Широка зв'язка матки — парна. Вона є дуплікатурою очеревини і має чотирикутну форму. її присередній край фіксований до бічного краю матки, бічний — до бічної стінки таза в ділянці крижово-клубового суглоба. Верхній її край вільний, у ньому розташована маткова труба, нижній — утворений завдяки розходженню листків очеревини. У товщі (зверху вниз) широкої зв'язки матки розташовані маткові труби, круглі зв'язки матки (ligg. teres uteri), задні частини яєчників та власні зв'язки яєчників (ligg. ovarii proprium).
Усі ці утворення випинають очеревину широкої зв'язки й утворюють власні брижі, тобто частини зв'язки, що кріпляться до цих органів: mesometrium — брижа матки, mesosalpinx — брижа маткової труби, mesoovarium — брижа яєчника, mesodesma — стрічка очеревини, фіксована до круглої зв'язки матки.
Біля основи широкої зв'язки розташована приматкова клітковина (parametrium), у товщі якої проходять сечовід, оточений власною фасцією, маткова артерія, кардинальна зв'язка матки (lig. cardinale uteri). Відстань від сечоводу до стінки матки коливається залежно від віку: від 0,5 см — у дитинстві та старості, до 1—2 см — у репродуктивному віці. Причому лівий сечовід зазвичай розташований ближче до матки, ніж правий.
Кругла зв'язка матки починається дещо нижче і вперед від початкової частини маткової труби. У товщі широкої зв'язки вона прямує вбік і вперед до глибокого пахвинного кільця. Нерідко за її ходом виявляють венозні й артеріальні стовбурці, що утворюють анастомоз між матковими та нижніми надчеревними судинами.
Власна зв'язка яєчника починається в ділянці кута матки. Прямуючи вниз і назад від початку маткової труби, вона йде до маткового кінця яєчника. У зазначеній зв'язці містяться кровоносні судини й утворюються анастомози між матковою та яєчниковою артеріями.
Кардинальна зв'язка матки починається від перешийка, проходить в основі широкої зв'язки по ходу маткової артерії та кріпиться до пристінкового листка фасції таза. Зазначена зв'язка є сполучнотканинним і м'язовим тяжем, утвореним непосмугованою м'язовою та фіброзною тканинами.
Крижово-маткова зв'язка (lig. sacrouterina) є парною. Вона фіксує перешийок матки до SniII. Над нею утворюється матково-прямокишкова складка очеревини.
Синтопія. Спереду від матки, між нею та сечовим міхуром, розташована міхурово-маткова заглибина, що знизу доходить до половини органа. Нижче заглибини стінка матки зрощена зі стінкою сечового міхура. Позаду розташована матково-прямокишкова заглибина, яка досягає проксимальної частини піхви. Для евакуації крові або гною, що накопичилися в цій заглибині, доступ виконують через задню стінку склепіння піхви.
У шийці матки виділяють надпіхвову та піхвову частини. Останню охоплює піхва, унаслідок чого утворюється склепіння піхви і його частини: передня — між передньою губою вічка матки та передньою стінкою піхви, задня — між задньою губою вічка матки та задньою стінкою піхви, і бічна. Задня, глибша, частина склепіння піхви та ділянка стінки, що його утворює, вкриті очеревиною, яка є дном прямокишково-маткової заглибини. По боках від тіла матки розташовані приматкові клітковинні простори. Маткові артерії, що проходять у них, під час атонічних післяпологових кровотеч можна перетиснути затискачами, накладеними через бічні склепіння піхви.
Кровопостачання матки забезпечує переважно маткова артерія (a. uterina). Додатковими джерелами кровопостачання органа є нижня надчеревна артерія, яєчникова, нижня міхурова та внутрішня соромітна артерії. Венозний відтік відбувається в основному через систему внутрішньої клубової вени. Слід зазначити, що в ділянці матки та піхви утворюються маткове та піхвове венозні сплетення, що можуть широко з'єднуватися з венозними сплетеннями прямої кишки і сечового міхура.
Лімфовідтік. Регіонарними лімфатичними вузлами матки і піхви є внутрішні клубові, крижові та пахвинні лімфатичні вузли.
Іннервація матки відбувається завдяки матково-піхвовому сплетенню, утвореному гілками підчеревного сплетення.
|