Топографія конъюнктивальнаго мѣшка (saccus conjunctivae)

При закрытыхъ глазахъ передній отдѣлъ глазного яблока отдѣляется отъ задней поверхности вѣкъ посредствомъ конъюнктивальнаго мѣшка. Отверстіе этого мѣшка (кнаружи) образуется щелью между свободными краями верхняго и нижняго вѣка; оно, конечно, тѣмъ шире, чѣмъ больше разстояніе между вѣками. При широко открытыхъ глазахъ видна большая часть соединительной оболочки (conjunctiva), а простымъ пріемомъ можно также сдѣлать доступнымъ глазу конъюнктиву задней поверхности вѣкъ (нижнее вѣко необходимо потянуть книзу, а верхнее вѣко выворачивается).

На соединительной оболочкѣ, образующей конъюнктивальный мѣшокъ, можно различить два отдѣла, изъ которыхъ conjunctiva bulbi покрываетъ передній сегментъ глазного яблока (sclera и cornea) и переходитъ въ слѣпомъ мѣшкѣ fornicis conjunctivae на заднюю поверхность вѣкъ въ качествѣ conjunctiva palpebrarum (рис. 50).

Сагиттальный разрѣзъ черезъ вѣки и передній отдѣлъ глазного яблока.

Размѣры (распространеніе) конъюктивальнаго мѣшка. На рис. 48 конъюнктива отмѣчена непрерывной пунктированной красной линіей, соотвѣтствующей мѣсту перехода conjunctivae bulbi въ conjunctivam palpebrarum; съ медіальной сгороны она достигаетъ внутренняго угла глаза, съ латеральной же стороны она значительно выходитъ за предѣлы наружнаго угла глаза. Кверху она переходитъ sulcus orbitopalpebralis sup., книзу же она на нашемъ рисункѣ соотвѣтствуетъ почти точно sulc. orbitopalpebral. inf. Линія перехода conjunctivae bulbi въ conjunctivam palpebrarum не идетъ параллельно краю роговицы, такимъ образомъ центръ указаннаго краснаго круга не совпадаетъ съ центромъ зрачка, но лежитъ латерально и кверху отъ послѣдняго. Высота конъюнктивальнаго мѣшка наверху больше, чѣмъ внизу. Conjunctiva bulbi отдѣляется нормально отъ conjunctivae palpebrarum только тонкимъ слоемъ жидкости; по этимъ соображеніямъ слѣдовало бы назвать пространство это конъюнктивальной щелью.

Правая глазная область; распространеніе конъюнктивальнаго мѣшка указано штрихованной красной линіей.

У медіальнаго угла глаза нѣтъ слѣпого мѣшковиднаго перехода conjunctivae bulbi въ conjunctivam palpebrarum, такъ какъ здѣсь находится, ограниченное медіальными отдѣлами вѣкъ, слезное озеро (lacus lacrimalis), на днѣ котораго подымается «малый островокъ», caruncula lacrimalis, могущая имѣть какъ сальныя железы, такъ и волосы. Слезное озеро открывается съ латеральной стороны въ конъюнктивальный мѣшокъ; границей между ними можно считать линію, соединяющую оба puncta lacrimalia или plicam semilunar, (рис. 48).

Conjunctiva palpebrarum. Она покрываетъ обращенную къ bulbus oculi заднюю поверхность вѣкъ и переходитъ у края вѣка въ кожу. Она весьма тѣсно связана съ задней поверхностью tarsi, но отдѣлена рыхлой соединительной тканью отъ прикрѣпляющагося къ tarsus сухожилія m. levator palpebrae superioris, а также отъ septum orbitale.

Conjunctiva bulbi. Она отдѣляется отъ склеры тонкимъ слоемъ рыхлой соединительной ткани. На роговицу conjunctiva переходитъ только въ качествѣ эпителія и membrana elastica anterior.
Fornix conjunctivae. Лучше всего различать fornix conjunctivae superior и inferior кверху и книзу отъ прямой, соединяющей медіальный и латеральный углы глаза. Съ fornix conjunctivae соединяются фасціи глазныхъ мышцъ (на рис. 50 не обозначены), благодаря чему достигается смѣщеніе fornicis при движеніяхъ глаза.

Сосуды conjunctivae. Мы различаемъ два сосудистыхъ района conjunctivae (рис. 64). Conjunctiva palpebrarum, fornix conjunctivae и большая (периферическая) часть conjunctivae bulbi получаютъ свои артеріи изъ аа. palpebrales, между тѣмъ какъ небольшой краевой участокъ, граничащій съ cornea, снабжается аа. ciliares anteriores, изъ района arteriae ophthalmicae. Съ этимъ раздѣленіемъ снабженія сосудами на два района согласуются также извѣстныя патологическія явленія; такъ, при заболѣваніи вѣкъ вовлекается въ процессъ большая часть соединительной оболочки, между тѣмъ какъ при воспаленіи iridis или corporis ciliar. конъюнктивальные сосуды, происходящіе изъ аа. ciliares ant., сильно инъицируются лишь вокругъ роговицы. Бены направляются подобно артеріямъ; лимфатическіе сосуды относятся къ району лимфатическихъ сосудовъ вѣкъ.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 25 | Теги: Топографія конъюнктивальнаго мѣшка, Conjunctiva bulbi, Сосуды conjunctivae, saccus conjunctivae, Conjunctiva palpebrarum | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close