Задня стегнова ділянка |
Межі. Ділянка обмежена вгорі сідничною складкою, внизу — продовженням циркулярної лінії, проведеної на два пальця, розташованих горизонтально, вище наколінка, зсередини — лінією, що з'єднує лобковий симфіз і присередній надвиросток стегнової кістки, ззовні — лінією, проведеною від верхньої передньої клубової ості до бічного надвиростка стегнової кістки.
Зовнішні орієнтири. Важливим орієнтиром ділянки є сіднична складка: згладжування її вказує на ураження кульшового суглоба, а у грудних дітей — на вроджений вивих кульшового суглоба (симптом Тренделєнбурга). Середина складки, а точніше, лінія, проведена від середини відстані між сідничим горбом і великим вертлюгом стегнової кістки до середини підколінної ямки, є проекцією сідничого нерва. Пошарова топографія. Шкіра задньої стегнової ділянки тонка, зрощена з прилеглою підшкірною жировою клітковиною, що є добре вираженою і містить поверхневі судини та нерви. Широка фасція стегна утворює міцну зовнішню міжм'язову перегородку, яка відділяє переднє м'язове ложе від заднього, і задню, що відділяє заднє м'язове ложе від присереднього. Ці перегородки і широка фасція стегна обмежують задню групу м'язів стегна. Міжм'язова клітковина заднього ложа за ходом сідничого нерва сполучається вгорі з глибоким сідничним клітковинним простором, унизу — з клітковиною підколінної ямки, а за ходом пронизних судин — з передньою ділянкою стегна. М'язи задньої стегнової ділянки починаються на сідничому горбі. Зовні розташована довга головка двоголового м'яза стегна (caput longum m. bicipitis femoris), зсередини — півсухожилковий (m. semitendinosus) і півперетинчастий (m. semimembranosus) м'язи. Півперетинчастий м'яз, який міститься спереду від півсухожилкового, менший за розміром. Коротка головка (caput breve) двоголового м'яза стегна починається від шорсткої лінії (linea aspera). Унизу м'язи переходять у сухожилки. Двоголовий м'яз стегна фіксується до головки малогомілкової кістки, півсухожилковий і півперетинчастий разом із ніжним і кравецьким м'язами — до горбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae), утворюючи гусячу лапку (pes anserinus). Кровопостачання. Артеріальне кровопостачання зазначеної ділянки стегна забезпечують низхідні гілки присередньої огинальної стегнової артерії, а також пронизні гілки глибокої артерії стегна. Останні відходять від глибокої артерії стегна через кожні 7 см і, пронизуючи привідні м'язи, проходять у задню ділянку стегна, де остаточно розгалужуються, широко анастомозують між собою та з гілками підколінної і нижньої сідничної артерій. Іннервація. На зовнішній поверхні задньої стегнової ділянки проходять гілки бічного шкірного нерва стегна (n. cutaneus femoris lateralis), ззаду у верхній і середній третині стегна розгалужуються гілки заднього шкірного нерва стегна (n. cutaneus femoris posterior). Сідничий нерв і артерія, що його супроводжує (a. comitans n. ischiadici), лежать у фасціально-м'язовому футлярі (мал. 340).  У верхній третині стегна він розташований під широкою фасцією зовні від довгої головки двоголового м'яза стегна, в середній третині — прикритий довгою головкою цього м'яза, а нижче проходить між двоголовим і півперетинчастим м'язами. Спереду від нерва задня міжм'язова перегородка вкриває великий привідний м'яз. У підколінну ямку нерв входить між півперетинчастим і півсухожилковим м'язами зсередини і двоголовим м'язом стегна — ззовні. Тут, біля верхнього краю підколінної ямки, сідничий нерв розділяється на великогомілковий, який проходить посередині підколінної ямки, і загальний малогомілковий нерв (n. peroneus communis). Останній іде вперед і вбік, паралельно сухожилку двоголового м'яза стегна.
|
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
