Топографічна анатомія долоні |
Межі. Проксимальною межею ділянки є поперечна лінія, умовно проведена під горохоподібною кісткою; дистальною — долонно-пальцева складка. На долоні є два підвищення: одне утворене м'язами великого (І) пальця (thenar), друге — м'язами мізинця (hypothenar).
Шари. Шкіра щільна, багата на потові залози та позбавлена волосся. Вона малорухома, оскільки пов'язана з долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris). Підшкірна жирова клітковина пронизана щільними фіброзними вертикально розташованими пучками, що пов'язують шкіру з апоневрозом. Власна фасція виражена тільки в ділянці зап'ястка і великого пальця. Долонний апоневроз є продовженням сухожилка довгого долонного м'яза (m. palmaris longus) і займає центральний відділ долоні між великим пальцем і мізинцем. Він має трикутну форму з вершиною, оберненою до ділянки зап'ястка, а основою — до пальців. У тильному відділі долоні апоневроз обмежовує три комісуральні отвори, що сполучають підшкірну та підапоневротичну клітковини і через які в підшкірний шар проходять пальцеві судини та нерви. Власна фасція, долонний апоневроз і перегородки, що відходять від нього до III і V п'ясткових кісток, утворюють три фасціальні ложа долоні: • бічне ложе долоні містить короткий відвідний м'яз великого пальця (m. abductor pollicis brevis), протиставний м'яз великого пальця (m. opponens pollicis), короткий м'яз — згинач пальців. Через бічне ложе, між двома головками короткого м'яза — згинача великого пальця, проходить сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця, оточений синовіальною піхвою, а також гілки серединного нерва та променевої артерії;
• присереднє ложе долоні містить м'язи підвищення мізинця: відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз — згинач мізинця та протиставний м'яз мізинця. Поверх цих м'язів, поза присереднім ложем, лежить довгий долонний м'яз. У зазначеному ложі розташовані гілки ліктьового нерва та ліктьової артерії;
• середнє ложе долоні містить оточені синовіальними піхвами сухожилки поверхневого та глибокого м'язів — згиначів пальців, три червоподібні м'язи, судини та нерви (поверхнева долонна артеріальна дуга з її гілками, гілки серединного і ліктьового нервів). Глибше за середнє ложе лежать міжкісткові м'язи, глибока гілка ліктьового нерва і глибока долонна артеріальна дуга.
Клітковинні простори долоні. У кожному фасціальному ложі долоні розташований власний клітковинний простір: у бічному ложі — бічний долонний простір, у присередньому ложі — присередній долонний простір, у середньому ложі — середній долонний клітковинний простір. Зазначені простори розділені бічною та присередньою міжм'язовими перегородками (мал.). Бічний клітковинний простір простягається від III п'ясткової кістки до сухожилка довгого м'яза — згинача великого пальця, оточеного променевою синовіальною сумкою. Присередній клітковинний простір обмежений присереднім фасціальним ложем. Середній долонний клітковинний простір з боків обмежений міжм'язовими перегородками, спереду — долонним апоневрозом, ззаду — глибокою долонною (міжкісткової) фасцією. Цей простір утворений поверхневою та глибокою щілинами. Поверхнева (підапоневротична) щілина розташована між долонним апоневрозом і сухожилками м'язів — згиначів пальців, глибока (підсухожилкова) щілина — між сухожилками і глибокою долонною фасцією. У поверхневій щілині залягає поверхнева долонна артеріальна дуга та гілки серединного і ліктьового нервів. За ходом судин і нервів клітковина цієї щілини сполучається через комісуральні отвори з підшкірною жировою клітковиною ділянок головок п'ясткових кісток. Глибока щілина долоні дистально виходить на тильну поверхню III, IV і V пальців каналами червоподібних м'язів, якими гній із середнього клітковинного простору долоні може досягти тильної поверхні пальців. Зазначена щілина через зап'ястковий канал сполучається з глибоким клітковинним простором Пирогова на передпліччі. Судини та нерви долоні. На променевому боці поверх м'язів підвищення великого пальця або крізь їх товщу проходить долонна поверхнева гілка (г. palmaris superficialis) променевого м'яза. Вона бере участь в утворенні поверхневої долонної дуги: променева артерія з променевої борозни передпліччя проходить під сухожилками тильних м'язів великого пальця в "анатомічну табакерку" та на тильний бік кисті. У зап'ястковому каналі між сухожилками обох мязів, згиначів пальців проходить серединний нерв. На ліктьовому боці зап'ястка в ліктьовому каналі зап'ястка (canalis carpi ulnaris) містяться ліктьова судина та ліктьовий нерв, які переходять з ліктьової борозни передпліччя.
У підапоневротичній клітковині середнього ложа розташована поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis), яка утворюється завдяки сполученню ліктьової артерії та поверхневої долонної гілки променевої артерії. З поверхневої долонної дуги виникають три—чотири загальні долонні пальцеві артерії (аа. digitales palmares communes), які на рівні головок п'ясткових кісток через комісуральні отвори виходять з-під долонного апоневрозу та розділяються на власні долонні пальцеві артерії II, III, IV і V пальців (аа. digitales palmares propriae). Ліктьовий край мізинця одержує гілку з ліктьової артерії, великий палець і променевий край вказівного пальця — з кінцевої гілки променевої артерії — головної артерії вказівного пальця (a. princeps pollicis). Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus), утворена глибокою долонною гілкою променевої та гілкою ліктьової артерій, лежить під сухожилками м'язів-згиначів на міжкісткових м'язах. Від дуги відходять долонні п'ясткові артерії (аа. metacarpeae palmares), які сполучаються з однойменними тильними артеріями та впадають в загальні долонні пальцеві артерії. Вийшовши із зап'ясткового каналу в середнє долонне ложе, серединний нерв дає гілку до м'язів підвищення великого пальця та червоподібних м'язів. Місце, де ця гілка відходить від серединного нерва, в хірургії називають забороненою зоною Канавела. Розрізи в межах зазначеної ділянки можуть ускладнюватись ушкодженням гілки серединного нерва та порушенням функції м'язів великого пальця. Під поверхневою долонною дугою в підапоневротичній клітковині розташовані гілки серединного нерва та поверхневої гілки ліктьового нерва — загальні долонні пальцеві нерви, що утворюють власні пальцеві нерви, що виходять через комісуральні отвори та прямують до пальців. Серединний нерв дає чутливі гілки до I, II, III пальців і променевого боку IV пальця, ліктьовий нерв — до V пальця та ліктьового боку IV пальця. Глибока гілка ліктьового нерва, що лежить під глибокою артеріальною дугою в глибокій щілині, іннервує м'язи підвищення V пальця, всі міжкісткові м'язи, м'яз — привертач і глибоку головку короткого м'яза — згинача великого пальця. Синовіальні піхви м'язів — згиначів пальців. Сухожилки м'язів — згиначів II, III і IV пальців мають синовіальні піхви, які закінчуються на рівні тильних головок п'ясткових кісток. Синовіальні піхви сухожилків м'язів — згиначів І і V пальців продовжуються на долоню та передпліччя, де їх називають променевим і ліктьовим синовіальними мішками (сумками). Променевий мішок містить один сухожилок (довгого м'яза — згинача великого пальця), ліктьовий — два сухожилки м'яза — згинача мізинця та проксимальну частину сухожилків поверхневого і глибокого м'язів — згиначів II, III і IV пальців. У проксимальному відділі кисті обидва мішки, променевий і ліктьовий, лежать у зап'ястковому каналі, під тримачем м'язів-згиначів (retinaculum flexorum), а між ними проходить серединний нерв. Проксимальні сліпі кінці обох синовіальних мішків досягають ділянки передпліччя, розміщуючись на квадратному м'язі-привертачі в клітковинному просторі Пирогова. Нагнійний процес у синовіальних піхвах пальців (гнійний тендовагініт пальців) і гнійне запалення долонних синовіальних мішків (гнійний тендобурсит долоні) може поширюватися в трьох напрямках: 1) гній з одного синовіального мішка може перейти в інший синовіальний мішок, утворюючи U-подібну або перехресну флегмону кисті;
2) розрив долонного відділу синовіальних мішків призводить до розвитку нагнійного процесу в клітковинних просторах долоні (флегмони бічного, присереднього та середнього просторів);
3) розрив синовіальних мішків у проксимальному (зап'ястковому) відділі призводить до розвитку нагнійного процесу в просторі Пирогова.
 |
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
