Продольные распилы правого тазобедренного сустава

Продольные (парасагиттальные) распилы правого тазобедренного сустава при различных положениях нижней конечности (по Н. И. Пирогову).

Оба рисунка изображают внутреннюю поверхность распила.

На рис. А: распил произведен при резко разогнутом бедре.
1 — crista iliaca, рассеченная на расстоянии 10 см от spina iliaca anterior superior;
2 — кишечные петли;
3 — m. Iliopsoas;
4 — acetabulum (верхний сегмент) и limbus cartilagineus acetabull; 5 — сухожилие m. iliopsoas;
6 — головка бедренной кости»
7 — bursa tendinea m. iliopsoatis;
8 — частица нижнего края шейки бедренной кости;
9 — m. pectlneus;
10 — vasa femoralla;
11 — m. adductor brevis;
12 — частица большого вертела;
13 — мышцы, вращающие бедро кнаружи;
14 — m. glutaeus maximus; 15'— т. glutaeus medius;
16 — m. glutaeus minimus.

На рис. Б: распил произведен при резко согнутом и приведенном к животу бедре.
1 — crista iliса, рассеченная на расстоянии 11 см от spina iliaca anterior superior;
2 — m. glutaeus medius;
3 — m. glutaeus minimus;
4 — acetabulum (задне-верхний сегмент);
5 — кишечные петли;
6 — limbus cartilagineus acetabuli;
7 — vasa femoralia;
8 — приводящие мышцы бедра;
9 — mm. biceps femoris и semltendinosus;
10 — m. iliopsoas и его сухожилие;
11 — lig. lllofemorale и задне-нижняя часть суставной капсулы (резко натянута);
12 — небольшой отрезок нижне-внутренней части шейки бедренной кости;
13 — n. ischiadlcus;
14 — головка бедренной кости, наибольшая часть которой осталась в этом (внутреннем) сегменте распила;
15 — небольшая часть квадратной мышцы бедра;
16 — m. piriformis;
17 — m. glutaeus maximus.
Продольные (парасагиттальные) распилы правого тазобедренного сустава У реальному розмірі 2000x1273 / 701.5Kb
975 0 0.0

Додано 2021-12-27 anatomia
Фронтальные распилы левого тазобедренного сустава Продольные (парасагиттальные) распилы правого тазобедренного сустава Поперечные распилы левого тазобедренного сустава

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close