Cavum retroperitonaeale забрюшинное пространство

Подраздѣленіе живота на cavum peritonaeale и cavum retroperitonaeale обосновано было выше, при описаніи живота.

Внутренности забріошиннаго пространства могутъ быть обозначены какъ пристѣночныя; всѣ онѣ расположены между задней стѣнкой брюшного пространства и задней стороной перитонеальнаго мѣшка, покрывающаго ихъ переднюю поверхность на различномъ протяженіи. Здѣсь имѣются въ виду: почки, надпочечники и мочеточники, затѣмъ большіе сосудистые стволы, идущіе вдоль позвоночнаго столба (аорта и нижняя полая вена), пограничные стволы и. sympathici и др.

Въ широкомъ смыслѣ слова мы могли бы назвать забрюшинными всѣ тѣ внутренности, которыя доступны сзади безъ поврежденія перитонеальнаго мѣшка (на трупѣ). Это опредѣленіе включаетъ также colon ascendens и descendens, duodenum и pancreas, однако въ виду ихъ происхожденія и вторичнаго примыканія къ задней брюшной стѣнкѣ, эти органы были описаны вмѣстѣ съ внутренностями cavi peritonaealis.

Границы и протяженіе ретроперитонеальнаго пространства. Дорсальная стѣнка забрюшиннаго пространства совпадаетъ съ дорсальной стѣнкой брюшного пространства. Она изображена на рис. 290 при видѣ спереди. Поперечные разрѣзы изображены на рисункахъ 268 и 289. При видѣ спереди мы имѣемъ медіанно столбъ тѣлъ поясничныхъ позвонковъ съ обѣими начальными частями грудобрюшной преграды по бокамъ — m. psoas и m. quadratus lumborum, расположенный на начальномъ апоневрозѣ m. transversi abdominis (lam. prof, fasciae lumbo dorsalis) на верху — ту часть partis lumbalis diaphragmatis, начинающуюся на arcus lumbocostalis и идущую черезъ mm. psoas и quadratus lumborum; кромѣ того тутъ еще имѣется трехугольная щель между pars lumbalis и pars costalis diaphragmatis, надъ послѣднимъ ребромъ и, наконецъ, чуть слѣва отъ медіанной плоскости — hiatus aorticus.

Задняя брюшная стѣнка съ мѣстомъ отхожденія грудобрюшной преграды отъ поясничныхъ позвонковъ.

Подраздѣленіе живота на области

Горизонтальный разрѣзъ черезъ spatium retroperitoneale и заднюю брюшную стѣнку.

Передней стѣнкой ретроперитонеальнаго пространства является дорсальная пристѣночная брюшина.

Забрюшинное пространство простирается въ проксимальномъ направленіи до мѣста, гдѣ брюшина переходитъ на печень, желудокъ и селезенку; дистальная граница находится у promontorium. Рыхлая соединительная ткань ретроперитонеальнаго пространства находится въ связи съ рыхлой соединительной тканью обѣихъ fossae iliacae; по бокамъ имѣется соединительная ткань забрюшиннаго пространства въ видѣ fascia endogastrica, т. е. въ качествѣ внутренняго слоя антер о латеральной брюшной стѣнки.

Содержимое cavi retroperitonaealis. Органы, находящіеся въ cavum retroperitonaeale, окружены соединительной тканью, или же отчасти окутаны собственными соединительно-тканными мембранами, которыя прикрѣпляютъ ихъ къ поясничной части позвоночнаго столба и къ мышцамъ дорсальной стѣнки брюшного пространства (напр. fascia renalis).

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 30 | Теги: Cavum retroperitonaeale, Содержимое cavi retroperitonaealis, Забрюшинное пространство | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close