Задня стегнова ділянка
Межі. Ділянка обмежена вгорі сідничною складкою, внизу — продовженням циркулярної лінії, проведеної на два пальця, розташованих горизонтально, вище наколінка, зсередини — лінією, що з'єднує лобковий симфіз і присередній надвиросток стегнової кістки, ззовні — лінією, проведеною від верхньої передньої клубової ості до бічного надвиростка стегнової кістки.

Зовнішні орієнтири. Важливим орієнтиром ділянки є сіднична складка: згладжування її вказує на ураження кульшового суглоба, а у грудних дітей — на вроджений вивих кульшового суглоба (симптом Тренделєнбурга). Середина складки, а точніше, лінія, проведена від середини відстані між сідничим горбом і великим вертлюгом стегнової кістки до середини підколінної ямки, є проекцією сідничого нерва.

Пошарова топографія. Шкіра задньої стегнової ділянки тонка, зрощена з прилеглою підшкірною жировою клітковиною, що є добре вираженою і містить поверхневі судини та нерви.

Широка фасція стегна утворює міцну зовнішню міжм'язову перегородку, яка відділяє переднє м'язове ложе від заднього, і задню, що відділяє заднє м'язове ложе від присереднього. Ці перегородки і широка фасція стегна обмежують задню групу м'язів стегна.

Міжм'язова клітковина заднього ложа за ходом сідничого нерва сполучається вгорі з глибоким сідничним клітковинним простором, унизу — з клітковиною підколінної ямки, а за ходом пронизних судин — з передньою ділянкою стегна.

М'язи задньої стегнової ділянки починаються на сідничому горбі. Зовні розташована довга головка двоголового м'яза стегна (caput longum m. bicipitis femoris), зсередини — півсухожилковий (m. semitendinosus) і півперетинчастий (m. semimembranosus) м'язи. Півперетинчастий м'яз, який міститься спереду від півсухожилкового, менший за розміром. Коротка головка (caput breve) двоголового м'яза стегна починається від шорсткої лінії (linea aspera). Унизу м'язи переходять у сухожилки. Двоголовий м'яз стегна фіксується до головки малогомілкової кістки, півсухожилковий і півперетинчастий разом із ніжним і кравецьким м'язами — до горбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae), утворюючи гусячу лапку (pes anserinus).

Кровопостачання. Артеріальне кровопостачання зазначеної ділянки стегна забезпечують низхідні гілки присередньої огинальної стегнової артерії, а також пронизні гілки глибокої артерії стегна. Останні відходять від глибокої артерії стегна через кожні 7 см і, пронизуючи привідні м'язи, проходять у задню ділянку стегна, де остаточно розгалужуються, широко анастомозують між собою та з гілками підколінної і нижньої сідничної артерій.

Іннервація. На зовнішній поверхні задньої стегнової ділянки проходять гілки бічного шкірного нерва стегна (n. cutaneus femoris lateralis), ззаду у верхній і середній третині стегна розгалужуються гілки заднього шкірного нерва стегна (n. cutaneus femoris posterior).

Сідничий нерв і артерія, що його супроводжує (a. comitans n. ischiadici), лежать у фасціально-м'язовому футлярі (мал. 340).
 
Задня стегнова ділянка
 
У верхній третині стегна він розташований під широкою фасцією зовні від довгої головки двоголового м'яза стегна, в середній третині — прикритий довгою головкою цього м'яза, а нижче проходить між двоголовим і півперетинчастим м'язами. Спереду від нерва задня міжм'язова перегородка вкриває великий привідний м'яз. У підколінну ямку нерв входить між півперетинчастим і півсухожилковим м'язами зсередини і двоголовим м'язом стегна — ззовні. Тут, біля верхнього краю підколінної ямки, сідничий нерв розділяється на великогомілковий, який проходить посередині підколінної ямки, і загальний малогомілковий нерв (n. peroneus communis). Останній іде вперед і вбік, паралельно сухожилку двоголового м'яза стегна.
 
 
Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки | Переглядів: 2492 | Додав: anatomia | Теги: Задня стегнова ділянка, анатомія, анатомія нижньої кінцівки, анатомія людини, топографічна анатомія | Рейтинг: 0.0/0
Онихолизис - патогенез, клінічні ознаки та діагностикаОнихолизис - патогенез, клінічні ознаки та діагностика

Онихолизис - це не конкретне захворювання, а термін, який описує відділення нігтьової пластини від що підлягає нігтьового ложа. 

Численні хворобливі процеси можуть викликати оніхоліз, включаючи інфекцію (напри.....


Позбавляємося від болю в спиніПозбавляємося від болю в спині

У міру того, як люди досягають середнього віку, вони частіше відчувають напади болю в спині.  Згодом кістки і суглоби в нижній частині спини починають змінюватися. Ваші диски (структури, що служать подушками між кістками в хребті) мають тенденцію зношуватися, а іноді і стають фрагментованими. Ці структурні зміни іноді викликають біль.


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду) Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

Анатомічний атлас людини

Задня поверхня передньобокової стінки живота Задня поверхня передньобокової стінки живота
1 — середня пупкова складка; 2 — прямий м'яз живота; 3 — нижні надчеревні артерія та вена; 4 — поверхневе пахвинне кільце; 5 — сім'яні судини; 6 — зовнішня клубова артерія; 7 — зовнішня клубова вена; 8 — між'ямкова зв'язка; 9 — сім'явиносна протока; 10 — сечовід; 11 — сечовий міхур; 12 — сім'яні пухирці; 13 — передміхурова залоза; 14 — надміхурова ямка; 15 — присередня пахвинна ямка; 16 — бічна пахвинна ямка; 17 — бічна пупкова складка; 18 — присередня пупкова складка; 19 — пристінкова очеревина

close