iliofemoralis и ligam. pubocapsulare суставная сумка весьма тонка й покрыта идущимъ къ trochanter minor сухожиліемъ m. iliopsoas.

Между сухожиліемъ и сумкой лежитъ bursa iliopectinea, которая иногда сообщается съ полостью тазобедреннаго сустава (по Poirier особенно часто у пожилыхъ лицъ), такъ что нерѣдко нарывы въ области m. iliopsoas, переходя на bursa iliaca, вовлекаютъ въ процессъ и тазобедренный суставъ.

Ligam, ischiocapsulare является подкрѣпленіемъ задней стороны сумки; связка начинается на латеральной сторонѣ tuberis ischiadici. Волокна ея идутъ латерально и проксимально и переходятъ частью въ суставную сумку, частью же прикрѣпляются въ fossa trochanterica.

Вслѣдствіе наличія вспомогательныхъ связокъ мощность суставной сумки не вездѣ одинакова. Спереди болѣе слабое мѣсто соотвѣтствуетъ bursae iliacae. Второе слабое мѣсто лежитъ медіально, между ligg. iliofemorale и pubocapsulare; оно соотвѣтствуетъ приблизительно incisurae acetabuli. Третье слабое мѣсто находится на высотѣ spinae ischiadicae, между ligg. ischiocapsulare и pubocapsulare. Выхожденіе бедренной головки изъ суставной впадины при вывихѣ въ тазобедренномъ суставѣ происходитъ въ одномъ изъ этихъ указанныхъ трехъ мѣстъ.

Фронтальный разрѣзъ черезъ тазобедренный суставъ годовалаго ребенка.

Обслѣдованіе тазобедреннаго сустава при помощи пальпаціи. Даже при умѣренномъ развитіи жирового слоя и мускулатуры тазобедренный суставъ доступенъ пальпаціи только на весьма ограниченномъ протяженіи. Trochanter major расположенъ своей латеральной стороной поверхностно и легко прощупывается; бедренная шейка же, trochanter minor, а также caput femoris и край суставной впадины до такой степени покрыты мягкими частями, что они совершенно недоступны изслѣдованію; только при сильномъ исхуданіи иногда удается прощупать trochanter, minorem книзу отъ средины ligamenti inguinalis.

Шейка бедра (collum femoris) образуетъ съ костнымъ стволомъ уголъ, имѣющій у взрослаго около 125°. Костный стволъ продолжается надъ мѣстомъ отхожденія шейки и переходитъ въ trochanter major. Горизонтальная плоскость, проведенная черезъ вершину trochanteris majoris, проходитъ черезъ средину бедренной головки и играетъ роль для сужденія о положеніи бедренной головки по отношенію къ суставной впадинѣ, Такъ какъ верхушки trochanteris majoris покрыта посредствомъ mm. glutaeus maximus и medius и потому весьма трудно опредѣляется непосредственно пальпаціей, то для опредѣленія ея поль зуются лишен, проведенной отъ spma iliaca ant. snp. къ tuber ischiadicus (линія Roser-Nelaton’a) (рис. 619). Самый высокій пунктъ trochanteris majoris лежитъ на этой линіи; если же этотъ пунктъ находится выше или ниже этой линіи, то имѣются какія-нибудь ненормальныя условія или въ суставѣ (вывихъ), или въ шейкѣ бедра (переломъ ея).

Тазобедренный суставъ и collum femoris покрыты спереди (рис. 618) посредствомъ bursa iliopectinea и m. iliopsoas, отношенія которыхъ къ суставной сумкѣ упомянуты выше. M. pectineus покрываетъ начало ligamenti pubocapsularis у ramus superior ossis pubis. Шейка бедра покрыта m. recto femoris, начинающимся на spina . iliaca ant. inferior и, поверхностнымъ слоемъ, sartorio. Задняя и верхняя сторона суставной сумки покрыты мышцами piriformis, obturatorius int. и обоими mm. gemelli, по которымъ n. ischiadicus направляется дистально. M. obturator ext. прилегаетъ къ сумкѣ внизу и сзади.

Артеріи тазобедреннаго сустава идутъ изъ а. glutaea inf., аа. circumflexae femoris и а. obturatoria. Это главнымъ образомъ вѣтви къ суставной сумкѣ, которыя отходятъ отъ аа. circumflexae, идущихъ вокругъ бедренной шейки, затѣмъ еще анастомозы съ а. obturatoria. Доходятъ ли эти артеріи до бедренной головки — сомнительно. Ramus acetabuli изъ а. obturatoria развѣтвляется въ pulvinar и направляется въ ligamentum teres къ caput femoris.

Нервы къ передней сторонѣ суставной сумки идутъ отъ n. femoralis и n. obturatorius; къ задней сторонѣ сумки — отъ n. ischiadicus.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 24 | Теги: шейка бедра, Топографія тазобедреннаго сустава, collum femoris | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close