Двигательныя функціи клѣтки

Всякая протоплазма сократима, но въ различной степени, въ зависимости отъ вида клѣтки.

Всѣ извѣстныя формы движенія можно раздѣлить слѣдующимъ образомъ:

а)    движеніе протоплазмы,

б)    движеніе жгутиковъ и рѣсничекъ.

а)    Въ предѣлахъ первой группы можно опять таки различать такія явленія движенія, которыя связаны съ измѣненіемъ формы клѣточнаго тѣла, отъ такихъ движеній, которыя не сопровождаются измѣненіемъ формы клѣтки. „Теченіе протоплазмы" встрѣчается главнымъ образомъ у растительныхъ клѣтокъ съ плотными стѣнками и происходитъ либо въ видѣ токовъ всей стѣнкоположной протоплазмы вдоль стѣнки клѣтки (ротація), либо въ видѣ движенія ея въ различныхъ направленіяхъ вдоль пронизывающихъ клѣтку протоплазматическихъ тяжей (циркуляція).

Наиболѣе интересной и важной для объясненія физіологическихъ и патологическихъ явленій формой движенія является „амебоидное движеніе“. Оно состоитъ въ томъ, что на поверхности клѣтки появляются маленькіе  отростки протоплазмы, псевдоподіи, или ложныя ножки. Послѣднія увеличиваются, или могутъ снова втягиваться, а затѣмъ на другомъ мѣстѣ поверхности то же самое начинается снова. Образованіе псевдоподій совершается такимъ образомъ, что сначала выпячивается протоплазма, свободная отъ зернышекъ. Черезъ нѣкоторое время за ней слѣдуетъ въ большемъ и меньшемъ количествѣ и зернистая протоплазма. Если псевдоподіи не втягиваются снова, а большая часть клѣтки перемѣщается въ сторону вытянувшагося отростка, то измѣненіе формы сопровождается и из- мѣненімъ мѣста. Это лучше всего удается наблюдать на амебахъ, по имени ко¬торыхъ и названа эта форма движенія. Такого рода движеніе среди клѣтокъ высшихъ животныхъ наблюдается лучше всего у безцвѣтныхъ кровяныхъ тѣлецъ (смотри «кровь»).

б)    Жгутиковое, или мерцательное, движеніе совершается при посредствѣ особыхъ наружныхъ органовъ клѣтки. У различныхъ видовъ клѣтокъ, resp. видовъ животныхъ, такихъ отростковъ имѣется одинъ, два или нѣсколько. Они состоятъ изъ свѣтлаго вещества и обладаютъ извѣстною плотностью, совершаютъ удары въ опредѣленномъ направленіи и двигаютъ такимъ образомъ самое клѣточное тѣло впередъ, какъ это имѣетъ мѣсто у сѣменныхъ нитей, сперміевъ, и у многочисленныхъ низшихъ животныхъ; у неподвижныхъ клѣтокъ они вызываютъ массовое перемѣщеніе вещества, которое попадаетъ на нихъ. Очень поучительнымъ примѣромъ такого движенія является перемѣщеніе слизи и заключенныхъ въ ней постороннихъ тѣлъ въ трахеѣ и ея развѣтвленіяхъ по направленію къ глоткѣ. Отсюда видно, какое громадное значеніе для животнаго организма имѣетъ эта форма движенія.

Относительно причины и механики такого движенія протоплазмы въ настоящее время не извѣстно ничего опредѣленнаго. Съ точки зрѣнія механическихъ отношеній, очень важную роль играютъ особые нитевидные элементы, обусловливающіе движеніе. Наконецъ, главная масса протоплазмы клѣтокъ можетъ подвергаться особой дифференцировкѣ, въ которой общее свойство способности къ движенію проявляется въ наивысшей степени, какъ, напримѣръ, у различныхъ видовъ мышечныхъ клѣтокъ. Теченіе протоплазмы, амебоидное, мерцательное и жгутиковое движеніе, а также мышечное сокращеніе составляютъ группу связанныхъ между собою явленій. На любопытный случай сократимости указываетъ Видерсгеймъ, которому удалось на живомъ животномъ видѣть движеніе нервныхъ клѣтокъ. Способность протоплазмы сокращаться во всѣхъ названныхъ направленіяхъ указываетъ, во всякомъ случаѣ, на особыя структурныя отношенія, на которыя впервые обратилъ вниманіе Энгельманъ. Если бы протоплазма была просто жидкимъ веществомъ, то особенности ея сокращенів были бы намъ непонятными.

Категорія: О форменныхъ элементахъ |
Переглядів: 575 | Теги: humani corporis anatome, Двигательныя функціи клѣтки, Motricium munera cellulam | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close