Топографія слезнаго аппарата

Слезный аппаратъ состоитъ изъ:

1. слезной железы съ впадающими въ конъюнктивальный мѣшокъ ея выводными канальцами;

2. слезныхъ путей, начинающихся въ puncta lacrimalia, на границѣ между латеральной и медіальной частью края вѣка и въ качествѣ ductus lacrimales направляющихъ слезную жидкость къ saccus lacrimalis и дальше въ носовую полость черезъ ductus nasolacrimalis. Конъюнктивальный мѣшокъ нѣкоторььмъ образомъ включенъ между выдѣляющей и отводящей частями аппарата, и, дѣйствительно, нормально оба листка соединительной оболочки отдѣляются другъ отъ друга тонкимъ слоемъ слезной жидкости, который способствуетъ смѣщенію вѣкъ по переднему сегменту bulbi, покрытому соединительной оболочкой.

Glandula lacrimalis. Положеніе. Слезная железа расположена въ fossa glandulae lacrimalis, находящейся латерально у крыши глазницы, въ непосредственной близости отъ margo supraorbitalis (рис. 52). Железа эта раздѣляется на двѣ части сухожиліемъ m. levatoris palpebrae superioris, направляющимся латерально къ латеральному краю глазницы въ области sutura frontozygomatica и прикрѣпляющимся здѣсь къ кости. Большая часть железы расположена кверху отъ этого сухожильнаго листка (pars orbitalis), подъ нимъ же — меньшая часть (pars palpebralis).

Слезная железа in situ.

Pars orbitalis. Она находится въ остеофиброзномъ ложѣ, образованномъ наверху, въ области fossae lacrimalis, надкостницей глазницы (periorbita), внизу — упомянутымъ сухожиліемъ m. levator, palpebrae superioris, спереди sept, orbital., разрѣзомъ котораго обнажается спереди слезная железа. Здѣсь она соотвѣтствуетъ латеральной части sulci palpebroorbitalis sup. Кзади ложе открыто и стоитъ въ связи съ клѣтчаткой и жиромъ глазницы (corpus adiposum orbitae).

Pars palpebralis Она значительно меньше partis orbitalis и состоитъ изъ ряда железистыхъ долекъ; послѣднія отдѣляются наверху, отъ pars orbitalis, посредствомъ сухожилія m levator, palpebrae superioris (рис. 52), внизу же онѣ примыкаютъ частью къ conjunctivae palpebralis, частью же къ fornix conjunctivae и къ клѣтчаткѣ глазницы. Pars palpebralis находится въ связи съ pars orbitalis, — у задняго края раздѣляющаго ихъ сухожилія m. levator, palpebrae superioris обѣ части железы переходятъ другъ въ друга.

Выводные протоки partis orbitalis, ductuli glandulae lacrimalis направляются книзу, пронизываютъ фасціальный листокъ сухожилія m. levator, palpebrae superioris и pars palpebralis железы и впадаютъ въ fornix conjunctivae вмѣстѣ съ выводными путями partis palpebralis glandulae lacrimalis. При выворотѣ верхняго вѣка можно видѣть отверстія ductul. gland, lacrimalis, имѣющія видъ ряда маленькихъ точекъ на латеральной части fornicis conjunctivae superioris (рис. 53).

Конъюнктивальный мѣшокъ и пути, отводящіе слезную жидкость.

Сосуды и нервы glandulae lacrimalis берутъ свое начало изъ стволовъ глазницы (а. lacrimalis и n. lacrimalis, послѣдній изъ n. ophthalmicus).

Къ pars orbitalis легко подойти спереди, если разрѣзать параллельно латеральной трети margo supraorbitalis кожу, m. orbicularem oculi и septum orbitale. Pars palpebralis доступна съ латеральной половины fornicis conjunctivae.

Выводные пути слезной жидкости. Къ выводнымъ путямъ можно отнести:

1. lacus lacrimalis, слезное озеро, выпуклость внутренняго угла глаза, въ которомъ скопляется слезная жидкость;

2. ductus lacrimales, начинающіеся посредствомъ puncta lacrimalia на глазныхъ вѣкахъ и впадающіе въ saccus lacrimalis;

3. saccus lacrimalis, расположенный въ fossa sacci lacrimalis мѣшокъ, закрытый сверху и открытый снизу;

4. ductus nasolacrimalis, который является продолженіемъ sacci lacrimalis и отводитъ слезную жидкость въ носовую полость (нижній носовой ходъ).

Lacus lacrimalis (слезное озеро). Послѣдній образуетъ, нѣкоторымъ образомъ, выпячиваніе къ серединѣ конъюнктивальнаго мѣшка, которое ограничивается свободной отъ рѣсницъ медіальной частью края вѣкъ и которое получило названіе свое потому, что здѣсь скопляется слезная жидкость съ тѣмъ, чтобы направиться отсюда дальше по слезнымъ канальцамъ.

Ductus lacrimales. Отверстія слезныхъ протоковъ въ конъюнктивальномъ мѣшкѣ расположены въ видѣ puncta lacrimalia на небольшихъ выступахъ (papillae lacrimales), указывающихъ границу между медіальной и латеральной частью вѣкъ и направленныхъ кзади, такъ что они погружены въ жидкость слезнаго озера. Всякое отклоненіе отъ этихъ нормальныхъ взаимоотношеній должно повести къ затрудненію оттока или задержкѣ слезной жидкости въ слезныхъ каналахъ. Послѣдніе — тонкія трубочки, длиной около 7—9 мм. — распадаются по своему направленію на два отдѣла. Первый отдѣлъ — начальныя части этихъ каналовъ длиной около 2 мм., расходятся по выходѣ своемъ изъ puncta lacrimalia (partes verticales); слѣдующіе отдѣлы канальцевъ направляются болѣе или менѣе горизонтально и медіально (partes horizontales) къ мѣсту впаденія своего въ saccus lacrimalis; эти канальцы впадаютъ въ saccus lacrimalis отдѣльно или же посредствомъ одного общаго короткаго канала (изображено на рис. 54).

Слезные канальцы и слезный мѣшокъ, по удаленіи медіальной части sept, orbit. [(Слегка схематизировано.) Ligamentum palpebrale mediale отвернуто медіально.

Saccus lacrimalis. Онъ представляетъ собою сборное мѣсто для слезной жидкости, приносимой сюда слезными протоками; отсюда жидкость эта проводится дальше внизъ] въ ductus nasolacrimalis. Совершенно закрытый сверху (fornix sacci lacrimalis) онъ суживается | книзу и переходитъ въ ductus nasolacrimalis; граница лежитъ на томъ мѣстѣ, гдѣ каналъ покидаетъ fossam lacrimal, у медіальной стѣнки глазницы и включается въ латеральную стѣнку носовой полости. Высота sacci lacrimalis равна 1—1,5 см.   

Положеніе sacci lacrimalis. Онъ помѣщается въ  fossa sacci lacrimalis (рис. 55), у медіальнаго угла глаза; эта ямка отграничивается сзади посредствомъ crista lacrimalis posterior ossis lacrimal., a спереди посредствомъ crista lacrimalis anterior proc. frontalis maxillae. Латерально fossa sacci lacrimalis доходитъ до hamuli lacrimalis, тянущагося до margo infraorbitalis; этимъ и отмѣчается начало костнаго канала, принимающаго ductus nasolacrimalis

Топографія sulci lacrimalis.

Задняя стѣнка sacci lacrimalis связана соединительной тканью съ надкостницей fossae sacci lacrimalis; особенно тѣсна эта связь у fornix sacci lacrimalis

Такъ какъ мы считаемъ septum orbitale переднимъ окончаніемъ орбиты, то мы должны смотрѣть на saccus lacrimalis какъ на «пресептальное» образованіе. Septum orbitale прикрѣпляется съ глубокой начальной частью m. orbicularis oculi (pars lacrimalis) къ crista lacrimalis posterior и отдѣляетъ, такимъ образомъ, часть задней стѣнки sacci lacrimalis отъ клѣтчатки орбиты. Передняя стѣнка мѣшка перекрещивается lig. palpebrale mediale и поверхностной начальной частью m. orbicularis oculi. Надъ этой частью мышцы расположенъ доступный спереди fornix sacci lacrimalis; подъ lig. palpebrate mediate и до входа въ костный canalis nasolacrimalis находится вторая часть мѣшка, на которую наталкиваются тотчасъ же подъ слоемъ m. orbicularis oculi, и которая также легко доступна спереди.

Fossa sacci lacrimalis отдѣляется отъ переднихъ cellulae ethmoidales поверхностью ossis lacrimal., участвующей въ образованіи ея; такимъ образомъ создаются взаимоотношенія между saccus lacrimalis и cellulae ethmoidales anteriores, могущія создать возможность распространенія воспалительныхъ процессовъ съ cellulae ethmoidales на saccus lacrimalis и наоборотъ.

Къ переднему отдѣлу слезнаго мѣшка иногда подходятъ аа. palpebrales mediates, также вблизи слезнаго мѣшка могутъ направляться вверхъ, для соединенія съ сосудами глазницы, vena и arteria angularis; обстоятельства эти необходимо помнить при вскрытіи слезнаго мѣшка.

Ductus nasolacrimalis. Онъ является продолженіемъ книзу sacci lacrimalis, онъ включенъ въ латеральную стѣнку носовой полость, отдѣляющую послѣднюю отъ sinus maxillaris. Костный canalis nasolacrimalis образуется посредствомъ os lacrimale, maxilla и concha nasalis inf. (см. костныя стѣнки носовой полости). Окруженный венознымъ сплетеніемъ (оттокъ къ венамъ слизистой оболочки носа) ductus nasolacrimalis впадаетъ весьма различнымъ образомъ въ нижній носовой проходъ, въ большинствѣ случаевъ приблизительно на 1 cm. кзади отъ его передняго конца (рис. 53). Выходъ находится обыкновенно не на самомъ высокомъ мѣстѣ meatus nasi inf., а ductus удлиняется на различномъ протяженіи книзу внутри слизистой оболочки, покрывающей латеральную стѣнку носового прохода; такимъ обр. зондированіе duct, nasolacrimal, снизу наталкивается часто на затрудненія, и именно потому, что головка зонда легко застреваетъ въ мягкой слизистой оболочкѣ.

Для зондированія ducti nasolacrimalis сверху весьма важно знакомство съ направленіемъ его; однако, во многихъ случаяхъ оказывается невѣрнымъ указаніе, что каналъ направляется книзу, кзади и слегка медіально, потому что уголъ, образуемый имъ, какъ съ фронтальной, такъ и съ сагиттальной плоскостью колеблется индивидуально; возможно, что при этомъ играютъ роль и расовыя особенности. Merkel, которому мы обязаны этимъ указаніемъ, предлагаетъ, въ качествѣ опоры для опредѣленія направленія канала у живого (нѣмца), линію, соединяющую медіальный уголъ вѣкъ съ границей между вторымъ премоляромъ и первымъ моляромъ.

Отношенія duct, nasolacrimalis уже указаны описаніемъ строенія его стѣнокъ, латерально къ синусу верхней челюсти (sinus maxillaris), медіально къ среднему и нижнему носовому проходу, иногда также, въ верхней его части, къ лобной пазухѣ (sinus frontalis) (Killian).

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 32 | Теги: Топографія слезнаго аппарата, glandula lacrimalis, Pars orbitalis, Pars palpebralis | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close