Топографія bursae omentalis

Bursa omentalis (cavum peritonaei minus) требуетъ особаго описанія, относящагося, во-первыхъ къ ея протяженію, а во-вторыхъ, къ органамъ, покрытымъ ея стѣнками.

Если мы обратимъ вниманіе на bursa omentalis взрослаго, не останавливаясь на изложенномъ выше развитіи ея, мы можемъ разсматривать ее какъ выпячиваніе направляющейся къ желудку перитонеальной дупликатуры, которое сообщается съ брюшной полостью только еще черезъ узкое отверстіе — foramen epiploicum (Winslowi). Относительно вторичнаго сращенія ея дорсальной стѣнки съ пристѣночной брюшиной и съ mesocolon transversum, и выпячиванія ея книзу, впереди colon transversum, къ сказанному выше слѣдуетъ прибавить еще нѣсколько замѣчаній. Замѣчанія эти иллюстрируются рисунками 335 А, В, С. Они, какъ медіанные разрѣзы, изображаютъ увеличеніе bursae omentalis и фиксацію ея къ дорсальной стѣнкѣ брюшинной полости.

Схемы для разъясненія образованія bursae omentalis

На рис. 335 А bursa omentalis еще свободна и простирается какъ разъ книзу отъ curvatura major желудка; послѣдній окруженъ обоими листками передней bursae, между тѣмъ какъ въ задней стѣнкѣ лежитъ pancreas. Видны начало mesogastrii dorsalis, образующаго bursam, а также отхожденіе mesocoli отъ позвоночнаго столба. На рис. 335 В bursa выросла дальше книзу и въ медіанномъ разрѣзѣ представляетъ трубку, покрывающую спереди coi. transversum и mesocolon. На рис. 335 С дорсальная стѣнка bursae спаяна съ пристѣночной брюшиной (первоначальное обособленное состояніе указано пунктиромъ); точно также дальше книзу первоначальная задняя стѣнка сращена съ верхней поверхностью mesocoli, а также съ colon transversum. Только поздно происходитъ сращеніе передней и задней стѣнокъ мѣшка, покрывающихъ книзу отъ colon transversum тонкія кишки; только въ исключительныхъ случаяхъ здѣсь можно обнаружить у взрослаго продолженіе bursae omentalis, между тѣмъ какъ въ большинствѣ случаевъ листки богатаго жиромъ большого сальника (omentum majus) между собой сращены.

Foramen epiploicum (Winslowi) проходимо для 1—2 пальцевъ; въ него можно попасть, если ввести руку влѣво по нижней поверхности правой доли печени, отыскать ligam. hepatoduodenale и продвинуть палецъ позади него. Отверстіе это ограничивается (рис. 303) спереди плотнымъ тяжемъ ligam. hepatoduodenalis, сверху — lobo caudato (Spigeli), дорсально — vena cava inf., которая здѣсь покрыта на нѣкоторомъ протяженіи брюшиной, раньше чѣмъ достигаетъ нижней поверхности печени; снизу foramen epiploicum отграничивается parte sup. duodeni. Нерѣдко мѣсто входа въ foramen epiploicum ясно отмѣчается перитонеальной дупликатурой, связывающей нижнюю поверхность правой доли печени съ верхнимъ полюсомъ правой почки (ligam. hepatorenale).

Просвѣтъ bursae omentalis въ нормальномъ видѣ представляетъ собой только (рис. 303, на которомъ удалена вентральная стѣнка вмѣстѣ съ желудкомъ) щель, при чемъ дорсальная и вентральная стѣнки соприкасаются; эта щель простирается влѣво до селезенки и до flexura coli sinistra, книзу — до colon transversum, кверху она доходитъ у той части lobi caudati, которая относится къ задней поверхности, почти до уровня foram. venae cavae (рис. 324).

Переднюю стѣнку bursae omentalis образуютъ lig. hepatogastricum и hepatoduodenale, затѣмъ дорсальная дупликатура, идущая отъ curvatura major къ colon transversum и сращенная съ послѣднимъ (ligam. gastrocolicum), внизу эта дупликатура переходитъ въ omentum majus. Наверху передняя стѣнка представлена еще lobo caudato. Задняя rsp. задняя и нижняя стѣнки сращены съ пристѣночной брюшиной, а также съ верхней поверхностью mesocoli transversi. На рис. 303 пунктиромъ указана граница мѣста сращенія съ пристѣночной брюшиной, за которой книзу слѣдуетъ сращеніе съ mesocolon transversum. На томъ же рисункѣ отмѣчена зеленымъ цвѣтомъ дорсальная стѣнка bursae. Точно кверху отъ линіи прикрѣпленія mesocoli transversi, приблизительно указанной горизонтальной частью пунктированной линіи, видны тѣло и хвостъ поджелудочной железы, а также и tuber omentale pancreatis. Они моделлируются желудкомъ, при чемъ особенно глубоко вдавленіе слѣва наверху, въ которомъ помѣщается fundus желудка. На рис. 302 видно также мѣсто отхожденія ligg. hepatoduodenalis и hepatogastrici отъ porta hepatis, а также отъ задней части fossae sagittalis sin. hepatis. Надъ tuber omentale видна сквозь заднюю стѣнку bursae а. coeliaca, а также отходящія отъ нея три вѣтви, — а. hepatica (вправо и вверхъ въ ligam. hepatoduodenale), а. gastrica sin., которая идетъ прямо краніально и, поворачивая, подходитъ къ малой кривизнѣ въ области cardiae. Третья вѣтвь — а. lienalis, которая въ данномъ случаѣ идетъ къ hilus селезенки, непокрытая поджелудочной железой; она видна на всемъ своемъ протяженіи.

Стѣнки bursae omentalis на горизонтальномъ разрѣзѣ черезъ животъ. Схема.

У изображеннаго на рис. 337 препарата большая часть дорсальной стѣнки bursae удалена, чтобы показать отношенія къ дорсально расположеннымъ образованіямъ. Верхній край поджелудочной железы обнаженъ и чуть оттянутъ книзу; видно начало и направленіе трехъ большихъ вѣтвей а. coeliacae; кромѣ того здѣсь еще имѣется а. phrenica inf., отходящая прямо отъ а. coeliaca и отдающая вѣтвь къ лѣвому надпочечнику. А. coeliaca начинается немного ниже hiatus aorticus, почему и не видно ни аорты, ни hiatus aorticus. Переднія поверхности лѣвой почки и лѣваго надпочечника обнажены по удаленіи capsulae adiposae; эти органы отдѣлены посредствомъ capsula adiposa отъ задней стѣнки bursae omentalis, такъ что при лѣвосторонней экстирпаціи почки (сзади) только тогда слѣдуетъ опасаться поврежденія дорсальной стѣнки bursae omentalis, когда вмѣстѣ съ почкой удаляются и capsula adiposa по передней по верхности почки.

Топографія bursa omentalis. Изображеніе образованій, расположенныхъ за брюшиной, по удаленіи задней стѣнки bursae omentalis. Развѣтвленіе а. coeliacae.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 26 | Теги: cavum peritonaei minus, Топографія bursae omentalis, bursae omentalis | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close