Поперекова ділянка
Межі. Поперекова ділянка обмежена зверху нижнім краєм XII ребра, знизу — клубовими гребенями і крижовою кісткою, збоку — лінією, що проведена від кінця XI ребра вниз, перпендикулярно клубовому гребеню. Лінія, проведена через остисті відростки хребців, розділяє ділянку на симетричні правий та лівий відділи.

Поперекова ділянка є задньобоковою стінкою живота. До її кісткових орієнтирів належать XII і XI ребра, клубові гребені, остисті відростки ТХІІ і поперекових хребців. Одразу над горизонтальною лінією, що з'єднує найвищі точки клубових гребенів, проектується остистий відросток Liv. Знання цих орієнтирів потрібне для визначення місця введення голки під час виконання поперекової пункції. Бічний край м'яза — випрямляча хребта (m. erector spinae), який можна легко прощупати, також є важливим орієнтиром. Лінія, проведена по зовнішньому краю цього м'яза, розділяє поперекову ділянку на бічний і присередній відділи.

Пошарова топографія. Шкіра поперекової ділянки стовщена, малорухома. На ній часто виникають фурункули. Підшкірна жирова клітковина в цій ділянці не дуже розвинена, за винятком нижньобічних відділів, де вона утворює попереково-сідничний жировий шар. Поверхнева фасція добре виражена і віддає глибокий відросток, який відокремлює підшкірну жирову клітковину від попереково-сідничного жирового шару. Під клітковиною розташована щільна фіброзна пластинка — грудо-поперекова фасція (fascia thoracolumbalis), яка має поверхневий і глибокий листки (мал. 264). Від поверхневого листка цієї фасції, остистих відростків TVI—ТХІІ і всіх поперекових хребців, крижової кістки та задньої третини клубового гребеня починається найширший м'яз спини, який разом із зовнішнім косим м'язом живота утворює перший м'язовий шар поперекової ділянки. Волокна зовнішнього косого м'яза живота починаються від нижніх 7—8 ребер, прямують униз й уперед і прикріплюються, переходячи в апоневроз, до передніх відділів клубового гребеня. У верхньому відділі поперекової ділянки найширший м'яз спини вкриває частину зовнішнього косого м'яза живота, а внизу їх вільні краї розходяться і утворюють трикутної форми простір — поперековий трикутник, або трикутник Пті (trigonum lumbale). Основою його є клубовий гребінь, а дно утворене внутрішнім косим м'язом живота.

Другий м'язовий шар поперекової ділянки в присередньому відділі представлений м'язом — випрямлячем хребта. Цей м'яз розташований між поверхневим і глибоким листками грудо-поперекової фасції. Стовщену верхню частину глибокого листка, натягнуту між поперечними відростками Li-ii і XII—XI ребрами, називають попереково-ребровою зв'язкою (lig. lumbocostale). Під час виконання доступу до нирки часто виникає потреба в розсіченні цієї зв'язки.
 
У бічному відділі поперекової ділянки другий м'язовий шар утворений внутрішнім косим м'язом живота і нижнім заднім зубчастим м'язом (m. serratus posterior inferior). Обидва м'язи, не стикаючись своїми краями, утворюють проміжок, обмежений зверху заднім нижнім зубчастим м'язом, спереду і знизу — внутрішнім косим м'язом живота, присередньо — зовнішнім краєм м'яза — випрямляча хребта і спереду — XII ребром. Цей простір, через який проходить підребровий судинно-нервовий пучок, називають поперековим чотирикутником, або ромбом Лєсгафта—Гринфельта. Дном ромба є апоневроз поперечного м'яза живота.

Поперекові трикутник і чотирикутник є слабкими місцями задньобокової стінки живота, оскільки тут можливе випинання поперекових гриж. Болючість під час пальпації у ділянці поперекового трикутника нерідко свідчить про ретроцекальне розташування червоподібного відростка при апендициті.

Третій м'язовий шар поперекової ділянки в присередньому відділі утворений квадратним м'язом попереку (m. quadratus lumborum), який починається від задніх відділів внутрішньої губи клубового гребеня і кріпиться до останнього ребра та поперечних відростків Li—Liv. Глибше і присередньо розташовані малий (непостійний) і великий поперекові м'язи (mm. psoas minor et psoas major). Великий поперековий м'яз починається від тіл і поперечних відростків ТХІІ і всіх поперекових хребців, проходить косо вниз, назовні і зливається з клубовим м'язом (m. iliacus), утворюючи клубово-поперековий м'яз (m. iliopsoas). Пройшовши під пахвинною зв'язкою, він кріпиться до малого вертлюга стегнової кістки. Піхви цих м'язів утворені фасцією, що присередньо утворює футляр для поперечного м'яза живота і має назву поперечної фасції. У кістково-фіброзному ложі великого поперекового м'яза є шар жирової клітковини, через який можуть поширюватися гнійні процеси із заочеревинного простору й таза на стегно.

У верхньому відділі поперекової ділянки, поблизу діафрагми, розташовані бічна та присередня дугоподібні зв'язки (lig. arcuatum). Присередня дугоподібна зв'язка з'єднує тіло Li або Lii з його поперечним відростком, бічна — з XII ребром.
 
Поперекова ділянка
Категорія: Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору | Переглядів: 9288 | Додав: anatomia | Теги: анатомія людини, топографічна анатомія, Поперекова ділянка, Анатомія | Рейтинг: 0.0/0
Пансионат для пожилых людей

Хотя многие желают провести старость дома, в окружении близких, в определенных ситуациях требуется использование дома престарелых. 

Дома престарелых определяются как специализированные центры, которые предлагают уход в палате вашим близким в возрасте старше 60 лет, нуждающимся в ежедневном уходе. Их основная миссия — следить за уязвимыми людьми, однов... Читать далее...


Рукавная гастрэктомия

Рукавная гастрэктомия — необратимая бариатрическая операция, направленная на уменьшение объема желудка с целью снижения веса. Это так называемое хирургическое вмешательство по поводу ожирения предназначено для определенных категорий пациентов в возрасте от 18 до 60 лет с патологическим ожирением или тяжелым ожирением (ИМТ более 40). Обратите внимание, что предоперационное наблюдение за рукавом длится от 6 до 12 месяцев. Это посл... Читать далее...


Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close