Межі сонного трикутника шиї утворені м'язами шиї: присередня — верхні черевцем лопатково-під'язикового м'яза, бічна — груднинно-ключично-соскоподібним м'язом, верхня — заднім черевцем двочеревцевого м'яза (див. мал).
Поверхневі шари трикутника — це шкіра, підшкірна жирова клітковина, поверхнева фасція з підшкірним м'язом шиї та власною фасцією. Глибше залягають пухка клітковина й оточений пристінковим листком внутрішньошийної фасції основний судинно-нервовий пучок шиї, а за ходом судин — лімфатичні вузли.
Основний судинно-нервовий пучок складають внутрішня яремна вена та загальна сонна артерія, розташовані по обидва боки від блукаючого нерва. При цьому вена з її притоками лежить найбільш поверхнево, а загальна сонна артерія — найглибше. Внутрішню яремну вену можна побачити, відтягнувши внутрішній (передній) край груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща гортані в неї впадає загальна лицева вена, що, своєю чергою, приймає кров від низки венозних судин (язикової, верхньої гортанної, верхньої щитоподібної вен). Таким чином, венозна сітка прикриває артеріальні судини трикутника, розташовані глибше.
Загальна сонна артерія проходить за бісектрисою кута, утвореного верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза та груднинно-ключично-соскоподібним м'яом. По передній стінці артерії, спереду від піхви основного судинно-нервового іучка шиї (пристінковий листок внутрішньошийної фасції), косо розташований верхній корінець шийної петлі (radix superior ansae cervicalis), утворений гілками І і II шийних спинномозкових нервів. Зазначений корінець, з'єднавшись у цьому місці з під'язиковим нервом, перетинає зовнішню та внутрішню сонні артерії.
Найчастіше загальна сонна артерія розділяється на зовнішню та внутрішню сонні артерії на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. Однак ще М.І. Пирогов довів, що в різних людей можливі різні варіанти зазначеного рівня. Відрізнити зовнішню сонну артерію від внутрішньої можна за сукупністю топографоанатомічних ознак. Так, зовнішня сонна артерія, на відміну від внутрішньої, що не має гілок на шиї, віддає низку гілок, які йдуть у такому порядку: верхня щитоподібна, язикова, лицева, висхідна глоткова артерії. Топографічно зовнішня сонна артерія відходить перед і медіальніше та лежить більш поверхнево, ніж внутрішня сонна артерія, що ідходить латеральніше та вглиб. Якщо в ділянці сонного трикутника оголити під'язиковий нерв, то можна побачити, що він перетинає внутрішню сонну артерію а розташований спереду від неї.
У місці роздвоєння загальної сонної артерії виділяють рефлексогенну ділянку, по відіграє важливу роль у регуляції кровообігу. У каротидну рефлексогенну ділянку входять такі утворення: сонний клубок (glomus caroticum), сонна пазуха (sinus aroticum), шийна частина внутрішньої сонної артерії, гілки язиково-глоткового нерва, блукаючий нерв і симпатичний стовбур. Сонний клубок, який містить сполучну тканину та закладені в ній специфічні клітини, тісно пов'язаний із зовнішньою болонкою сонної артерії. Середні його розміри — 3x5 мм. Імпульси, що надходять баро- та хеморецепторів каротидної рефлексогенної ділянки, впливають на рівень артеріального тиску та хімічний склад крові.
У сонному трикутнику за потреби можна виконати перев'язування зовнішньої сонної артерії та її видимих гілок, а також внутрішньої яремної вени. У разі поранень шиї за показаннями в цьому самому трикутнику можна провести вагосимпатичну блокаду за Бурденком.
|