Це парний орган розміром 2,5x1,5x1 см.
Будова. Яєчник має два краї: передній, фіксований до широкої зв'язки матки, і задній — вільний, обернений у бік прямої кишки. У ньому розрізняють дві поверхні: присередню, що обернена в порожнину таза та торкається тазових органів, і бічну, обернену до стінки таза. До маткового кінця яєчника кріпиться власна зв'язка яєчника, що фіксує його до кута матки. До трубного кінця яєчника фіксована підвішувальна зв'язка яєчника.
Зовнішній покрив яєчника утворений зародковим епітелієм, що зумовлює його матовість. Очеревина вкриває яєчник лише в місці його фіксації до широкої зв'язки матки. Тут утворюється кільцеподібна біла смужка очеревини, зрощеної з яєчником, — кільце Фарра—Вальдеєра. Допереду від цього кільця передній край яєчника заходить між листки широкої зв'язки матки. У зазначеному місці в нього входять кровоносні судини, нерви та лімфатичні судини. Місце входження судинно-нервових утворень називають воротами яєчника.
Синтопія. Яєчник прилягає до бічної стінки таза дещо нижче входу в малий таз. Тут, поблизу біфуркації спільної клубової артерії, утворюється заглибина — яєчникова ямка (fossa ovarica). Вона обмежена спереду зовнішніми клубовими судинами, ззаду — внутрішніми клубовими судинами, знизу — матковою артерією, дно її утворене внутрішнім затульним м'язом, вкритим очеревиною.
Кровопостачання яєчника забезпечують яєчникова артерією, що починається від черевної частини аорти на рівні Ц, та яєчникова гілка маткової артерії. Судини яєчника з'єднуються між собою. Відтік венозної крові відбувається яєчниковими венами в нижню порожнисту вену з правого боку, та ниркову вену — з лівого, а також у матково-піхвове сплетення.
Лімфа від яєчника відтікає в аортальні та клубові лімфатичні вузли.
Іннервацію органа забезпечують гілки матково-піхвового сплетення.
|