Regio femoris posterior

Она ограничивается: проксимально ягодичной складкой, дистально поперечной линіей, проведенной на 4 см. надъ basis patellae; латеральную границу области представляетъ tractus iliotibialis, медіальную — m. gracilis.

Внѣшняя форма. Выпуклость обусловливается сгибательной мускулатурой (mm. biceps, semimembranosus и semitendinosus, рис. 604); по направленію къ fossa poplitea бедро становится все болѣе и болѣе плоскимъ, такъ какъ сгибательныя мышцы переходятъ въ свои конечныя сухожилія, которыя расходятся латерально (сухожиліе двуглавой мышцы) къ capitulum fibulae и медіанно (сухожилія mm. semimembranosi и semitendinosi) къ tuberositas tibiae и ограничиваютъ такимъ образомъ проксимальный уголъ ромбовидной подколѣнной впадины.

Fascia lata. Она плотна и на задней сторонѣ бедра и пронизывается сухожильными волокнистыми пучками, идущими косо или дугообразно. Проникающія въ глубину перегородки (septa) окружаютъ сгибательную мускулатуру, образующую такимъ образомъ отдѣльное ложе (см. схематическій пеперечный разрѣзъ бедра, рис. 622). Между сгибательными мышцами и задней поверхностью слоя аддукторовъ (m. adductor magnus) лежитъ рыхлая соединительная ткань, соединяющаяся проксимально съ соединительной тканью между поверхностнымъ и среднимъ слоями ягодичной мускулатуры и переходящая дистально въ жировую и соединительную ткань fossae popliteae.

Изъ поверхностныхъ образованій, расположенныхъ внѣ фасціи, слѣдуетъ указать только на п. cutaneus femoris post., который лежитъ еще подъ фасціей у ягодичной складки, а также еще на нѣкоторомъ протяженіи книзу отъ нея; вѣтви его проникаютъ сквозь фасцію и иннервируютъ область до fossa poplitea. Часто кожная вена идетъ по задней и медіальной сторонамъ бедра и соединяетъ ѵ. saphenam parvam (въ fossa poplitea) съ ѵ. saphena magna на медіальной и передней сторонахъ бедра; такимъ образомъ кровь изъ первой можетъ быть отведена прямо въ ѵ. saphena magna въ случаяхъ, когда ѵ. saphena parva не впадаетъ въ ѵ. poplitea.

Мышцы. Начинающіеся на tuber ischiadicum три сгибателя слѣдуетъ отличать отъ большого мышечнаго слоя m. adductoris magni. На рис. 617 удалены брюшки мышцъ, чтобы показать п. ischiadicum. Дальше всего латерально лежитъ длинная головка m. bicipitis femoris; она соединяется съ начинающейся на linea aspera короткой головкой этой мышцы и образуетъ общее съ ней сухожиліе, идущее къ capitulum fibulae. M. semitendinosus лежитъ на широкомъ m. semimembranosus, который дѣлится на двѣ части сухожиліемъ, находящимся по срединѣ мышцы. M. adductor magnus начинается на лонномъ сочлененіи, а также на наружной поверхности rami inferioris ossis pubis и rami inf. ossis ischii до tuber ischiadicum и примыкаетъ верхнимъ краемъ своей треугольной мышечной пластинки къ нижнему краю m. quadrati femoris; онъ прикрѣпляется къ linea aspera и, сильно развитымъ сухожиліемъ, къ epicondylus medialis femoris. Недалеко отъ мѣста прикрѣпленія къ linea aspera мышечная пластина пронизывается тремя отверстіями, служащими для прохожденія аа. perforantium; четвертымъ отверстіемъ является дистальный конецъ canalis adductorii, ведущій въ fossa poplitea (hiatus tendineus [adductorius]).

Топографія задней стороны бедра и fossae popliteae по удаленіи сгибателей

Артеріи и нервы. Здѣсь имѣются: во-первыхъ три аа. perforantes съ ихъ ѵѵ. comitantes, во-вторыхъ п. ischiadicus съ его развѣтвленіемъ въ сгибательной мускулатурѣ, затѣмъ вѣтви аа. circumflexarum femoris и анастомозы съ а. glutaea inferior.

Аа. perforantes изъ а. profunda femoris (обыкновенно ихъ три; но бываетъ четыре и даже пять) проходятъ черезъ сухожильно окаймленныя отверстія въ пластинкѣ аддукторовъ и снабжаютъ какъ аддукторовъ, такъ и сгибателей. А. perforans I отдаетъ верхнюю а. nutritiam femoris, а а. perforans III — нижнюю. Артеріи сообщаются между собой, а также анастомозируютъ дистально съ аа. articulares genu изъ а. poplitea, такъ что имѣется цѣпь анастомозовъ, простирающаяся отъ regio poplitea до regio glutaea и играющая важную роль при возстановленіи коллатеральнаго кровообращенія послѣ перевязки а. femoralis. Съ n. ischiadicus идетъ также а. comitans n. ischiadici, отходящая отъ а. glutaea inferior.

N. ischiadicus. N. ischiadicus или, при высокомъ дѣленіи его, обѣ его вѣтви (n. tibialis и nn. peronaeus) лежатъ въ рыхлой жировой и соединительной ткани между сгибателями и пластинкой m. adductoris magni, при чемъ онѣ покрыты первыми. У нижняго края m. glutaei maximi онъ (n. ischiadicus) часто встрѣчается на небольшомъ протяженіи (1—2 см.) непосредственно подъ фасціей, латерально отъ длинной головки m. bicipitis femoris; здѣсь его легко раздражать электрическимъ токомъ, а также отыскать хирургическимъ путемъ. Дальше дистально онъ покрытъ длинной головкой m. bicipitis; посрединѣ бедра онъ соотвѣтствуетъ щели между ш. biceps и т. semimembranosus. Тамъ, гдѣ расходятся mm. semimembranosus и semitendinosus съ одной стороны и m. biceps съ другой, чтобы образовать верхній уголъ ромбовидной подколѣнной впадины, n. ischiadicus вступаетъ въ fossa poplitea, будучи часто уже раздѣленнымъ на свои обѣ большія конечныя вѣтви (рис. 630).

На бедрѣ нервъ иннервируетъ сгибательную мускулатуру и кромѣ того посылаетъ вѣтвь къ верхней части m. adductoris magni. Къ сгибателямъ вѣтви отходятъ отъ медіальной стороны нерва (рис. 617), а при высокомъ дѣленіи его — отъ n. tibialis; вѣтвь же къ короткой головкѣ m. bicipitis беретъ свое начало отъ латеральной стороны нерва, а при высокомъ дѣленіи — отъ nerv. pero naeus.

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 23 | Теги: Regio femoris posterior, Fascia lata, N. ischiadicus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close