Поділ очеревинної порожнини на поверхи |
Очеревинну порожнину умовно поділять на два поверхи: верхній і нижній. Межею між ними є поперечна ободова кишка та її брижа (mesocolon transversum) або лінія фіксації кореня брижі поперечної ободової кишки до задньої стінки живота (мал.).
У верхньому поверсі очеревинної порожнини розташовані печінка з жовчним міхуром, цілунок, селезінка, верхня половина дванадцятипалої кишки та більша частина підшлункової залози. Крім того, тут містяться важливі з практичної точки зору відносно обмежені простори, або сумки, які сполучаються між собою за допомогою вузьких щілин. До них належать чепцева, печінкова та передшлункова сумки. Чепцева сумка (bursa omentalis), що має вигляд щілини, розташована позаду шлунка та малого чепця. У чепцевій сумці виділяють передню, задню, нижню та ліву стінки. Передня стінка зазначеної сумки утворена малим чепцем (omentum minus), задньою стінкою шлунка та шлунково-ободовою зв'язкою (lig. gastrocolicum), яка є початковою частиною великого чепця, розташованою між шлунком і поперечною ободовою кишкою. Інколи (якщо вона добре означена) в передній стінці чепцевої сумки виділяють шлунково-селезінкову зв'язку. Малий чепець є дублікатурою очеревини, що йде від воріт печінки до малої кривини шлунка і прилеглої частини дванадцятипалої кишки. Через це в чепці розрізняють печінково-дванадцятипалокишкову (lig. hepatoduodenale), печінково-шлункову (lig. hepatogastricum) і шлунково-діафрагмову (lig. phrenicogastricum) зв'язки. Задня стінка чепцевої сумки є пристінковою очеревиною, за якою розташовані підшлункова залоза, верхня частина дванадцятипалої кишки, ліва нирка, ліва надниркова залоза, нижня порожниста вена, черевна частина аорти та черевний стовбур. Зверху сумка обмежена хвостатою часткою печінки і частково діафрагмою, а з лівого боку — селезінкою та шлунково-селезінковою зв'язкою (lig. gastrolienal). Ліва стінка чепцевої сумки представлена селезінкою та її зв'язками, нижня — утворена поперечною ободовою кишкою та її брижею. Через порожнину зазначеної сумки в променевому напрямку (ззаду наперед) від підшлункової залози проходять у вигляді літери V дві зв'язки: шлунково-підшлункова (lig. gastropancreaticum) і воротарно-підшлункова (lig. pyloropancreaticum), які відділяють присінок чепцевої сумки від власне її порожнини.
Шлунково-підшлункова зв'язка містить ліву шлункову артерію. Порожнина чепцевої сумки сполучається з верхнім поверхом очеревинної порожнини через чепцевий отвір (for. epiploicum), який становить праву стінку порожнини сумки й утворений: спереду — печінково-дванадцятипалою зв'язкою (lig. hepatoduodenale), ззаду — пристінковою очеревиною, що вкриває нижню порожнисту вену, знизу — верхньою частиною дванадцятипалої кишки, зверху — хвостатою часткою печінки. Ширина чепцевого отвору становить 3—4 см і, якщо немає спайок, у нього проходять 1—2 пальці. Особливо небезпечним є поранення його передньої та задньої стінок, оскільки в товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки містяться великі судини, нерви та жовчні протоки, а позаду — нижня порожниста вена.
Крім того, чепцева сумка має присінок (vestibulum bursae omentalis), який обмежений зверху хвостатою часткою печінки, знизу — дванадцятипалою кишкою, ззаду — пристінковою очеревиною, що вкриває нижню порожнисту вену (мал.). У зазначеній сумці виділяють верхній чепцевий закуток. Розташований у присінку позаду хвостатої частки печінки, він досягає стравоходу та діафрагми. Власне в порожнині чепцевої сумки виділяють ще два закутки: нижній — у місці переходу нижньої стінки сумки в ліву стінку, селезінковий — у ділянці воріт селезінки.
До чепцевої сумки можна підійти, розрізавши малий чепець чи шлунково-ободову зв'язку (найуживаніший доступ) або брижу поперечної ободової кишки, а також через чепцевий отвір. Печінкова сумка (bursa hepatica) розташована між правою часткою печінки та діафрагмою. Вона обмежена зверху і спереду діафрагмою, знизу — верхньозадньою поверхнею правої частки печінки, ззаду — правою частиною вінцевої зв'язки печінки (lig. coronarium), зліва — серпоподібною зв'язкою (lig. falciforme). Частину печінкової сумки, між задньою поверхнею правої частки печінки, діафрагмою та вінцевою зв'язкою, називають правим піддіафрагмовим (надпенінковим) простором. Донизу він переходить у правий боковий канал нижнього, поверху черевної порожнини.
У межах правого піддіафрагмового простору можуть утворюватися підціафрагмові гнояки як ускладнення гнійного апендициту, холециститу, проривної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки тощо. Унаслідок поранення порожнистих органів, проривної виразки шлунка тощо в черевну порожнину проникає повітря, яке за умови вертикального положення тіла людини накопичується в печінковій сумці. Його можна виявити під час проведення рентгеноскопії. Передшлункова сумка (bursa pregastrica) розташована спереду шлунка й обмежена зверху діафрагмою та лівою часткою печінки, ззаду — малим чепцем і передньою стінкою шлунка, спереду — передньою стінкою живота. Праворуч передшлункова сумка відокремлена від печінкової сумки серпоподібною та круглою зв'язками печінки, а ліворуч — вираженої межі не має. Між верхньою поверхнею лівої частки печінки і нижньою поверхнею діафрагми визначається щілина, або лівий піддіафрагмовий простір, відмежований від лівого бокового каналу нижнього поверху очеревинної порожнини постійною діафрагмово-ободовокишковою зв'язкою (lig. phrenicolicum). Нижній поверх очеревинної порожнини — це простір між брижею поперечної ободової кишки та порожниною малого таза. Висхідна і низхідна ободові кишки і корінь брижі тонкої кишки поділяють його на чотири відділи: правий і лівий бокові канали та праву і ліву брижові пазухи.
Правий боковий канал розташований між правою боковою стінкою живота та висхідною ободовою кишкою. Вгорі він доходить до правого піддіафрагмового простору, внизу — переходить у праву клубову ямку та в малий таз, оскільки права діафрагмово-ободова зв'язка слабко виражена, а іноді її зовсім немає. Під час руху діафрагми в печінковій сумці створюється присмоктувальна дія, тому інфекція в правому боковому каналі поширюється знизу догори, в правий піддіафрагмовий простір.
Лівий боковий канал лежить між низхідною ободовою кишкою та лівою боковою стінкою живота. Вгорі він перекритий добре вираженою і постійною лівою діафрагмово-ободовокишковою зв'язкою, а внизу переходить у ліву клубову ямку та в малий таз. Права брижова пазуха (sinus mesentericus dexter) має форму прямокутного трикутника з основою, оберненою догори. Межами пазухи є: вгорі — поперечна ободова кишка та її брижа, ліворуч і знизу — брижа тонкої кишки, праворуч — висхідна ободова кишка. Спереду брижова пазуха вкрита великим чепцем. Виповнене зазначене анатомічне утворення петлями тонкої кишки. Ліва брижова пазуха (sinus mesentericus sinister) також має форму прямокутного трикутника, але з основою, оберненою донизу. За розмірами вона більша, ніж права брижова пазуха. Межами зазначеного анатомічного утворення є: вгорі — невелика ділянка поперечної ободової кишки, праворуч — брижа тонкої кишки, ліворуч — низхідна ободова кишка. Спереду ліва брижова пазуха вкрита великим чепцем, знизу вона відкрита і безпосередньо переходить у порожнину малого таза. Зазначена пазуха виповнена петлями тонкої кишки. У разі вертикального положення тулуба найглибшими є верхні відділи пазух. Права та ліва брижові пазухи сполучаються між собою через щілину між брижею поперечної ободової кишки і дванадцятипало-порожньокишковим згином (flexura duodenojejunalis). У тих місцях, де очеревина переходить зі стінок черевної порожнини на органи або з одного органа на інший, утворюються закутки черевної порожнини. Верхній і нижній дванадцятипалокишкові закутки (recessus duodenalis superior et inferior) розташовані в місці переходу дванадцятипалої кишки в порожню. їхня глибина коливається в межах кількох сантиметрів, однак іноді може різко збільшуватися, унаслідок чого закутки перетворюються на кишеню в напрямку до заочеревинного простору. Таким чином утворюється грижовий мішок, в який можуть потрапляти петлі тонкої кишки, — справжня внутрішня грижа, або грижа Трейтца. Верхній і нижній клубово-сліпокишкові закутки (recessus ileocaecalis superior et inferior) розміщені там, де клубова кишка переходить у сліпу. При цьому верхній міститься між верхнім краєм кінцевої частини клубової кишки та внутрішньою поверхнею висхідної ободової кишки, а нижній — між нижньою поверхнею кінцевої частини клубової кишки та стінкою сліпої кишки. Засліпокишковий закуток (recessus retrocaecalis) міститься позаду сліпої кишки у вигляді западини в пристінковій очеревині на задній стінці живота. Міжсигмоподібний закуток (recessus intersigmoideus) досить часто має вигляд лійкоподібного або циліндричного утворення з круглим або овальним вхідним отвором. Спереду він обмежений брижею сигмоподібної ободової кишки, ззаду — пристінковою очеревиною і відкривається в лівий боковий канал очеревинної порожнини. Міжсигмоподібний закуток, як і описані вище, може бути місцем утворення внутрішньої грижі. В очеревинній порожнині міститься невелика кількість рідини (30 см3), яка зволожує поверхні внутрішніх органів, завдяки чому вони легко ковзають один повз одного, переміщуючись своїми частинами.   |
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
