Регенерація клѣтокъ

Способность тѣмъ или инымъ путемъ возмѣщать физіологическую или патологическую утрату вещества называютъ регенераціей, репараціей.

Существуетъ ли клѣточная регенерація, т. е. регенерація, протекающая въ отдѣльной клѣткѣ, когда тѣло этой послѣдней тѣмъ или инымъ образомъ утрачиваетъ часть вещества?

Опыты въ этомъ направленіи даютъ болѣе или менѣе положительный отвѣтъ. Произведены были слѣдующія наблюденія.

При опытахъ искусственнаго раздѣленія инфузорій, безъядерные отрѣзки, повидимому, совершенно не жизнеспособны; поэтому М. Нуссбаумъ (Arch. mikr. Anat. Bd. 26, 1886) приходитъ къ слѣдующимъ выводамъ:    

1) ядро и протоплазма жизнеспособны только вмѣстѣ; будучи изолированными другъ отъ друга, они оба погибаютъ черезъ нѣкоторое время ;

2) ядро необходимо для поддержанія формирующей энергіи клѣтки.

А. Груберъ производившій свои изслѣдованія надъ Actinophrys, не могъ придти ни къ какому рѣшительному выводу.

Можно искусственно оплодотворять, т. е. снабжать ядромъ, безъядерныя части яйцевой протоплазмы, и изъ нихъ развиваются зародыши (Дришъ, Бовери, Делажъ). Кусочки протоплазмы клѣтокъ Siphonocladiaceae могутъ, но Шмицу, сохранять жизнь только въ томъ случаѣ и превращаться въ самостоятельныя новыя клѣтки, если въ нихъ остается, по меньшей мѣрѣ, одно ядро. Другіе подобные примѣры приводитъ Страссбургеръ и др. Удивительной способностью къ регенераціи обладаютъ водоросли изъ рода Саulегра. Все растеніе состоитъ изъ одной единственной клѣтки съ многими ядрами, т. е. можетъ быть разсматриваемо какъ многоядерная гигантская клѣтка, или какъ синцитій, въ которомъ можно отличать корни, ползающее корневище, стебель и листья. Какихъ-либо органовъ размноженія до сихъ поръ найти не удалось. Размноженіе ихъ, повидимому, происходитъ всецѣло путемъ регенераціи естественно или искусственно одѣленныхъ частей.

Способность къ регенераціи отдѣльныхъ клѣтокъ извѣстна и для высшихъ животныхъ и человѣка. Наилучшій примѣръ представляютъ нервныя клѣтки. Если у живого организма перерѣзать отростки нервныхъ клѣтокъ, то центральный отрѣзокъ отростка, стоящій въ связи съ нервной клѣткой, постепенно отростаетъ снова: наступаетъ въ большей или меншей степени реституція. Другого рода регенерація замѣчается при возмѣщеніи тѣхъ потерь вещества, которыя испытываютъ цѣлыя клѣки, цѣлые клѣточные слои и даже различнаго рода скопленія тканей, которыя подверглись гибели. Здѣсь возмѣщеніе потери лежитъ не на самихъ пораненныхъ клѣткахъ, а на сосѣднихъ здоровыхъ, неповрежденныхъ клѣткахъ, которыя остались въ тѣлѣ. Такъ, съ поверхности тѣла постоянно слущиваются клѣтки надкожицы. Регенерируютъ не эти отпадающія клѣтки, а потеря возмѣщается путемъ дѣленія тѣхъ клѣтокъ, которыя остаются въ тѣлѣ. Нужно отличать здѣсь нормальную и патологическую регенерацію; послѣдняя имѣетъ мѣсто при искусственно вызванныхъ поврежденіяхъ, сопровождающихся въ большей или меньшей степени потерей вещества.

Спрашивается, какъ велика способность къ регенераціи въ извѣстныхъ случаяхъ? Какъ протекаетъ процессъ при удаленіи пальца, руки, части туловища и глаза? Существуютъ животныя, которыя могутъ возмѣщать всѣ эти утраты: у дробящагося яйца можно удалить одинъ бластомеръ, и остающаяся часть можетъ дать начало цѣлому зародышу. Выясняется, что область регенераціи очень общирна и имѣетъ большое значеніе. Соотвѣственно съ этимъ, въ послѣднее время и изслѣдователи работаютъ въ ней съ громадной энергіей.

D. Barfurt: Regeneration und Involution. Въ Anatomische Ergebnisse, Merkel und Bonnet, Bd. I — XVII. — H. Strasser: Regeneration und Entwickelung. Jena, 1889.
 

Категорія: О форменныхъ элементахъ |
Переглядів: 419 | Теги: Регенерація клѣтокъ? клѣтока | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close