Шея. Общія данныя

Границы шеи. Отъ головы она отграничивается спереди нижнимъ краемъ нижней челюсти и заднимъ краемъ rami mandibulae. Граница далѣе переходитъ съ сочлененія нижней челюсти на processus mastoides и linea nuchae suprema и продолжается дальше до protuberantia occipitalis ext. Отъ грудной области шея отграничивается спереди посредствомъ incisura jugularis sterni и верхними краями ключицъ; съ боковъ и сзади мы считаемъ границей линію, направляющуюся по обѣимъ сторонамъ articulationis acromioclavicularis къ processus spinosus VII шейнаго позвонка (vertebra prominens).

Форма шеи. Она опредѣляется мягкими частями, въ первую очередь мускулатурой и гортанью. Въ общемъ шея расширяется книзу, причемъ мышцы, начинающіяся отъ шейной части позвоночника и прикрѣпляющіяся къ ребрамъ и плечевому поясу, идутъ косо латерально и книзу (mm. scaleni, levator scapulae, trapezius); слѣдовательно поперечный разрѣзъ шеи въ верхней части имѣетъ приблизительно форму круга, а въ средней части поперечнаго овала.

Грудь и шея спереди

Подраздѣленіе шеи и характеристика ея. Шею можно раздѣлить на передній и задній отдѣлъ, наружной границей которыхъ считаютъ линію, соединяющую processus mastoides и acromion. Различаютъ заднюю часть — затылокъ (regio nuchae) и переднюю — regio colli sensu strictiori. Являясь основной опорой, шейный позвоночный столбъ представляетъ собою мѣсто отхожденія и прикрѣпленія мышцъ обоихъ отдѣловъ; на затылкѣ мускулатура развита сильнѣе, чѣмъ въ regio colli sensu strictiori; она состоитъ изъ затылочныхъ мышцъ, покрывающихъ дуги позвонковъ по обѣимъ сторонамъ proc. spinosum; эти мышцы въ свою очередь покрываются мышцами splenius и trapezius. Въ переднемъ отдѣлѣ находятся во первыхъ мышцы, направляющіяся отъ шейной части позвоночнаго столба и черепа къ плечевому поясу, ребрамъ и грудной части позвоночнаго столба (mm. sternocleidomastoideus, scaleni, longus colli et capitis). Во вторыхъ, здѣсь расположены оба канала, идущіе, въ качествѣ продолженія зѣва, вертикально по шейной области,—larynx, съ его хрящевымъ и мышечнымъ аппаратами, переходящій внизу въ трахею, и пищеводъ, расположенный непосредственно на передней поверхности шейной части позвоночнаго столба. Въ третьей очереди имѣютъ значеніе для топографіи шеи большіе сосуды и нервы, проходящіе черезъ всю область, отъ apertura thoracis sup. до головы или въ обратномъ направленіи, такъ, аа. carotides comm., ѵѵ. jugulares int., nn. vagi, пограничные стволы sympathici и т. д., затѣмъ стволы plexus cervicalis и plexus brachialis, которые или идутъ къ шейнымъ органамъ, или направляются изъ шейной области къ верхнимъ конечностямъ.

Передняя шейная область еще въ другомъ отношеніи отличается большимъ разнообразіемъ, чѣмъ состоящая, главнымъ образомъ, изъ большихъ мышечныхъ массъ затылочная область. Подвижность шейной части позвоночника весьма значительна; смѣщеніе гортани въ сагиттальномъ направленіи, а также расширеніе пищевода — представляютъ необходимыя явленія, сопровождающія глотаніе. Возможны также смѣщенія этихъ частей въ сторону. Затѣмъ, какъ пищеводъ, такъ и гортань слѣдуютъ до извѣстной степени разгибательнымъ и сгибательнымъ движеніямъ шейной части позвоночнаго столба, сопровождающимся также извѣстнымъ растяженіемъ и смѣщеніемъ большихъ сосудистыхъ стволовъ. Взаимоотношенія эти объясняются тѣмъ обстоятельствомъ, что расположенные въ средней плоскости шеи органы не фиксированы въ опредѣленномъ положеніи, окружены рыхлой соединительной тканью, которая позволяетъ имъ смѣщаться въ продольномъ и поперечномъ направленіяхъ.

Расположеніе и соединенія рыхлой соединительной ткани на шеѣ заслуживаютъ большаго вниманія, чѣмъ этому обыкновенно удѣляется. Вдоль пищевода она соединяется съ рыхлой соединительной тканью spatii parapharyngei, вдоль передней поверхности шейной части позвоночнаго столба — съ тканью задняго средостѣнія, — вдоль большихъ сосудистыхъ стволовъ, съ одной стороны съ переднимъ средостѣніемъ (а. carotis comm.), а съ другой, — вдоль а. subclaviae и большихъ стволовъ plexus brachialis,— съ соединительной тканью подмышечной впадины. Въ развитіи такихъ соединительнотканныхъ пространствъ и въ связи ихъ съ сосѣдними органами имѣется весьма важное и для практики различіе между затылочной областью и regio colli sensu strictiori. Разсмотримъ сначала топографію regionis colli sensu strictiori; топографію же затылочной области мы опишемъ вмѣстѣ съ топографіей спины.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 33 | Теги: шея, Форма шеи, Границы шеи | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close