Грудь

Естественными границами области груди — regio pectoris — являются легко прощупываемые границы костной основы ее — грудной клетки (thorax) — и прилегающих к последней костей плечевого пояса.

Верхняя граница груди проходит через яремную вырезку рукоятки грудины (incisura jugularis sterni) и обе ключицы, заканчиваясь на уровне верхнего конца дельтовидно-грудной борозды (sulcus deltoideo-pectoralis).

Нижней границей является нижний край реберной дуги (arcus costarum); по бокам область груди в нижнем своем отделе без всяких естественных границ переходит кзади в область спины и здесь условной границей межу ними следует считать заднюю подмышечную линию (linea axillaris post.), проводимую вертикально вниз от задней подмышечной складки; в верхнем отделе груди она, также без всяких естественных границ, переходит в область надплечья, являющегося пограничной областью между областью груди и областью верхней конечности и с равным правом может быть отнесена как к той, так и другой. Из практических соображений мы принимаем здесь боковой границей груди дельтовидно-грудную борозду.

Категорія: Грудь |
Переглядів: 465 | Теги: анатомия грудь, Хирургическая анатомия грудь, область груди анатомия | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close