Грыжевыя ворота и грыжи въ области передней стороны бедра

На передней сторонѣ бедра въ области trigoni iliopectinei могутъ образоваться грыжи, которыя или исходятъ изъ брюшной полости, проникая черезъ canalis femoralis (herniae femorales), или, что бываетъ гораздо рѣже, попадаютъ изъ полости малаго таза по canalis obturatorius въ ложе аддукторовъ (herniae obturatoriae).

Herniae femorales. Для выступленія на переднюю сторону бедра онѣ пользуются пространствомъ, расположеннымъ медіально отъ ѵ. femoralis (annulus femoralis) и отграниченнымъ сверху посредствомъ ligam. inguinale, медіально — острымъ краемъ ligamenti lacunaris (Gimbernati), латерально посредствомъ ѵ. femoralis, а внизу посредствомъ pecten ossis pubis (рис. 609). Ширина отверстія, отъ свободнаго вогнутаго края ligam. lacunaris до медіальной стороны ѵ. femoralis, приблизительно 1 см.; оно замыкается соединительной тканью, имѣющей болѣе или менѣе характеръ мембраны (septum femorale), происходящей изъ fascia transversalis. Нерѣдко мы находимъ въ annulus femoralis такъ называемую лимфатическую железу Rosenmhller’a.

Со стороны брюшной полости къ annulus femoralis прилегаетъ брюшина; отверстіе ведетъ, медіально отъ vasa femoralia, дистально въ щель, образуемую обоими листками fasciae latae при ихъ прохожденіи спереди и сзади отъ сосудовъ (см. fascia lata). Дистально эта щель запирается такимъ образомъ, что оба листка fasciae latae, дистально отъ fossa ovalis и медіально отъ m. sartorius, опять соединяются въ одинъ листъ. Разстояніе между annulus femoralis и fossa ovalis называется canalis femoralis.

Fossa ovalis съ ея fascia cribrosa, пронизанной многочисленными небольшими сосудами и ѵ. saphena magna, представляетъ въ поверхностномъ фасціальномъ листкѣ точку наименьшаго сопротивленія (punctum minoris resistentiae), которая даетъ возможность грыжевому мѣшку, спускающемуся сверху, проникнуть сквозь фасцію подъ кожу. Кожа также выпячивается, и грыжевой мѣшокъ такимъ образомъ состоитъ (считая снутри кнаружи) изъ брюшины, fascia transversalis, остатковъ fasciae cribrosae и изъ кожи. Путь, по которому направляется hernia femoralis, можетъ быть хорошо установленъ, если ввести палецъ сверху въ annulus femoralis, продвинуть его книзу и выпятить fasciam cribrosam.

Во всѣхъ случаяхъ надъ грыжевыми воротами находится ligamentum inguinale, латерально отъ нихъ ѵ. femoralis, медіально — ligamentum lacunare (Gimbernati). Такая грыжа со своимъ содержимымъ (сальникъ) изображена на рис. 616. Не особенно рѣдкая сосудистая аномалія, до нѣкоторой степени важная при операціи бедренной грыжи, иллюстрируется рис. 615, — здѣсь а. obturatoria отходитъ отъ а, epigastrica inf. (рис. 425). О значеніи этой сосудистой аномаліи при операціяхъ на annulus femoralis можно судить по древнему названію arcus seu corona mortis. Въ такихъ случаяхъ а. obturatoria идетъ дугой медіанно надъ annulus femoralis и подходитъ ко внутреннему отверстію canalis obturatorii. Она въ такомъ случаѣ прилегала бы непосредственно къ верхней сторонѣ грыжевыхъ воротъ при hernia femoralis. Грыжевыя ворота со всѣхъ сторонъ имѣютъ отношенія къ сосудами; латерально лежатъ а. и у. femoralis и а. epigastrica inferior, наверху и медіально аномально начинающаяся a. obturatoria; кромѣ того внизу еще находится ductus deferens, который идетъ отъ annulus inguinalis abdominalis къ краю малаго таза.

Hernia femoralis.

Hernia femoralis въ fossa ovalis.

Herniae obturatoriae. Онѣ встрѣчаются гораздо рѣже, чѣмъ бедренныя (herniae femorales) или паховыя грыжи (inguinales), и въ большинствѣ случаевъ наблюдаются у женщинъ. Брюшина, выпячивается у внутренняго отверстія canalis obturatorii, и грыжа спускается черезъ canalis obturatorius въ ложе аддукторовъ. Соотвѣтственно направленію канала, herniae obturatoriae идутъ сверху и латерально книзу и медіанно. Каналъ можетъ быть расширенъ только по направленію книзу за счетъ membranae obturatoriae, прикрѣпляющейся къ краямъ sulci obturatorii; нерѣдко грыжа давитъ на нервъ (n. obturatiorius) внутри канала, что сказывается появленіемъ болей на медіальной сторонѣ бедра (иннервація кожи этой области посредствомъ ramus cutaneus n. obturatorii). Этотъ симптомъ часто указываетъ на наличіе herniae obturatoriae.
 

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 18 | Теги: Грыжевыя ворота, Herniae obturatoriae, грыжи въ области бедра, Herniae femorales | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close