Соскоподібна ділянка
Пошарова топографія. Ділянка парна, невелика, відповідає межам соскоподібного відростка скроневої кістки. Ця ділянка розташована ближче до основи черепа, але розглядають її як утворення склепіння.
 
Шкіра соскоподібної ділянки тонка, малорухома, вкрита волоссям у верхній частині. Підшкірна жирова клітковина, в якій розташовані поверхнева фасція та задній вушний м'яз (у людини він редукований), розвинена слабко. Окістя в зазначеній ділянці досить товсте і щільно прилягає до кістки, до якої кріпляться груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, заднє черевце двочеревцевого м'яза шиї (venter posterior m. digastricus), довгий м'яз голови (m. longus capitis).
 
Зовнішня поверхня соскоподібного відростка шорстка, але в його передньоверхньому відділі розташована гладенька трикутна площина, що має назву трепанаційного трикутника Шіпо. Верхньою межею зазначеного трикутника є продовження виличної дуги, передньою — лінія, проведена від надхордової ості (spina suprameatica), що відокремлює позаду зовнішній слуховий отвір, до верхівки соскоподібного відростка, задньою — гребінь соскоподібного відростка (crista mastoidea; мал. ).
 
У межах зазначеного трикутника проводять оперативні втручання на соскоподібному відростку (антротомія) з приводу гнійних запалень (мастоїдиту), які пов'язані з певним ризиком. Так, під час трепанації соскоподібної печери (antrum mastoideum) є небезпека проникнути в середню черепну ямку або надбарабанне заглиблення (recessus epitympanicus) і ушкодити елементи барабанної порожнини (cavum tympani). Виконуючи втручання в передній частині трепанаційного трикутника, можна проникнути в канал лицевого нерва, що супроводжується ризиком травмування його волокон (параліч мімічних м'язів), у задній — в сигмоподібну пазуху, що спричинить сильну венозну кровотечу.
 
Тому важливо пам'ятати, що існує три типи внутрішньої будови трепанаційного трикутника Шіпо:
 
1 — пневматичний (30—40 % випадків), коли комірки досягають значних розмірів;
 
2 — диплоетичний (склеротичний), який спостерігають у 15— 20 % випадків. Він характеризується слабким розвитком комірок;
 
3 — мішаний (проміжний), або пневмо-губчатий (до 40—45 % випадків). У дитячому віці внутрішня структура соскоподібного відростка розвинена слабо, тому комірок у ньому майже немає. У дорослих, навпаки, їх багато. Найбільшу з них називають соскоподібною печерою, що сполучається із середнім вухом через вхід до печери (aditus ad antrum). Тому в разі хронічної форми отиту існує ризик розвитку гнійного мастоїдиту.
 
Кровопостачання соскоподібної ділянки забезпечують задня вушна артерія та соскоподібні гілки (rr. mastoidei) від потиличної артерії.
 
Трепанаційний трикутник Шіпо

Мал. Трепанаційний трикутник Шіпо:
1 — зовнішній слуховий отвір;
2 — проекція лицевого нерва;
3 — комірка соскоподібного відростка (cellulae mastoideae);
4 — гребінь соскоподібного відростка;
5 — соскоподібний отвір (foramen mastoideum);
6 — проекція сигмоподібної пазухи (sinus sigmoidenus)
 
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 6805 | Додав: anatomia | Теги: анатомія людини, Соскоподібна ділянка, топографічна анатомія голови, анатомія, топографічна анатомія | Рейтинг: 3.5/2
Онихолизис - патогенез, клінічні ознаки та діагностикаОнихолизис - патогенез, клінічні ознаки та діагностика

Онихолизис - це не конкретне захворювання, а термін, який описує відділення нігтьової пластини від що підлягає нігтьового ложа. 

Численні хворобливі процеси можуть викликати оніхоліз, включаючи інфекцію (напри.....


Позбавляємося від болю в спиніПозбавляємося від болю в спині

У міру того, як люди досягають середнього віку, вони частіше відчувають напади болю в спині.  Згодом кістки і суглоби в нижній частині спини починають змінюватися. Ваші диски (структури, що служать подушками між кістками в хребті) мають тенденцію зношуватися, а іноді і стають фрагментованими. Ці структурні зміни іноді викликають біль.


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду) Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

Анатомічний атлас людини

Задня поверхня передньобокової стінки живота Задня поверхня передньобокової стінки живота
1 — середня пупкова складка; 2 — прямий м'яз живота; 3 — нижні надчеревні артерія та вена; 4 — поверхневе пахвинне кільце; 5 — сім'яні судини; 6 — зовнішня клубова артерія; 7 — зовнішня клубова вена; 8 — між'ямкова зв'язка; 9 — сім'явиносна протока; 10 — сечовід; 11 — сечовий міхур; 12 — сім'яні пухирці; 13 — передміхурова залоза; 14 — надміхурова ямка; 15 — присередня пахвинна ямка; 16 — бічна пахвинна ямка; 17 — бічна пупкова складка; 18 — присередня пупкова складка; 19 — пристінкова очеревина

close